справа №2а-1570/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2010 року м.Дніпродзержинськ
Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Федоріщев С.С.., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до інспектора РДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпровського районного суду як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до суб'єкта владних повноважень - інспектора РДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська Могила Сергія Володимировича про скасування постанови про адміністративне порушення серії АЕ1 №074740 від 29 жовтня 2010 року. В обґрунтування позову вказує, що не згоден з винесеною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам закону та складена з порушенням норм діючого законодавства виходячи з того, він не порушував ПДР України, згідно постанови про адміністративне правопорушення відповідачем не з’ясовані та невстановлені всі обставини справи, недодані жодні докази на підтвердження вини позивача, особисті пояснення позивача не відбиралися, свідки до участі в справі не долучалися, протокол про адмінправопорушення підтверджує відсутність його вини у вчиненні порушення ПДР України.
Сторони в судове засідання не з’явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких позивач підтримує позовні вимоги, а відповідач проти задоволення позову заперечує направивши письмову заяву до суду.
Відповідно ч. 4 ст. 122 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.
У судовому засіданні досліджені наступні письмові докази:
Постанова і протокол про адміністративне правопорушення, копія паспорта
Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі з оцінкою належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, судом відповідно до вимог ст.86 КАСУ встановлені наступні обставини:
Позивач – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає АДРЕСА_1, має право керування автомобілем НОМЕР_1.
29 жовтня 2010 року інспектором ДПС ДАІ Могила С.В. було складено протокол і постанову про адміністративне правопорушення серії АЕ1 №074740 від 29 жовтня 2010 року, згідно яких вказано, що 29.10.2010року в 12.05 годин на пр..Леніна-вул.Широка водій ОСОБА_2 керуючи автомобілем ВАЗ 21154 д/н НОМЕР_1порушив вимоги дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугам» та проїхав прям з лівої смуги коли рух дозволено тільки ліворуч. В зв’язку з чим, згідно ч.1 ст.122 КУПАП на позивача було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 255 гривень.
Суд вважає встановленим факт порушення порядку складання постанови про адміністративне правопорушення і зазначення інспектором ДПС в постанові про адміністративне правопорушення невстановлених відомостей стосовно порушення позивачем ПДР України.
Так, згідно постанови про адміністративне правопорушення встановлені Інспектором ДАІ відомості які були покладені в основу обвинувачення при складенні постанови про адміністративне правопорушення спростовуються запереченнями позивача в протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, відсутні належні докази по справі згідно ст.251 КУпАП щодо наявності вини позивача у порушенні вимог дорожнього знаку 5.16 ПДР України. Інші докази по справі не були надані суду суб’єктом владних повноважень – відповідачем по справі, в установлений законом термін. Також особисті пояснення позивача до уваги не прийняті, обставини справи не встановлені та не з’ясовувались, свідки до участі в справі не долучалися, докази які б підтверджували наявність вини позивача та правомірність складення відповідачем постанови про адміністративне правопорушення – відсутні та суду не надані.
Отже, всупереч встановленого КУпАП порядку розгляду адміністративних справ, відповідачем при складені постанови, не з’ясовано і не встановлено обставин справи, а в основу обвинувачення покладені лише не обгрунтовані власні переконання за відсутності жодного доказу по справі з формальним, безпідставним складенням сумнівної постанови про адміністративне правопорушення. Цілком очевидно, що співробітником ДАІ складено документи саме із цим „спрощеним” підходом.
В зв’язку з наведеними обставинами мається необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Суд вважає встановленим наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги позивача, з таких мотивів.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1,3 ст.7 КУпАП, Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, прокурорським наглядом, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно ст.245 КУпАП Завданнями провадження в справах про адміністративні
правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню
адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.251 КУпАП Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є
будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото – і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову..
Таким чином, враховуючи, що згідно норм КАСУ презумпція вини покладає на суб’єкта владних повноважень обов’язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльність та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, невиконання відповідачем свого обов’язку довести правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності, свідчить про достовірність повідомлених позивачем обставин і не викликає у суду обґрунтованого сумніву.
З увагою на встановленні в судовому засіданні обставини та визначенні відповідно до них правовідносини, з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановленого порядку в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд визнає вимоги позивача обґрунтованими і підлягаючими задоволенню.
На підставі ст.8,19,55, 62 Конституції України, ст.ст.7,33,245,247,251,252,258,287,288,289 КпАП України, керуючись ст. ст. 2,6, 69,71,86, 94, 104, 122, 128,143,161,163 КАС України,-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора РДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська про оскарження дій суб’єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором РДПС ВДАІ м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області Могила Сергієм Володимировичем АЕ1№074740 від 29 жовтня 2010 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Федоріщев С.С.