Справа № 2 – 4574/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2010 року                         м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого   судді         –     Александрової Н.В.,

при секретарі             –     Голуб Т.М.,

за участю позивача         –     ОСОБА_1,

відповідача             –     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька Луганської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Сєвєродонецького міського суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 16 вересня 1996 року вона перебуває з відповідачем ОСОБА_2 у шлюбі, який було зареєстровано Сєвєродонецьким міським відділом РАЦС Луганської області, актовий запис за № 587. Від шлюбу мають неповнолітню дитину – доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Шлюбні відносини припинені, сумісне господарство не ведеться. Шлюб розпався у зв’язку з психологічною несумісністю, подальше збереження шлюбу з відповідачем неможливо.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала доводи, викладенні у позовній заяві, просила суд шлюб з відповідачем ОСОБА_2 розірвати, суперечок стосовно розподілу майна та місця проживання дитини немає, дитина залишається мешкати разом із нею.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги позивача визнав, проти їх задоволення та розірвання шлюбу не заперечував.

З сумісною заявою, в порядку ст. 109 СК України про добровільне розірвання шлюбу подружжя не зверталося.

Вислухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 112 СК України, суд виясняє фактичні взаємини подружжя, реальні причини позову про розірвання шлюбу, постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

З пояснень позивача вбачається, що сім’я фактично розпалася, між подружжям було втрачено почуття любові та поваги один до одного. Позивач не бажає збереження сім’ї, її подальше сумісне життя з відповідачем не можливо у зв’язку з психологічною несумісністю. Шлюбні відносини між ними припинені, сумісне господарство не ведеться, тому вона наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач позов визнав, проти задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу не заперечував.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що сім’я фактично розпалась, позивач наполягає на розірванні шлюбу, її подальше сумісне життя з відповідачем неможливо, а збереження шлюбу заперечує її інтересам, неповнолітня дитина залишається мешкати разом із позивачем, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 56, 110, 112 СК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб, зареєстрований 16 вересня 1996 Сєвєродонецьким міським відділом РАЦС Луганської області, актовий запис за № 587, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області через Сєвєродонецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Сєвєродонецького

міського суду                         Н.В. Александрова