Справа № 2-а-313  /2010р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    07 грудня 2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської  області в складі: головуючого судді:  С.М.Бараненко

при секретарі: Лукаш Н.Я.,

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Н-Сіверський адміністративну справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інших  до Управління Пенсійного фонду України в  Новгород-Сіверському  районі Чернігівської області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з адміністративним позовом, в якому просять визнати відмову Управління ПФУ у Н-Сіверському районі щодо виплати їм щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за останні шість місяців з дня звернення до суду і до дати  дати набрання сили постановою суду.

В обґрунтування своїх вимог позивачі зазначають, що вони, у відповідності до ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року ( далі Закон) є дітьми війни. Згідно зі ст. 6 Закону, з 01.01.2006 року позивачам повинна виплачуватись щомісячна соціальна  державна допомога у розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком.

 Мінімальна пенсія за віком відповідно до вимог ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п.2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України « Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, міста Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах» від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів  Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством.

 Але, всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії за останні шість місяців з дня звернення до суду щомісячно протиправно не підвищувався.

Позивачі в судове засідання не з»явились, але в їх позовах є клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання нез»явився, але в письмових запереченнях просить в задоволенні позову відмовити, суть заперечень проти позову зводиться до того, що позивачі для розрахунку оскаржуваного підвищення помилково використовує розмір мінімальної пенсії за віком, визначений в ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим законом. Вказується, що враховуючи, що зміни до Державних бюджетів України на 2009-2010 р.р. щодо виділення додаткових коштів на фінансування виплат, зазначених в позові не вносились, їх дії у разі призначення та виплати позивачу підвищення до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” суперечили б вимогам ст. 95 Конституції України, ст. 23 Бюджетного кодексу України та законів про Державні бюджети на відповідні роки.

Вивчивши доводи адміністративного позову, та заперечення відповідача проти нього, інші матеріали справи, суд знаходить, що позови  підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що позивачі є особами, що мають пільги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно із статтею 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Виходячи із того, що позивачі є дітьми війни в розумінні Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суд вважає, що на них повністю  розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Відповідно чинної редакції ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Верховною Радою України в 2010 р. не приймались закони, якими зупинялась на 2010 р. дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», або іншим чином обмежувалась її дія.

            Суд погоджується з позивачами  про те, що для визначення розміру надбавки до пенсії за ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” підлягає застосуванню абзац 1 ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, який передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком  встановлений в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

           Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

         Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які мають відповідний статус.

Заперечення Управління Пенсійного Фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області стосовно неможливості застосування ч.1 ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” для визначення розміру надбавки до пенсії за ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, не можуть братись до уваги, оскільки положення ч. 3 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування поняття мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших, пов’язаних з ним пенсій чи доплат.  

Крім того, суд враховує, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування (ч. 2 ст. 22 Конституції) чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів (ч. 3 ст. 22 Основного Закону). У Рішенні Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 р. № 5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) зазначено, що згідно зі статтею 22 Конституції конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (ч. 2), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (ч. 3). Скасування конституційних прав і свобод — це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини — це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

Таким чином, суд знаходить, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини за  в  період з 01 червня 2010 р. по день ухвалення даного судового рішення, тому його дії щодо відмови нарахувати і виплатити пенсію позивачам, як дітям війни, з урахуванням її підвищення на 30 %  мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 01 червня 2010 р. по день ухвалення даного судового рішення слід визнати протиправними.

Враховуючи те, що за змістом ст.ст. 21, 105, 162 КАС України, в разі визнання дій протиправними, суд повинен відповідача зобов’язати провести перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням її підвищення відповідно до закону.

З Державного бюджету України на користь позивачів слід стягнути 3 грн. 40 коп. у відшкодування судового збору.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.  

В задоволенні решти позовних вимог відмовити, як безпідставних.

Керуючись ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»,   ст.ст. 11, 21, 49, 51, 99, 105, 122, 158-163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов   – задовольнити .

Визнати протиправними  дії Управління Пенсійного Фонду України в Н-Сіверському районі щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачам пенсії з урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01 червня 2010 р. по 07 грудня 2010 року.

Зобов’язати  Управління Пенсійного Фонду України в Н-Сіверському  районі провести перерахунок пенсії громадянам: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104 з  урахуванням її підвищення на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з  01 червня 2010 р. по 07 грудня 2010 року за виключенням підвищення до пенсії, раніше нарахованого та виплаченого за вказаний період.

    Повернути   з Державного бюджету України на користь: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14,ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,ОСОБА_12, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_105, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104  сплачене ними при подачі позовної заяви держмито в сумі 3 гривни 40 копійок - кожному.

Постанова підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.  

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом десяти  днів  з  дня  її проголошення, а якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови то з дня отримання копії постанови в повному обсязі, апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Новгород-Сіверський  районний суд Чернігівської області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.  

    Головуючий:

    Постанова в повному обсязі виготовлена     13    грудня   2010 року