Судове рішення #12623397

                                                                                                                          Справа № 2-465/2010р.

                                                                                                                                                       

Рішення

Ім’ям України

14  вересня  2010 року.                             смт. Миколаївка

Миколаївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді   Безусова В.І.

при секретарі              Мазарак Н.А.

розглянувши у судовому засіданні у смт. Миколаївка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

ВСТАНОВИВ :

05 липня 2010 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування заявлених вимог позивач  посилається на те, що вони з відповідачкою з 09 березня 1991 року зареєстрували шлюб в місті Ташкент, актовий запис №115. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дочок – ОСОБА_3, народженої ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, народженої  ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком якого є відповідач.

Одруження з відповідачкою виявилось невдалим. З самого початку між позивачем та відповідачкою постійно виникали непорозуміння, внаслідок того, кожний із них мають різні погляду на життя, примирення між ними не може бути, позивач вважає, що їх шлюб розпався остаточно. Спору про розподіл  спільного нажитого майна немає. Просить суд розірвати шлюб.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлені ним вимоги у повному обсязі, просив задовольнити позов.

Відповідачка в судове засідання не з’явилася хоча була належним чином повідомлена про розгляд справи.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити.

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 9 березня 1991 року, що підтверджується актовим записом №115 від 09 березня 1991 року міста Ташкент. Шлюб перший.

Відповідно до ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України, один із подружжя має право на звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу.

Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ч.8 ст.235 ЦПК України, після розірвання шлюбу, прізвище позивачки ОСОБА_5 залишити без змін.

На підставі ст.ст.110,112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст.130, 174, 213-215, ч.8 ст.235 ЦПК України, суд -

ВИРІШІВ :

Позовну заяву ОСОБА_1  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 09 березня 1991 року в місті Ташкент, актовий запис №115 - розірвати.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Миколаївський районний суд Одеської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя:                                                                                                     В.І. Безусов

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація