Справа № 2 - 3264

2010 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

13 грудня 2010 року                                                                                      м. Білгород - Дністровський      

Білгород-Дністровський міськрайонний суд  Одеської  області

у складі: головуючого -  одноособово судді Лук’янчук О.В.                  

                при секретарі – Чумаченко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору довічного утримання укладеного між нею та відповідачем 18.08.2005 року, посилаючись на те, що відповідач не виконує умов договору.

Позивач позовні вимоги підтримує, просить задовольнити в повному обсязі.

Відповідач з позовом не згодна, заперечує проти позовної заяви,  просить відмовити у задоволенні позову.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, допитавши в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 дослідивши докази, які є   матеріалах справи, суд приходить до наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 18.08.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання, який нотаріально посвідчений, за умовами якого ОСОБА_1 передає у власність ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 та складається із двох житлових кімнат, житловою площею 27,2 кв.м., загальною площею 48,9 кв.м.

ОСОБА_2 зобов’язалася довічно повністю утримувати ОСОБА_1, забезпечувати її харчуванням, медикаментами, одягом, доглядом, необхідною допомогою, а також зберігати в її безкоштовному довічному користуванні квартиру АДРЕСА_1 Одеської області. Вартість матеріального забезпечення (харчування, медикаментів, одягу, догляду і необхідної допомоги)  сторони визначили у розмірі 400 грн. з урахуванням інфляції та індексації.  

Отже, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються ст. 744-756 ЦК України.

Відповідно до вимог закону договір довічного утримання належить до договорів, за якими лише одна особа (набувач) наділена обов’язками, а відчужувач має тільки права, тому ОСОБА_1 надано право вимагати належного виконання умов договору, а у разі відмови набувача надавати необхідне матеріальне забезпечення та допомогу, ставити питання про розірвання договору.

Надані відповідачем  квитанції про оплату  вартості комунальних послуг, такими доказами бути  не можуть, оскільки квартира АДРЕСА_1 – Дністровському Одеської області на праві власності належить відповідачу, яка зобов’язана сплачувати отримувані нею послуги.

Не можуть бути доказом належного виконання договору посилання відповідача на встановлення броньованих дверей та решіток на вікна, проведення ремонту, оскільки сутність договору довічного утримання передбачає в першу чергу доглядом довічно, якого позивач потребує за станом здоров’я та віком, а не проведення ремонтних робіт, тощо.

Тобто відповідачем не наведено того, що вона добросовісно  виконувала свої зобов’язання за договором довічного утримання.

Більш того, як на доказ неналежного виконання ОСОБА_2 договору довічного утримання,  стали свідчення надані у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_6П.( мати відповідача), яка підтвердила, що дійсно відповідач, у зв’язку з зайнятістю, менше відвідувала позивача. Додала, що вона (свідок) один раз на тиждень приносила їжу, спілкувалася із позивачем, цікавилася станом її здоров’я, передавала гроші по необхідності у сумі 10 грн. 20 грн., а також сплачувала необхідні комунальні платежі .

Суд не бере до уваги у якості доказу належного виконання договору довічного утримання, показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , оскільки із пояснень наданих в суді, окрім, того, що мати відповідача ОСОБА_6 давно знайома із позивачем, та  зі слів самої ОСОБА_6 їм відомо, що між її донькою ОСОБА_2 укладено договір довічного утримання ОСОБА_1, ніяких конкретних фактів відносно здійснення відповідачем догляду та надання довічного забезпечення ОСОБА_1 вони не привели.

 Відповідно ст.744 ЦК України, з а  договором  довічного  утримання ( догляду) одна сторона (відчужувач)  передає  другій  стороні  (набувачеві)  у  власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме  майно,  яке  має  значну  цінність,  взамін  чого  набувач зобов’язується   забезпечувати  відчужувача  утриманням  та  (або) доглядом довічно.

Згідно до частини 1 статті 755 ЦК України, договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду.

Ст. 755 ЦК України передбачено, що договір довічного утримання (догляду)  може бути розірваний  за рішенням суду  на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, незалежно від його вини.

В ході розгляду справи доводи позивача про те, що ОСОБА_2 неналежно виконувала свої обов’язки по догляду за нею були підтверджені.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна  сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно ч.1 ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором, відчужував набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення. 

В зв’язку з тим, що відповідачем не надано до суду доказів в підтвердження того, що нею належним чином виконувалися обов’язки  по договору довічного утримання, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, доведені, а тому у відповідності з вимогами закону є підстави для його розірвання.

Керуючись ст. ст. 744,755,756 ЦК України,  ст. ст. 10, 11,60, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання.

Розірвати договір довічного утримання укладений 18.08.2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідченого ОСОБА_9 приватним нотаріусом Білгород – Дністровського міського нотаріального округу Одеської області0 зареєстрований в реєстрі за № 1826.

Анулювати правову реєстрацію квартири АДРЕСА_1 – Дністровському Одеської області на ім’я ОСОБА_2

  Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та складається із двох житлових кімнат, житловою площею 27,2 кв.м., загальною площею 48,9 кв.м.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: