ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
19.06.2007 |
Справа №2-27/897-2007А |
За позовом - Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, м. Саки,АДРЕСА_1.
До відповідача - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті, ( м. Київ, пр. Победи. 14 ) в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Надинського, 15.
Про скасування постанови.
Суддя Н.В. Воронцова.
При секретарі Топоріщевої Т. П.
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - Єнін В. О., дор. у справі.
Сутність спору:
Позивач звернувся до відповідача з позовом про скасування постанови №029381 від 20.07.2006 р. про застосування у відношенні позивача фінансових санкцій.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 17.07.2006 р. позивачем було подано до територіального управління заяву про незастосування у відношенні нього фінансових санкцій по протоколу №001129 в зв'язку з тим, що договір був оформлений і знаходився в наявності, але водій з причини своєї неуважності не знайшов його. Таким чином, договір на момент складання протоколу і винесення постанови був оформлений і сплачений. Тобто позивачем було оформлено всі необхідні документи, передбачені ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» і у відповідності до ст.. 34 даного Закону України забезпечив ними водія. За особисту неуважність водій був притягнений до дисциплінарної відповідальності.
На підставі викладеного, просить позов задовольнити.
Відповідач у запереченнях на позов повідомив про те, що в даному випадку мала місце не регулярна перевозка пасажирів, перелік документів, обов'язкових для водія, що здійснює нерегулярні пасажирські перевозки, включає в себе перелік документів, зокрема, договір з замовником транспортних послуг. Водій мікроавтобуса ОСОБА_2. не скористався своїм правом на надання пояснень, а обмежився тільки розписом в графі пояснень, не вказавши нічого про отримання в цей день договору від позивача. В даний час неможливо визначити своєчасність укладання даного договору і є сумнівним, що він знаходився у водія під час проведення перевірки.
На підставі викладеного просить у позов відмовити.
Суд дійшов висновку, що для розгляду справи по суті необхідно викликати в судове засідання наступних свідків - СПД ОСОБА_3, який уклав з позивачем по справі договір - замовлення про надання послуг по нерегулярним пасажирським перевезенням, а також водія позивача - ОСОБА_2.
В судовому засіданні, що відбулося 13.03.2007 р., вказані особи були судом допитані.
Позивач явку представника в судове засідання, що відбулося 19.06.2007 р., не забезпечив, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином.
Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення відповідача, суд -
В С Т А Н О В И В :
10.07.2006 р. в 16 г. 00 хв. при проведенні перевірки з питання дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт на майданчику біля Никитського ботанічного саду в м. Ялта було встановлено, що водій ОСОБА_2. ( робітник позивача ) на транспортному засобі Volkswagen LT - 35, номерний знакНОМЕР_1, що належить позивачу по справі відповідно до свідоцтва про держреєстрацію, здійснював нерегулярні перевозки пасажирів без оформлення документів, обов'язкових для надання послуг по перевозкі пасажирів ( без договору з замовником транспортних послуг ).
Перевіряючий дійшов висновку про те, що в даному випадку наявне порушення вимог ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Відповідно до п. 12 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті загального користування, затвердженого постановою КМУ від 29.01.2003 р. №143 про виявлені під час перевірки порушення, відповідальність за які передбачена пунктами 1-6 статті 69 Закону України "Про автомобільний транспорт", посадовими особами, що провели перевірку, складається протокол не пізніше двох місяців з дня вчинення цього порушення за формою згідно з додатком 3, який подається керівнику органу державного контролю для прийняття рішення про застосування до правопорушника фінансових санкцій відповідно до частини першої статті 70 Закону України "Про автомобільний транспорт".
На підставі вказаного, співробітником Глававтотрансінспекції ОСОБА_4. було складено протокол від 10.07.2006 р. ( бланк №001129 ), де було зафіксовано вказане порушення. Другий його екземпляр було вручено водію.
При цьому, водій був проінформований про порядок розгляду справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а також повідомлений про місце і час розгляду справив Територіальному управлінні в АР Крим.
Відповідно до п. 26 вказаного Порядку керівник органу державного контролю протягом 10 днів після складення протоколів, зазначених у пунктах 12 і 24 цього Порядку, розглядає справу і за наявності підстав ухвалює постанову про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності фінансових санкцій.
Відповідно до п. 27 вказаного Порядку у разі коли керівник або уповноважений представник суб'єкта підприємницької діяльності заявив про своє бажання взяти участь у розгляді справи про порушення цим суб'єктом законодавства про автомобільний транспорт справа розглядається за його участю.
Позивач звернувся з заявою від 17.07.2006 р. до начальника автотранспортної інспекції в АР Крим і просив не застосовувати у відношенні нього штрафні санкції по протоколу №001129 в зв'язку з тим, що договір був в наявності, але водій під час перевірки його не знайшов та не надав.
Не зважаючи на вказану заяву, начальником автотранспортної інспекції в АР Крим ОСОБА_5. було розглянуто матеріали справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт у відношенні позивача та винесено постанову №029381 від 20.07.2006 р., відповідно до якої за порушення ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за відсутність договору замовника перевезень, були застосовані фінансові санкції у розмірі 1700 грн., на підставі абз. 2 ч. 1 ст. 69 Закону України «Про автомобільний транспорт.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне у позові відмовити, виходячі з наступних підстав.
Відповідно до преамбули Закону України «Про автомобільним транспорт» цей закон визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про автомобільним транспорт» перевезення пасажирів легковим автомобілем на замовлення - перевезення пасажирів легковим автомобілем загального призначення,замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу чи на обумовлений термін обслуговування, у якому визначають умови обслуговування, вартість послуги, термін її виконання та інші положення за домовленістю сторін.
Нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Відповідно до ч. 1 ст.. 39 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для нерегулярних пасажирських перевезень є, зокрема, для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільним транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги і заперечення.
Відповідно до ст.. 69 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Відповідно до ст.. 70 КАСУ належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказува ння, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
В судовому засідання, що відбулося 13.03.2007 р., були допитані свідки - СПД ОСОБА_3 та ОСОБА_2., які були попереджені про те, що за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з непередбачених законом підстав свідок несе кримінальну відповідальність.
Викликаний в якості свідка в судове засідання СПД ОСОБА_3, повідомив суду про те, що 10.07.2006 р. між ним ( замовник ) і позивачем по справі ( виконавець ) було укладено договір - замовлення про надання послуг по нерегулярним пасажирським перевезенням. Акт приймання - передачі не складався. При цьому вказаний свідок повідомив суду про те, що даний договір був укладений 10.07.2006 р. в 6 годин 00 хвилин ранку.
Свідок ОСОБА_2. на запитання суду повідомив про те, що на момент перевірки ні договору на перевезення, ні маршруту у нього не було. При цьому ОСОБА_2. підтвердив, що в протокол були внесені перевіряючими дані, що відповідають фактичним обставинам справи, в зв'язку з чим він підписав протокол без заперечень.
Таким чином, суд встановив, що наданий позивачем договір - замовлення від 10.07.2006 р. не був у водія на момент перевірки. У суду не має підстав недовіряти поясненням свідка ОСОБА_2. Крім того, у позивача була можливість цей договір надати водію, оскільки вказаний договір був укладений 10.07.2006 р. в 6 годин 00 хвилин ранку, а перевірка була проведена в 16 г. 00 хв.
Позивач не надав суду жодного доказу, що підтверджував би те, що ним не порушено ст.. 39 Закону України «Про автомобільним транспорт» .
До речі, водій позивача не скористався своїм правом на дачу пояснень, а обмежився тільки підписом в графі пояснень.
Суд вважає за необхідне зауважити про те, що якщо в подальшому у встановленому законодавством України порядку, позивач доведе, що до протоколу від 10.07.2006 р. були внесені не відповідаючи дійсності відомості, то це буде підставою для перегляду постанови по даній справі за ново виявленими обставинами.
За таких обставин суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимоги необхідно відмовити.
Вступну і резолютивну частини постанови проголошено 19.06.2007 р.
Постанову у повному обсязі складено 25.06.2007 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.
Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Воронцова Н.В.