Справа № 1-173/2010 року

В И Р О К

іменем України

    03 грудня 2010 року Н-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Бараненка С.М.,

при секретарях Шкурат О.Г. та Лукаш Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Н-Сіверський справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  неодруженого, непрацюючого, за місцем проживання характеризується негативно, у відповідності до ст. 89 КК України раніше не судимого, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

    ОСОБА_2, подав скрагу в порядку приватного обвинувачення в тому, що 01.12.2009 року близько 19 години 00 хвилин скаржник перебував на на вулиці Вокзальна, м.Новгород-Сіверський недалеко від належного йому будинку за №37, де зустрів громадян ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_1. Останні причепилися, почали задавати питання, скаржнику чому той розповідав про те, що бачив їх на території підприємства  «Н-Сіверський райавтодор», після чого почали наносити ОСОБА_2, удари руками по голові та в обличчя, від яких скаржник упав. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_1, ногами та руками стали заштовхувати його у відкритий каналізайний люк,  проте скаржник вирвався та почав тікати. Останні ОСОБА_2, наздогнали та продовжили побиття, завдаючи ударів руками в обличчя, проте були зупинені випадковим прохожим, який зробив їм зауваження.

    Підсудний ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся та в судовому засіданні дав показання, що  він дійсно разом з братом ОСОБА_4 завдали потерпілому ударів декілька разів рукою по лицю, але в люк його не запихали. Цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає повністю, а в частині відшкодування моральної шкоди визначє частково, так-як вважає його завеликим.

    Крім показів підсудного, його вина у скоєнні злочину повністю підтверджується показаннями  потерпілого, висновком судово-медичної експертизи та іншими доказами по справі.

    Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні дав показання, що в поданих ним матіалах помилково зазначено його прізвище, як „Астапенко”, правильного його прізвище „Остапенко”, а прізвища підсудних правильно „Родін”.  01.12.2009 року він вийшов у магазин десь в сьомій годині вечора.Його зустріли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 і почали його бити, а потім запихати в люк, він вирвався і пирснув на них з газового балончика, але вони знову догнали його і били. Били по різних частинах тіла руками й ногами, але в основному по лицю. Причиною побиття булоте, що він начебто сказав, що вони „лазили” на територію автодору. Цивільний позов, так-як інший підсудний перебуває в розшуку, то нехай суд стягне з ОСОБА_4 половину суми цивільного позову. Покарання підсудному суд нехай визначить пов»язане з позбавленням волі.

Згідно висновку експерта (експертиза живої особи) № 96 від 01 червня 2010  року встановлено, що:

    На підставі пред’явлених даних медичних документів  на ім’я  ОСОБА_2

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, матеріалів кримінальної справи  № 1-77, відмовного матеріалу № 1740, з врахуванням відомих обставин справи та у відповідності до поставлених  на експертизу запитань приходжу до наступних підсумків:

-   у гр.. ОСОБА_2 встановлені тілесні  ушкодження  у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, забою обличчя, поверхневої забійної рани нижньої губи. По механізму утворення та ступеню тяжкості: тілесні ушкодження  у вигляді забою обличчя, поверхневої забійної рани нижньої губи спричинені дією твердих тупих предметів по механізму удару та тертя і відносяться до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень; ЗЧМТ, струс головного мозку спричинений дією твердого тупого предмету по механізму удару і відноситься до категорії ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень з короткочасним розладом  здоров’я.

-   Виявлені тілесні ушкодження на тілі гр. ОСОБА_2 могли виникнути в час та  при обставинах зазначених  в постанові, судово-медичних даних, які б вказували, що ушкодження нанесені  в різний час немає.      

    Аналізуючи зібрані докази в сукупності суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 повністю доведена, а його дії правильно кваліфіковані по ст. 125 ч.2 КК України, як умисне легке тілесне ушкодженння, що спричинило короткочасний розлад здоров”я.

    При призначенні покарання підсудному суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного і обставини, що пом”якшують та обтяжують його відповідальність.

    До обставин,які згідно ст.66 КК України пом”якшують покарання підсудному суд відносить те, що підсудний щиро кається в скоєному злочині.

    Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

      З урахуванням зазначених обставин та покарання, призначеного Новгород-Сіверським районним судом за вироком від 02.12.2010р., відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України та ст. 60 КК України, підсудному необхідно остаточно  призначити  покарання пов’язане з позбавленням волі за сукупністю злочинів, яке буде необхідне та достатнє для його виправлення і запобігання вчинення нових злочинів.

Строк відбуття покарання  підсудному ОСОБА_1 рахувати з 01 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити обрану –взяття під варту, так-як підсудний оголошувався в розшук і є підстави вважати, що може знову ухилятись від відбуття призначеного за цим вироком покарання.

    Цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином підлягає задоволенню в повному обсязі, так-як документально підтверджується.

    Що стосується позову в частині стягнення моральної шкоди завданої злочином, то  виходячи з принципів виваженості , розумності , справедливості,  враховуючи, що потерпіла отримала легкі тілесні ушкодження  і тому вказана сума підлягає  зменшенню  і  необхідно стягнути з підсудного на користь потерпілого в рахунок відшкодування моральної шкоди в сумі 1500 грн.

    Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

    ОСОБА_1  визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.2 КК України і призначити йому покарання у виді арешту строком на два місяці.

      На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання покарань, до призначеного за цим вироком покарання, приєднати покарання призначене за вироком Н-Сіверського районного суду від 02.12.2010 року,  і остаточно призначити  підсудному ОСОБА_1 покарання у виді арешту строком на шість місяців .

    Строк відбуття покарання  підсудному ОСОБА_1  рахувати з 01 жовтня 2010 року.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити обрану –взяття під варту.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 688,5 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Вирок протягом 15 діб з дня проголошення може бути оскаржений в апеляційний суд Чернігівської області через Н-Сіверський районний суд, а особою, що перебуває під вартою в той же строк з моменту одержання копії вироку.

    Суддя                                      С.М. Бараненко