Справа №2-65

2010 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2010 року м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Варениця В.С.

при секретарі Мельник Є.Є.

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в місті Яворові

цивільної справи за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2, треті особи ОСОБА_3, Бірківська сільська рада, Управління Держкомзему у Яворівському районі, ДП “Львівський науково-дослідний та проектний інститут”,

про повернення земельної ділянки з чужого незаконного володіння та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ,-

В С Т А Н О В И В:

гр.ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, яка під час судового розгляду уточнювалася, в якій просить постановити рішення, яким зобов'язати ОСОБА_2 повернути йому земельну ділянку площею 27,71 кв. м та зобов'язати відповідача ОСОБА_2 перенести огорожу на межу між земельними ділянками як зазначено в таблиці №2 (синій колір) висновку будівельно-технічної експертизи №1109 від 29.09.2010 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що йому на праві власності належить земельна ділянка площею 0,2885 га в с.Бірки Яворівського району. Підставою набуття права власності були договори дарування від 05.02.2008 року, згідно яких батько ОСОБА_3, який був власником земельної ділянки на підставі Державного акту на праві приватної власності від 16.12.1996 року, подарував, а він прийняв в дар три земельні ділянки. Під час виготовлення нової технічної документації для заміни державного акту спеціалістами МКНПВМ “Рейтинг” було виявлено, що власник суміжної земельної ділянки ОСОБА_2 зайняла частину його земельної ділянки. Звернення до відповідачки для добровільного вирішення спору та до Бірківської сільської ради позитивного результату не дало.

В судовому засідання позивач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, дав покази аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 - гр.ОСОБА_4 вважає, що заявлені позовні вимоги є обгрунтованими, під час розгляду справи встановлено невідповідність фактичного землеволодіння його довірителя межам земельної ділянки, яка до дарування належала його батькові. Дані обставини стверджуються письмовим повідомленням підприємства “Рейтинг”, актом сільської ради, висновком експертизи. Просить уточненні позовні вимоги його довірителя задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 заявленого позову не визнала та пояснила, що вона проживає в с.Бірки, по сусідству проживає ОСОБА_1. Вона після смерті батька ОСОБА_5 успадкувала житловий будинок і земельну ділянку, в сусіда ОСОБА_1 вона земельної ділянки не захоплювала, існуючої огорожі не замінювала. Просить в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 вважає, що позовні вимоги є безпідставними, його довірителька існуючої огорожі по межі з сусідом не переміщала, існуюча межа між сторонами існувала давно і не порушувалася, що

2

стверджується існуючою криницею та літньою кухнею. Просить за безпідставністю в позові відмовити.

Представник третьої особи Бірківської сільської ради – землевпорядник Свищ С.О. пояснив, що дійсно комісією сільської ради було встановлено розбіжність між даними земельного акту гр.ОСОБА_1 та фактичними даними землекористування. Яка причина такої відповідності пояснити не може.

Представник третьої особи ДП “Львівський науково-дослідний та проектний інститут”  Чумак В.В. пояснив, що ним по замовленню ОСОБА_2 виготовлялася технічна документація по виготовленню Державного акту в порядку спадкуванння. При проведенні контрольних замірів фактичне землекористування ОСОБА_2 відповідало межі, площі та конфігурації земельної ділянки згідно державного акту її покійного батька, а тому акту узгодження меж земельної ділянки не виготовлялося. На підставі виготовленої технічної документації було видано Державний акт на успадковану земельну ділянку ОСОБА_2 Суміжна межа між сторонами згідно Державного акту є пряма лінія, а фактично в дійсності вона такою не є.

Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши докази по справі, суд прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що сторони по справі проживають в с.Бірки Яворівського району Львівської області і являються власниками земельних ділянок, які межують між собою.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2400 га на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частини земельної ділянки №113 від 05.02.2008 року, власником земельної ділянки площею 0,0100 га на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частини земельної ділянки №114 від 05.02.2008 року та власником земельної ділянки площею 0,0385 га на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частини земельної ділянки №115 від 05.02.2008 року.

До посвідчення вищевказаних договорів дарування, власником даних земельних ділянок площею 0,2885 га був батько позивача ОСОБА_1 - гр.ОСОБА_3 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ№5327 на підставі рішення Бірківської сільської ради №42 від 31.05.1996 року.

Власником суміжної земельної ділянки площею 0,2058 га являється відповідач ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом №1633 від 26.12.2006 року. Відповідачем ОСОБА_2 було замовлено і отримано Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,1200 га серії ЯД№525243 від 22.07.2008 року та Державний акт на право приватної власності на землю площею 0,0858 га серії ЯД№525244 від 22.07.2008 року.

До отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, власником даних земельних ділянок площею 0,2058 га був батько відповідача ОСОБА_2 - гр.ОСОБА_5 згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ№4880 на підставі рішення Бірківської сільської ради №42 від 31.05.1996 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що після посвідчення вищевказаних договорів дарування частин земельних ділянок позивач ОСОБА_1 звернувся за виготовленням Державних актів на набуті земельні ділянки до НВП “Рейтинг”, спеціалісти якого в процесі складання кадастрових планів земельної ділянки виявили невідповідність існуючої межі земельної ділянки ОСОБА_1 конфігурації та площі земельної ділянки згідно попереднього Державного актуна ім'я його батька ОСОБА_9

Факт невідповідності фактичного земелекористування гр.ОСОБА_1 даним Державного акту попереднього власника також підтверджено комісією Бірківської

3

сільської ради, що стверджується письмовим повідомленням за №27 від 10.06.2008 року.

При розгляді справи судом також встановлено, що при виготовленні Державних актів про право приватної власності на землю відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом землевпорядною організацією ДП “Львівський науково-дослідний та проектний інститут”  було проведено лише контрольні обміри, не проводилася кадастрова зйомка успадкованої земельної ділянки та відповідно не погоджувалися межі земельної ділянки з суміжним власником ОСОБА_1.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №1009 від 29.09.2010 року вбачається, що фактична конфігурація суміжньої межі земельних ділянок ОСОБА_1. та ОСОБА_2 не відповідає даним конфігурації меж земельних ділянок сторін згідно Державних актів на право приватної власності на землю. Земельна ділянка площею 27,71 кв.м з наступними розмірами по периметру в метрах 10,31; 6,96; 9,29; 13,90; 20,49; 0,52; 60,93 повинна відноситися до будинковолодіння №27 по вул.Львівській і належати, згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ№5327, гр.ОСОБА_3 У відповідності до Державних актів (серії ЛВ№5327 виданого на ім'я ОСОБА_3 та серії ЯД№525243 і серії ЯД№525244 виданих на ім'я ОСОБА_2.) суміжня межа між земельною ділянкою, що належить ОСОБА_2 та ділянкою гр.ОСОБА_3 повинна проходити як зазначено у таблиці №2 (див.синій колір) додатку до висновку експертизи, тобто по прямій лінії.

Відповідно до ст.107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації, якщо фактичне землекористування не узгоджується з встановленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаюься з врахуванням цих обставин.

Оскільки судом встановлено, що дійсно на даний час фактичне землекористування позивача ОСОБА_1 не відповідає конфігурації меж виданого Державного акту на право власності на земельну ділянку попереднього власника, фактичне землекористування сторін суперечить висновку судової будівельно-технічної експертизи щодо встановлених розмірів спірної земельної ділянки, то позовні вимоги щодо повернення частини земельної ділянки з визначенням межі суміжного землекористування підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача ОСОБА_2 перенести огорожу на межу згідно висновку експертизи, то судом встановлено, що на час зупинення провадження по справі на час проведення судової будівельно-технічної експертизи позивачем по справі було встановлено нову огорожу з залізобетонних конструкцій по фактично існуючій спільній межі, а тому суд не вбачає підстав щодо покладення обов'язку по відновленню межі на відповідача шляхом перенесення огорожі, яку встановив позивач.

Оцінюючи докази по даній справі, які були добуті та досліджені в судовому засіданні, в їх сукупності, суд приходить до висновку, що при розгляді справи встановлено, що дійсно фактичне землекористування позивача не відповідає даним Державного акту на право приватної власності на землю попередньго власника, є обмеження прав позивача щодо права власності на земельну ділянку, а тому заявлені позовні вимоги в цій частині слід задоволити. Позовні вимоги щодо покладення обов'язку на відповідача по перенесенню огорожі є безпідставними.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 81, 88, 212, 213 ЦПК   України, ст.ст.3, 40, 103, 107, 108, 116, 118, 131, 158 Земельного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

4

позов задоволити частково. Зобов'язати ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 спірну суміжну земельну ділянку площею 27,71 кв.м (розмірами по периметру в метрах 10,31, 6,96, 9,29, 13,90 20,49, 0,52, 60,93) в с.Бірки Яворівського району Львівської області та визначити суміжню межу між земельними ділянками сторін згідно таблиці №2 (синій колір) висновку судової будівельно-технічної експертизи №1009 від 29.09.2010 року.

В решті позовних вимог — відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 16 грн 00 коп судових витрат по оплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення через Яворівський районний суд Львівської області.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СУДДЯ: