Кримінальна  справа № 1-74/2010р.

В  И  Р  О  К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

             02 грудня 2010 року  Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської  області, в складі:

                                                головуючого   -  судді  Бараненка С.М.,

                               при секретарях  - Шкурат О.Г. та Лукаш Н.В.

                                                              з    у ч а с т ю  :    

                                           прокурора      -   Бабича А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський справу по обвинуваченню:        

    ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  неодруженого, непрацюючого, за місцем проживання характеризується негативно, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України

в с т а н о в и в :

      08.05.2010 року біля 20:00 год.  ОСОБА_2, маючи непогашену судимість за вчинення злочину передбаченого ч.3 ст. 186 КК України, повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переслідуючи мету крадіжки чужого майна, з корисливих мотивів, проникли через огорожу на територію бази ПП «Шевковий», розташовану по АДРЕСА_2, звідки таємно викрали 2 металевих борта з тракторного причепу 2ПТС-4, вартістю 945,00 грн. і одну металеву вісь з тракторного причепу 2ПТС-4, вартістю 630,00 грн. та 1 металевий борт з вантажного автомобіля САЗ-3507, вартістю 454,50 грн. чим завдали ПП «Шевковому» матеріальної шкоди на загальну суму 2029,50 грн.

      Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого злочину передбаченого ст. 185 ч.3  КК України  визнав повністю щиро розкаявся та дав показання, що він   розуміє тяжкість скоєного ним злочину, також він повністю підтримує показання, що давав на досудовому слідстві в якості обвинуваченого. Він в скоєному розкаюється і просить суд не позбавляти його волі.

    Крім показів підсудного  його   вина у скоєнні інкримінованого йому злочину у повному обсязі знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Такий висновок суду грунтується на показах потерпілого,  дослідженими в судовому засіданні протоколами допиту свідків   та іншими зібраними по справі доказами.

            Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він повністю підтримує покази, що давав в якості потерпілого на досудовому слідстві, йому більше добавити нічого. Він жодних претензій до підсудного не має, так-як підсудні йому відшкодували завдану шкоду. Покарання підсудного нехай суд призначить на свій розсуд.

Крім того, вина підсудного ОСОБА_1 також підтверджується:

-    заявою потерпілого ОСОБА_5 про кардіжку з території його автобази /а.с.3/;

          -     протоколом огляду місця події /а.с.5-7/;

-   висновком судово-товарознавчої експертизи № 1433-1435   /а.с.21-24/ ;

    - iншими зiбраними по справi доказами.

      Таким чином, наявні у справі докази, повністю і детально між собою узгоджуючись, викривають підсудного у скоєнні інкримінованого йому злочину. Докази, покладені судом в обгрунтування вироку, отримані у відповідності до діючих процесуальних правил.

    Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 правильно кваліфіковані  по ст.185 ч. 3  КК України , як таємне викрадення чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, поєднаного з проникненням до сховища.

      При призначенні покарання підсудному ,суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом”якшують та обтяжують його відповідальність.

               До обставин які згідно ст.66 КК України пом”якшують покарання підсудного суд відносить щире каяття підсудного, та те, що він повністю визнає свою вину і відшкодував завдані матеріальні збитки потерпілому.

               Обставин , які обтяжують покарання підсудному  згідно ст.67 КК України судом не встановлено.

    З урахуванням зазначених обставин, відповідно до вимог кримінального закону і передбачених цих законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного  не можливе без ізоляції від суспільства і тому слід призначити покарання підсудному  ОСОБА_1 , яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобіганню вчинення нових злочинів, але з врахуванням його щирого каяття та  повного визнання своєї вини у скоєному, що пом»якшують покарання та істотно  знижують ступінь тяжкості скоєного злочину, з урахуванням особи винного, що  у відповідності до ст.89 КК України раніше не судимого, суд вважає, що маються достатні підстави, при призначенні  покарання   по ст. 185 ч.3 КК України застосувати ч. 1 ст.69 КК України та призначити йому основне покарання перейшовши до іншого, більш м»якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст. 185 ч.3 КК України, а саме у виді арешту на певний строк.

Строк відбуття покарання  підсудному ОСОБА_1 рахувати з 01 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити обрану –взяття під варту, так-як підсудний оголошувався в розшук і є підстави вважати, що може знову ухилятись від відбуття призначеного за цим вироком покарання.

Цивільний позов, судові витрати та речові докази по справі відсутні..

              На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324, 335 КПК України  Суд -

З   А   С   У   Д   И   В:

    ОСОБА_1   визнати винним у скоєнні   злочину передбаченого ст . 185 ч.3 КК України  і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 ч.1 КК України – п»ять місяців арешту.

Строк відбуття покарання  підсудному ОСОБА_1 рахувати з 01 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1  до вступу вироку в законну силу залишити обрану –взяття під варту.

Вирок   може бути оскаржений в апеляційний суд Чернігівської області протягом 15 днів з моменту його проголошення, а засудженим, що перебуває під вартою - в той же строк з моменту отримання ним копії вироку, через Н-Сіверський  районний суд.

    Головуючий: