Справа № 2-а-138

2010 рік

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2010 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області

в складі: головуючого – Шаєнко Ю.В.

при секретарі – Діброві Н.І.                          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т.Петрове Кіровоградської області справу за позовною заявою ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області про стягнення коштів на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

    Позивач  звернувся до суду з позовом мотивуючи це тим, що  він перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській  АЕС, а  тому має право на щорічну  допомогу на оздоровлення згідно ст.48 Закону України «Про  статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи» в розмірі п'яти мінімальних  заробітних плат на момент виплати. Однак відповідачем у 2000-2007 роках виплачено йому  щорічну допомогу на оздоровлення  у меншому розмірі, всього 333,50 грн., замість належних 10585 грн., а тому просить стягнути недоплачену суму допомоги в розмірі 10251,50 грн.

    В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позову в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Відповідач позов не визнав, обґрунтовуючи  це тим, що згідно ст.62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» роз'яснення  порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а тому допомога на оздоровлення виплачена позивачу у  розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами і доповненнями , внесеними постановою КМУ від  12.07.2005 року № 562 «Про  щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим підстав для її виплати в більшому розмірі немає, так як  управління  праці та соціального захисту населення будучи розпорядником бюджетних коштів при здійсненні своїх повноважень не може виходити за межі бюджетних призначень, визначених Держаним бюджетом України. Згідно ст.64 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Крім того,  позивач пропустив передбачений ст. 99 КАС України річний строк звернення  до суду про стягнення недоотриманих сум за 2000-2007 роки, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов слідуючих висновків.

            В судовому засіданні встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, що підтверджується  посвідченнямНОМЕР_1, виданим Кіровоградською обласною державною адміністрацією (а.с.4) та користується пільгами, встановленими Законом України № 796-Х11 від 28.02.1991 року «Про  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і у відповідності з ст.48 вказаного Закону має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати, згідно ч.7 цієї ж статті.

Як вбачається з Положення про управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Петрівської районної державної адміністрації  від 3 вересня 2007 року № 568-р, одним із основних завдань управління є забезпечення у межах своїх повноважень додержання законодавства про соціальний захист та соціальне обслуговування населення, у тому числі громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також призначення і виплата соціальної допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат, встановлених законодавством.  

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2007 рік Міністерства праці та соціальної політики України, учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, розмір щорічної допомоги  встановлено відповідно до Постанови КМУ від 12.07.2005 року № 562«Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 100 грн.

Згідно кошторису та плану асигнувань загального фонду бюджету на 2007 рік та довідок про зміни до кошторису та плану асигнувань на 2007 рік управлінню на виплату щорічної допомоги на оздоровлення надійшли кошти в сумі 13 тис. 463 грн., для виплати цієї допомоги відповідно до розмірів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, відповідачем за 2000-2007 роки виплачено позивачу  щорічну допомогу на оздоровлення  у розмірі, всього: 333,50 грн.(а.с.5).

Однак рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким була зупинена дія, у тому числі, статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Положеннями вказаного Закону №796 України визначено основні засади щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки, відповідно до частини першої статті 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля  та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Крім цього, ст.62 вищезгаданого Закону зазначає, що роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому Кабінет Міністрів України не уповноважений зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Навпаки, у частині першій ст.67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу життя і зростання мінімальної заробітної плати, а встановлений ще в 1996 році Кабінетом Міністрів України розмір щомісячної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався, а тому не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки в наступному ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України будь-яких рішень з цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними  нормативними актами, суд вважає, що при вирішенні даного спору слід застосовувати норми ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на кожен рік, а не постанову КМУ №562.

Крім цього, пільги, компенсації, гарантії, є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, а тому, звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого Законом України №796, є безпідставним.

           Враховуючи наведене, судом не може бути прийнято до уваги заперечення відповідача в цій частині.

            Однак ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства  України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється  з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

      Суд вважає, що позивач повинен був знати про порушення його інтересів у 2000-2005 роках, а тому його посилання на незнання відповідних законів не може бути прийнято до уваги у зв'язку з чим підстав для поновлення строку звернення до суду чи визнання причини пропуску строку поважного – не вбачається.

Згідно ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо  на цьому наполягає одна із сторін.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач наполягає на відмові у позові у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, суд  вважає, що в задоволенні позовних вимог про стягнення недоплаченої  суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2000-2005 роки слід відмовити.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги про стягнення недоплаченої суми за 2006 рік, так як дія вказаного Закону в частині, що стосується щорічних  виплат на оздоровлення зупинена Законом України “Про державний бюджет України на 2006 рік “ і рішення Конституційного суду України чи іншого органу з цього приводу відсутні.

Що стосується позовних вимог про виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік, то вони підлягають частковому задоволенню, оскільки  відповідно до пункту 30 ст.71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” дію в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» хоча й  було зупинено на 2007 рік, але згідно з ч.3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 9 липня  2007 року положення пункту 30 статті 71 Закону  України “Про державний бюджет України на 2007 рік “ визнано неконституційними і втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційним Судом.

У відповідності з ст. 76 Закону України від 15.03.2007 року № 749-V  “Про внесення змін до Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік “ розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2007 року установлено - 400 гривень, з 1 квітня – 420 гривень, з 1 липня – 440 гривень, з 1 жовтня – 460 гривень.

Однак, задовольняючи частково позовні вимоги, суд вважає, що вимоги про стягнення з відповідача щорічної допомоги на оздоровлення у визначеній позивачем грошовій сумі не підлягають задоволенню, оскільки такі виплати не були йому нараховані, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування допомоги замість органу, на який покладено такі повноваження.

Враховуючи те, що суд не вправі виконувати функції суб'єкта владних повноважень, покладені на нього законом, а також те, що питання  щодо  здійснення розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення відносяться до компетенції органів управління праці та соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації, суд визнав необхідним зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації здійснити перерахунок щомісячної допомоги на оздоровлення позивачу, як особі, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідно до  Закону України  “Про  статус і соціальний захист  громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи “  та здійснити її виплату.

Оскільки сторони звільнені від сплати судового збору, витрати по справі слід віднести за рахунок держави.    

    Керуючись  Законом України від 28.02.1991 року № 796-X11 «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.76 Закону України від 15.03.2007 року № 749-V Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», рішенням Конституційного Суду України від 9.07.2007 року та ст.ст. 87-90,99,100,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

ПОСТАНОВИВ:

    Адміністративний позов задовольнити частково.

    Визнати протиправною бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1, учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, ІІ категорії, суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік.

    Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації нарахувати ОСОБА_1, як особі, що має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, II категорії, не отриману суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік у розмірі, визначеному ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та здійснити її виплату.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Постанова  може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петрівський районний суд Кіровоградської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя: