Справа № 2-6081/2010р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
06 грудня 2010 р. Київський районний суд м.Сімферополя у складі:
головуючого – судді Діденка Д.О.,
при секретарі – Амелічкіної А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 11 червня 2010 р. відповідачкою, референтом відділу адміністративної підтримки філії ПрАТ «СК «Провідна», за допомогою корпоративної електронної пошти з особистої поштової скриньки було поширено серед посадових осіб та працівників компанії електронний лист, який містить недостовірну негативну інформацію про неї, а саме: звинувачення в непрофесійності, примітивізмі та невмінні керувати ані філією, ані людьми, в розпиті алкогольних напоїв на робочому місці в присутності підлеглих, у зневажливому ставленні до працівників та клієнтів філії ПрАТ СК «Провідна» в АР Крим. Вважає, що викладена інформація є безпідставною, голослівною та такою, що носить негативний характер, не відповідає дійсності та принижує її честь, гідність та ділову репутацію серед співробітників. Просить суд визнати інформацію поширену шляхом розсилання електронного листа за допомогою корпоративної електронної пошти недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права на повагу до честі та гідності та недоторканність ділової репутації, зобов'язати спростувати у спосіб в який вона була поширена та стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала, просила задовольнити за мотивами, наведеними у заяві.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, причини неявки суд не повідомила, заяв та клопотань не надала.
За таких обставин, суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. Позивачка не заперечувала проти ухвалення заочного рішення.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 13.11.2006 р. працює на посаді директора філії ПрАТ «СК «Провідна» у м.Суми. З 10.08.2009 р. суміщає цю посаду з посадою директора філії вказаної компанії в АР Крим.
11 червня 2010 р. за допомогою корпоративної електронної пошти ПрАТ СК «Провідна» на адресу 32 осіб та 25 філій компанії за підписом референту філії в АР Крим ОСОБА_3 було розповсюджено електронний лист із зверненням до колег, який містить інформацію про поведінку ОСОБА_1 - керівника Кримської філії.
Факт розповсюдження та отримання адресатами даного електронного листу підтверджується листами та доповідними записками співробітників на адресу керівництва ПрАТ СК «Провідна», а також роздруківкою самого електронного листа із відомостями про відправника та адресатів.
Згідно ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.
Відповідно до ст. 10 Європейської Конвенції «Про захист прав людини і основних свобод», кожен має право вільно висловлювати свою думку. Це право включає свободу дотримуватись своєї думки і свободу отримувати і розповсюджувати інформацію і ідеї без будь-якого втручання зі сторони публічної влади і незалежно від державних кордонів.
Статтею 47 ЗУ „Про інформацію” передбачено, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлювання оціночних суджень.
При вирішенні справи, суд враховує також досвід Європейського суду з прав людини. Так, в Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Лінгенс проти Австрії» (Lingens v. Austria, (скарга № 9815/82)), свобода вираження думки, як вона визначається у п. 1 ст. 10 Конвенції, являє собою одну з важливих опор демократичного суспільства і одна з основоположних умов його прогресу і самореалізації кожного з його членів. Будучи предметом для застережень, встановлених в п. 2 ст. 10 Конвенції, вона розповсюджується не тільки на «інформацію» або «ідеї», яки сприятливо приймаються у суспільстві або розглядаються як необразливі чи нейтральні, але також ї на ті, які кривдять, шокують чи викликають стурбованість.
Згідно з вказаним рішенням слід розрізняти факти, наявність яких може бути доказано та оціночні судження – істотність яких не завжди піддається доведеності.
Право на повагу до гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації передбачено ст.ст.297,299 ЦК України.
Відповідно до ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
З тексту листа вбачається, що ОСОБА_3 повідомляє про те, що: «ОСОБА_1 дозволяла собі розпивати спірні напої у присутності колективу та вести себе неподібно..», також зазначено: «ОСОБА_1 без акту передачі за своєю халатністю передала значну частку майна кримського філіалу до філії м.Миколаїв. У теперішній час після недавньої травневої перевірки у кримській філії по ТМЦ недостача складає 72 тис. грн. - як директор філії - це недостача особисто ОСОБА_1 та нікого іншого..».
Згідно з положеннями статті 277 ЦК і статті 10 ЦПК обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27.02.2009 р. негативною слід вважати інформацію, в які стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неестетична поведінка тощо, і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.
За своїм змістом вказана інформація є негативною, бо поширює відомості про особу, які в уяві оточуючих характеризують її з негативної сторони. Крім того, звинувачення у халатності та провині ОСОБА_1 у недостачі на суму 72000 грн. відповідачем не доведені та визнаються такими, що не відповідають дійсності.
В іншій частині зміст листа визнається судом оціночним судженням, суб’єктивною думкою відповідачки, яка не має принизливої чи непристойної форми, честь та гідність позивачки не принижує.
Відповідно до п.25 наведеної Постанови ПВСУ спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитися у спосіб , наближений (адекватний) до способу поширення , з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Судом встановлено, що недостовірна інформація стосовно ОСОБА_1 була поширена за допомогою корпоративної електронної пошти ПрАТ СК «Провідна».
З пояснень позивачки у судовому засіданні вбачається, що спростування цієї інформації з урахуванням часу, що минув, та звільнення ОСОБА_2 з компанії, є недоцільним та неможливим, бо відповідачка доступу до корпоративної електронної мережі вже не має.
Інший спосіб спростування інформації та відомості про технічну можливість цього позивачем не наведено, тому у задоволенні цих вимог має бути відмовлено.
Відповідачка у поширеній інформації безпідставно звинуватила ОСОБА_1 у вживанні спиртних напоїв у робочий час та халатності, чим принизила її честь й гідність, а також ділову репутацію як керівника структурного підрозділу компанії. Вказаними діями, на думку суду, позивачеві завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню у розмірі 1000 грн. з урахуванням характеру душевних страждань.
Доказів завдання такої шкоди на суму 5000 грн., які вимагає позивачка, суду не надано та цей розмір необґрунтований.
На підставі ст. ст. 269-277, 280 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 212- 215 ЦПК України, суд ,-
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати інформацію, викладену ОСОБА_2 в електронному листі, розповсюдженого корпоративною електронною поштою СК «Провідна» 11.06.2010 р. недостовірною.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. та 92 грн. судових витрат.
У задоволенні решти вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Відповідачем заяву про перегляд рішення може бути подано до Київського районного суду м.Сімферополя протягом 10-ти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: