Справа № 2-393/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2010 року смт.Любар
Любарський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого-судді: В.М.Паламарчука
при секретарі: В.І.Демчук
за участю представника позивача: ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні у селищі Любар справу за позовом ОСОБА_2, інтереси якого представляє ОСОБА_1 до Малобраталівської сільської ради Любарського району про визнання права власності на майно-,
В С Т А Н О В И В:
Позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Гринівці Любарського району у віці 82 роки померла ОСОБА_3. Згідно з волею покійної, вираженою в заповіті, він являється спадкоємцем майна померлої, серед якого є будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1.
Прийняття позивачем спадщини неможливе, через відсутність правовстановлюючих документів на вище вказаний будинок, а видача свідоцтва про право власності на будівлю покійній особі законом не передбачена, а тому він просить суд постановити рішення про визнання за ним – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, в порядку спадкоємства за заповітом ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Гринівці Любарського району, права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1. Належність садиби спадкодавці ніким не оспорюється.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному об»ємі і просив суд їх задовольнити.
Представник Малобраталівської сільської ради Любарського району в судове засідання на розгляд справи не з»явився, хоча про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно наявної в матеріалах справи довідки проти задоволення заявлених вимог не заперечує та просить справу слухати у відсутності представника сільської ради.
Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого:
ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Гринівці Любарського району Житомирської області у віці 82 роки померла ОСОБА_3, що стверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 від 08 вересня 2009 року.
Відповідно до заповіту, посвідченого секретарем Малобраталівської сільської ради Любарського району 17 лютого 2004 року, гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, належний їй на праві особистої власності жилий будинок і все майно, яке на день її мерті буде їй належати з чого б воно не складалось і де б воно не знаходилось заповіла ОСОБА_2. Заповіт до дня смерті змінювався, а саме: в 2008 році ОСОБА_3 заповіла земельну ділянку в межах Малобраталівської сільської ради розміром 5,83 га, згідно Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЖТ № 166730 виданого Любарською РДА 05 квітня 2004 року.
Довідкою № 156 від 16 березня 2010 року, виданою Бердичівським МБТІ стверджується, що жилий будинок за АДРЕСА_1 знаходився в користуванні ОСОБА_3, правоустановчі документи не зареєстровані.
Відповідно до довідки № 453 від 22 квітня 2010 року, виданої виконкомом Малобраталівської сільської ради Любарського району, гр. ОСОБА_3 з 1961 року проживала до дня своєї смерті в житловому будинку в АДРЕСА_1, який був зареєстрований в господарських книгах Малобраталівської сільської ради починаючи з 1961 року та до самочинно збудованих не відносився. Малобраталівська сільська рада не може видати свідоцтва про право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 через відсутність правовстановлюючих документів на ім.»я покійної ОСОБА_3
Як вбачається із виписки з рішення п»ятнадцятої сесії двадцять першого скликання Малобраталівської сільської ради Любарського району Житомирської області від 29 червня 1993 року «Про передачу у приватну власність громадянам земельних ділянок», гр. ОСОБА_3 безоплатно було передано у приватну власність земельні ділянки, що були раніше надані громадянам в межах населених пунктів, площею 0,54 га. Вказана земля була надана їй відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і це рішення не скасовано і не переглянуто, а відповідно, право приватної власності на земельну ділянку не припинено. За ст.2 вказаного Декрету: «передача громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок для цілей, вказаних у ст.1 цього Декрету, провадиться один раз, про що обов’язково робиться місцевими Радами відмітка у паспорті або документі який його замінює».
Відповідно до ст. 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника, а цивільна правоздатність фізичної особи за ст.25 ЦК України виникає з моменту її народження і припиняється в момент її смерті. Право власності на нерухоме майно відповідно до ст.331 ЦК України виникає з моменту завершення його будівництва та державної реєстрації. Згідно з ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно з п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 р. № 7: « право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому у встановленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої ради». Розглянувши та дослідивши всі зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 25,30,321,328,331,346, 1268 ЦК України, Суд,-
Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати за спадкоємцем – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянином України, в порядку спадкоємства за заповітом ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 в селі Гринівці Любарського району, права власності на житловий будинок за АДРЕСА_1.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя В.М.Паламарчук