К О П І Я
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
__________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 грудня 2010 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого – судді Власенка О.В.,
суддів: Юзюка О.М., Ярмолюка О.І.,
при секретарі: Щербань А.В.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-5404 за апеляційною скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на рішення Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_4 – Подільська державна нотаріальна контора, Гуменецька сільська рада про визнання договору дарування недійсним.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
В квітні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, в обгрунтування якого вказувала, що 11.03.2008 року в зв’язку зі збігом тяжких обставин, а саме хронічних хвороб та тяжкої травми ноги, подарувала своєму сину ОСОБА_6 будинок по АДРЕСА_1. В свою чергу останній надавав позивачці допомогу та належний догляд. Однак, після смерті сина ІНФОРМАЦІЯ_1, його дружина ОСОБА_2 повідомила, що не збирається надавати їй допомогу і має намір продати будинок. Посилаючись на вищевказане, позивачка просить визнати недійсним договір дарування житлового будинку по АДРЕСА_1, який вчинено 11.03.2008 року між ОСОБА_2, яка діяла в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_6, посвідченого нотаріусом Другої Кам’янець – Подільської державної нотаріальної контори.
Рішенням Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року позов задоволено. Договір дарування житлового будинку з господарсько – побутовими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1, який вчинено 11.03.2008 року між ОСОБА_2, яка діяла в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_6, посвідченого нотаріусом Другої Кам’янець – Подільської державної нотаріальної контори – визнати недійсним.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог. Посилається на порушення норм процесуального права. Вважає, що суд повинен був відмовити у відкритті цивільного провадження у справі, оскільки вона та її брат, відповідач ОСОБА_5, є неналежними відповідачами.
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Швець О. Д. Справа № 22ц-5404
Доповідач – Власенко О. В. Категорія № 21
ОСОБА_2 також не погодилась із вказаним рішенням суду. В апеляційній скарзі вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові. Посилається на порушення норм процесуального права. Вказує, що судом невірно з’ясовані обставини та доведеність факту збігу тяжкої для позивача обставини і наявність їх безпосереднього зв’язку з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних для неї умовах, що привело до неправильного вирішення справи. Крім того, судом не прийнято до уваги обставини, що договір був укладений з метою дарування а не з умовою про утримання.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню – з ухваленням нового рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
У відповідності з п. 4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд виходив із того, що ОСОБА_1, уклала договір дарування житлового будинку під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах - погіршення стану здоров’я внаслідок тяжкої травми, а тому на підставі ст.ст. 233, 216 ЦК України договір слід визнати недійсним.
Колегія суддів із вказаними висновками погодитись не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи і не узгоджуються із вимогами закону.
У відповідності до ст. 233 ЦК України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України ”Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” правочин може бути визнаний судом недійсним на підставі статті 233 ЦК, якщо його вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, чим друга сторона правочину скористалася. Тяжкими обставинами можуть бути тяжка хвороба особи, членів її сім'ї чи родичів, смерть годувальника, загроза втратити житло чи загроза банкрутства та інші обставини, для усунення або зменшення яких необхідно укласти такий правочин.
Особа (фізична чи юридична) має вчиняти такий правочин добровільно, без наявності насильства, обману чи помилки.
Особа, яка оскаржує правочин, має довести, що за відсутності тяжкої обставини правочин не було б вчинено взагалі або вчинено не на таких умовах.
Враховуючи вказані вимоги закону, позовні вимоги про визнання недійсним договору дарування з підстав, передбачених ст. 233 ЦК України можуть бути задоволені в разі, якщо тяжкі обставини безпосередньо пов'язані з волевиявленням сторони укласти угоду на вкрай невигідних умовах.
Колегія суддів вважає, що хоча ОСОБА_1 на час укладення оспорюваного договору дарування мала похилий вік, була хворою, проте в установленому законом порядку не довела, що вчинила правочин під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, крім цього, в засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтвердила той факт, що договір дарування житлового будинку вона просить визнати недійсним в зв`язку із смертю сина ОСОБА_6
Таким чином, встановлені обставини та докази в їх підтвердження свідчать, що позов ОСОБА_1 не ґрунтується на законі.
Оскільки суд першої інстанції не взяв до уваги встановлені обставини та норми матеріального права, що регулюють зазначені правовідносини, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Кам’янець – Подільського міськрайонного суду від 31 серпня 2010 року скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у визнанні недійсним договору дарування житлового будинку від 11 березня 2008 року.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: (підпис)
Судді: (підписи)
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду О.В.Власенко