Справа № 2-а-1518/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 грудня 2010 року м. Олевськ
Суддя Олевського районного суду Охрімчук І.Г. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора відділу дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень в Житомирській області Залюбовського Олексія Юрійовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд поновити пропущений строк на звернення до суду, скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АМ за №090095 від 13 лютого 2010 року, а також закрити провадження в адміністративній справі за відсутністю у його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Позов мотивує тим, що при розгляді адміністративної справи інспектор ДПС не вірно оцінив реальну дорожню обстановку та розібрав виниклу ситуацію, оскільки жодних дій наведених в постанові по справі про адміністративне правопорушення він не вчиняв.
Представник позивач в судове засідання не з’явилася, але надала заяву, в якій просить слухати справу без її участі, позов підтримала та просить його задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з’явився, але надав до суду заяву про розгляд справи без його участі.
Перевіривши матеріали справи та дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволення з наступних підстав.
З протоколу слідує, що 13 лютого 2010 року відносно позивача ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АМ № 081900 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно якого позивач 13 лютого 2010 року близько 02 год. 50 хв. на 161 км. автодороги Київ-Ковель, він керуючи автомобілем марки ’’Вольво’’ державний номерний знак – НОМЕР_1, проігнорував вимогу дорожнього знаку ’’В’їзд заборонено’’ та заїхав в зону дії даного знаку, чим порушив вимоги п. 3.21 ПДР України.
Постановою в справі про адміністративне правопорушення серії АМ № 090095 від 13 лютого 2010 року на позивача за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 260 грн.
Встановлено, що складаючи постанову про накладення адміністративного стягнення відповідач діяв в межах повноважень, наданих йому ст. 222 КУпАП.
Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і зйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи вина дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З пояснень позивача, які зазначені в позовній заяві слідує, що даній ділянці дороги знаку ’’В’їзд заборонено’’ не було, протокол та постанову він не підписував, а дізнався про її інснування лише 03 серпня 2010 року.
В даному випадку відповідач не перевірив заперечень позивача до протоколу, в порушення ст.280 КУпАП не з’ясував обставини по справі.
Відповідач не надав суду доказів про те, що позивач здійснив рух транспортного засобу в зоні дії дорожнього знаку ’’В’їзд заборонено’’. Протокол не є безспірним доказом на підтвердження вказаної обставини, оскільки містить заперечення позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАСУ) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки відповідачем не надано суду належних доказів на підтвердження доведеності вини позивача у вчиненні даного адміністративного правопорушення, позовні вимоги в частині скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення підлягають задоволенню.
Позовна вимога позивача про закриття провадження в адміністративній справі за відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення не може бути задоволена судом, оскільки відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 17 КАС України та відповідно до КУпАП це належить до компетенції органу, який вирішував питання про сплату штрафу, тому справу про притягнення позивача до адміністративної відповідальності слід повернути відповідачу для прийняття рішення згідно закону.
Керуючись вимогами ст. ст. 9-12, 18, 71, 86, 94, 159, 160, 161,186 КАС України,
П О С Т А Н О В И Л А:
Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду за захистом порушеного права.
Позов ОСОБА_1 до інспектора відділу дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень в Житомирській області Залюбовського Олексія Юрійовича
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Постанову серії АМ №090095 винесену інспектором відділу дорожньо-патрульної служби по ОДДЗ м. Коростень в Житомирській області Залюбовського Олексія Юрійовича від 13 лютого 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в сумі 260 грн. – скасувати як незаконну, а адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити в ВДАІ Олевського РВ УМВС України для прийняття рішення згідно закону.
В решті позову відмовити.
Судові витрати, у вигляді судового збору, по розгляду даної справи віднести за рахунок держави.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя: