Справа № 2-а-1779/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Житомирської області Стратович О.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС Олександрівської роти ДПС Петрука Андрія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення ,
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд, скасувати постанову інспектора ДПС Олександрівської роти ДПС Петрука Андрія Анатолійовича від 13 жовтня 2010 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн. та закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Позов мотивує тим, що інспектор ДПС не роз’яснив позивачу його права та ст. 63 Конституції України, чим порушив право позивача на захист, постанова є не мотивованою та не відображає пояснень позивача з приводу вчинення правопорушення, його матеріального та сімейного стану. Також позивач зазначає, що інспектор ДПС не вказав у протоколі свідків та будь-яких доказів вчинення правопорушення, а вину позивач визнав у зв’язку з тим, що поспішав та не міг довго затримуватися на місці зупинки. Крім того, інспектор ДПС , обираючи стягнення позивачу не врахував пом’якшуючі обставини вчинення правопорушення, особу позивача, його матеріальний стан. З постанови не зрозуміло, чи мав право інспектор ДПС накладати адміністративне стягнення.
Позивач в судове засідання не з’явився, але від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідач в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджується поштовим повідомленням, тому справа розглядається у його відсутність.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважаю , що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
З матеріалів справи слідує, що 13 жовтня 2010 року відносно позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВА1 № 079245 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого позивач 13 жовтня 2010 року в 14 год. 10 хв. керуючи автомобілем марки Hyundai Tucson , державний номерний знак НОМЕР_1 , на 244 км автодороги Київ – Знам’янка , в смт. Олександрівка рухався із швидкістю 84 км/год , перевищив швидкість на 24 км/год, швидкість вимірювалась приладом Візир № 0711171, чим порушив вимоги п. 12.4 ПДР України.
Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10 жовтня 2001 р. N 1306 слідує, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії ВА № 220827 від 13 жовтня 2010 року на позивача за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення відповідачем накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 255 грн.
Встановлено, що складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 222 КУпАП.
Крім того, роз’яснено позивачу його права передбачені ст. 63 Конституції України про що свідчить підпис позивача у протоколі від 13 жовтня 2010 року, який наявний в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності вкладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КпАП України передбачає, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З пояснень позивача, які зазначені в протоколі від 13 жовтня 2010 року серії ВА1 № 079245 слідує, що позивач просить пом’якшити стягнення оскільки є інвалідом, що стверджується оригіналом протоколу. Крім того, в протоколі відповідачем не зазначені свідки вчинення позивачем порушення та не вказано інші докази порушення позивачем ПДР України.
В даному випадку відповідач в порушення ст.280 КУпАП не з’ясував обставини по справі, не зазначив в протоколі свідків вчиненого правопорушення , інші докази вчинення позивачем правопорушення відсутні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, не врахував обставини, які пом’якшують стягнення, а саме те , що позивач є інвалідом, що стверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 22 Кодексу України про адміністративні правопорушення при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Відповідно до наведеного, позов підлягає до задоволення частково, тобто постанова серії ВА № 220827 від 13 жовтня 2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. підлягає скасуванню, а справу слід направити в ВДАІ Олевського РВ УМВС для прийняття рішення.
Стосовно позовної вимоги щодо закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення, вважаю, що зазначену позовну вимогу слід залишити без задоволення у зв’язку з її безпідставністю.
Керуючись вимогами ст. ст. 9-12, 17,18, 71, 86, 94, 100, 159, 160, 161,186 КАС України,
П О С Т А Н О В И В :
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС Олександрівської роти ДПС Петрука Андрія Анатолійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову серії ВА № 220827 від 13 жовтня 2010 року винесену інспектором ДПС Олександрівської роти ДПС Петруком Андрієм Анатолійовичем про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 255 грн. – скасувати як незаконну, та адміністративні матеріали щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП направити в ВДАІ Олевського РВ УМВС для прийняття рішення.
Судові витрати, у вигляді судового збору, по розгляду даної справи віднести за рахунок держави.
В решті позову ОСОБА_1 відмовити .
Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: