У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 р. м.Рівне
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Рівненської області у складі
Головуючого- судді Ковалевича С.П.
Суддів: Собіни І.М., Василевича В.С..
з участю секретаря судового засідання Міщук Л.А.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 25 жовтня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства „Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство Березнівський держспецлісгосп” про стягнення боргу по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов”язання провести індексацію заробітної плати, стягнення коштів індексації заробітної плати та індексації середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги , колегія суддів,-
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Березніського районного суду від 25.10.2010р. відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ДП СЛАП „Березнівський держспецлісгосп” про стягнення боргу по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку, зобов”язання провести індексацію заробітної плати, стягнення коштів індексації заробітної плати та індексації середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на незаконність вказаного рішення через порушення судом норм матеріального права.
Вказує, що відмовляючи в задоволенні його вимог суд першої інстанції виходив з того, що на час його звільнення підприємство не мало коштів на своєму розрахунковому рахунку, а отже і вини у несвоєчасному розрахунку підприємства немає. Такі висновки суду вважає неправильними, оскільки відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999р. „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Не може бути на його думки і підставою відмові у його позові та обставина, що він був керівником цього підприємства, оскільки після його звільнення новий керівник мав всі можливості і зобов”язаний був віднайти кошти і розрахуватися з ним.
Просив рішення суду першої інстанції скасувати і постановити нове рішення, яким його вимоги задовольнити повністю.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи встановлено, що між ОСОБА_1 та Міністерством аграрної політики 10 грудня 2004р.був укладений трудовий контракт, відповідно до якого
.........................................................................................................................................................
Справа № 22-2039/2010р. Головуючий в 1 інстанції: Мельничук Н.В.
Категорія № 51, 53 Доповідач: Ковалевич С.П.
ОСОБА_1 наймався на посаду директора державного підприємства „Спеціалізоване лісогоподарське підприємство „Березнівський держспецлісгосп” на термін з 10 грудня 2004р. по 10 грудня 2009р.( а.с. 20).
По закінченню терміну трудового контракту, наказом № 214-к Міністерства аграрної політики України від 10 грудня 2009р. ОСОБА_1 був звільнений із займаної посади ( а.с. 17). З вказаним наказом ознайомитися ОСОБА_1 відмовився, про що свідчить акт від 14.12.2009р. за підписами заступника голови Березнівської РДА , начальника управління агропромислового розвитку Березнівської РДА та головним спеціалістом управління агропромислового розвитку Березнівської РДА політики ( а.с. 18)
ОСОБА_1 достатніх та переконливих доказів того, що його ніхто з наказом Міністерства не ознайомлював, такий акт є сфальсіфікованим він суду не надав, а тому цей акт колегія суддів приймає як належний доказ.
За наведених обставин днем звільнення ОСОБА_1 колегія суддів вважає 10.12.2009р., а не 30.12.2009р., як про це він сам видав наказ по ДП СЛАП „Березнівський держспецлісгосп”.
15 грудня 2009р. ОСОБА_1 був виданий аванс, як це передбачено законодавством і цього він сам не заперечує. Враховуючи викладене, підстав для нарахування заробітної плати ОСОБА_1 з 15.12.2009р. по 30.12.2009р. у відповідача не було, а отже і не було заборгованості по виплаті розрахункових при звільненні, а тому і немає підстав для задоволення його позовних вимог.
Довідку про заборгованість відповідача перед ОСОБА_1 колегія суддів розцінює як видану помилково.
Доводи апелянта, які викладені в його апеляційній скарзі не спростовують висновків суду, з якими погоджується і колегія суддів . Не може бути скасоване законне рішення з одних лише формальних підстав.
Оскільки суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував дійсні обставини по справі, дав належну оцінку зібраним доказам і постановив рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 307, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Березнівського районного суду від 25 жовтня 2010р. відхилити.
Ухвала суду набуває чинності з моменту її проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали апеляційної інстанції в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: