АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

           _______________________________________________________________

                                                          У Х В А Л А

                                                    ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

        Справа № 11-522 2010 р.                                                 Головуючий у 1-й інст. Кучина Н.Г.

        Категорія: ст.367 ч.2,                                                          Доповідач: Квятковський А.С.

        КК України              

                  21 грудня 2010 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

                 Головуючого: Полюховича О.І.

                 Суддів: Сачука В.І., Квятковського А.С.

                 З участю прокурора: Бернадської-Ісаєвої С.П.      

                 Засудженого:ОСОБА_1

             розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне у залі Апеляційного суду кримінальну справу за апеляціями прокурора, який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника-адвоката ОСОБА_2 на вирок Рівненського міського суду від 18 жовтня 2010 року.

                Цим вироком  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, проживає м.Київ, АДРЕСА_1,  працює директором ТОВ „Інфорт”, раніше не судимий

               засуджений за ст.367 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями строком на один рік зі сплатою штрафу в сумі 1700грн.

              На підставі ст.49, ч.5 ст.74 КК України від призначеного покарання ОСОБА_1 звільнено у зв’язку із закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності

                Судом вирішено питання стосовно речових доказів по справі.

                Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ банк „Фінанси і кредит” 144403.82грн. у відшкодування майнової шкоди.

                Як визнав суд, ОСОБА_1, працюючи керуючим Рівненською філією комерційного банку „Фінанси та Кредит” в м.Рівне вул. Відінська,41, будучи службовою особою, через неналежне виконання своїх службових обов’язків, завдав комерційному банку збитків на суму 96555 грн.

                 Так, згідно доручення №1428 від 21 лютого 2003року виданого головою правління  банку „Фінанси та Кредит”, ОСОБА_1 уповноважений укладати та підписувати угоди на суму, що не перевищує 68000грн.

                  Проте, 22 травня 2003 року ОСОБА_1 неналежно виконуючи обов’язки, через несумлінне ставлення до них від імені філії уклав угоду доручення з ПП ОСОБА_3 про надання правової допомоги за якою останнього було уповноважено здійснювати представництво філії в цивільній справі за скаргою на дії державного виконавця та представництво по кримінальній справі в прокуратурі  смт.Гоща, представництво в прокуратурі м.Рівне. За виконання такої угоди в момент її підписання філія зобов’язалась оплатити фінансовий гонорар в сумі 10775грн. та у разі настання бажаних наслідків за наданими послугами додатково оплатити гонорар в сумі 96555грн. На виконання цієї угоди ОСОБА_1 підписав акти наданих послуг на зазначену суму.

                     Крім того, в період жовтня та грудень 2002року та жовтень 2003року ОСОБА_1, перебуваючи на посаді керуючого філією і будучи службовою особою, через неналежне виконання службових обов’язків, шляхом укладення депозитних договорів з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_1, та товариством з обмеженою відповідальністю „Престиж Буд.” які в подальшому достроково розривались, отримав по них грошові кошти, нараховані по завищених відсоткових ставках на загальну суму 47848.82грн.

                В поданій апеляції захисник-адвокат ОСОБА_2 оскаржує вирок лише в частині цивільного позову.

                При цьому, посилаючись на його незаконність доводить, що винність ОСОБА_1 доведена у службовій недбалості, що перевищує суму допустимої межі за законом та наданих йому прав і повноважень за дорученням  головного банку в розмірі 28555грн. Проте, суд стягнув всю суму збитків за угодою з адвокатом  ОСОБА_3, яка і на  даний час є чинною,- в розмірі 96555грн.

                 Щодо стягнення зайво нарахованих відсотків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, самому  ОСОБА_1, та ТзОВ „Престиж буд”,  то визнання таких угод недійсними та стягнення сум вважає  повинно здійснюватись у цивільно-правовому порядку із залученням цих вкладників, і покладенням на них обов’язку повернення коштів.

              На підставі наведеного просить вирок суду змінити і в задоволення цивільного позову банку „Фінанси та Кредит” відмовити.

             Прокурор, в поданій апеляції вважає вирок суду незаконним внаслідок невідповідності висновків суду фактичним обставинами справи. Вказує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому умисних дій за ст.364 ч.2 та ст.365 ч.3 КК України повністю доведена, а перекваліфікація судом його дій на ч.2 ст.367КК не ґрунтується на матеріалах справи  

              Виходячи з наведеного просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок і призначити ОСОБА_1 покарання за статтями обвинувачення ст..364 ч.2 КК – 5 років позбавлення волі за ст.365 ч.3 КК - 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків на три роки. На підставі ст..70КК за сукупністю злочинів призначити 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов’язані з виконанням організаційно розпорядчих та адміністративно-господарських обов’язків строком на три роки

              У змінах до апеляції прокурор, не оспорюючи вирок в частині кваліфікації та призначення покарання вважає, що вирок відносно ОСОБА_1 підлягає зміні в частині цивільного позову. При цьому вказує, що суд першої інстанції невірно задовольнив цивільний позов банку, стягнувши з ОСОБА_1 всю суму збитків.

               Просить вирок в частині цивільного позову змінити.  В доповненні до змін просить вирок скасувати в частині вирішення цивільного позову.

               Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію захисника і вважає, що цивільний позов задоволенню не підлягає, думку прокурора про скасування вироку в частині цивільного позову, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора з поданими змінами підлягає вирішенню і задоволенню в межах апеляції згідно ст.365 КПК, а апеляція захисника ОСОБА_2- частково з наступних підстав.

                Винність засудженого у вчиненні зазначеного у вироку злочину установлена сукупністю зібраних у справі й перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав повну та всебічну оцінку і в апеляції, як і кваліфікація злочину учасниками судового процесу не оспорюється.              

                Поряд з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не повною мірою врахував обставини, які дають підстави для правильного вирішення цивільного позову у справі. Всупереч вимогам ст.334 КПК у мотивувальній частині вироку суд не навів відповідних доказів та розрахунків на підтвердження сум, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1

                Виходячи з таких обставин, колегія суддів вважає, що цивільний позов вирішено без дотримання положень ст.328 КК, ст.1166 ЦК України, а тому вирок в цій частині підлягає скасуванню.

                                               Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати апеляційного суду: -

                                                     УХВАЛИЛА:

               Апеляцію прокурора, який приймав участь у справі задовольнити повністю, а апеляцію захисника-адвоката частково

               Вирок Рівненського міського суду від 18 жовтня 2010 року відносно ОСОБА_1 в частині розв’язання цивільного позову скасувати, а справу в цій частині направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.

               Головуючий:

               Судді:

         З оригіналом вірно: