Справа № 2-а-2255/2010 року
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 грудня 2010 року суддя Канівського міськрайонного суду Черкаської області Литвин В.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання протиправними дій УПСЗН виконавчого комітету Канівської міської ради та стягнення боргу згідно із статтею 48 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
ВСТАНОВИВ :
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання протиправними дій УПСЗН виконавчого комітету Канівської міської ради та стягнення боргу згідно із статтею 48 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», посилаючись на те, що вона віднесений до 1-ї категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС і відповідно висновку МСЕК встановлено 3-групу інвалідності, у зв’язку з чим, їй повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, але в порушення вимог ст. 48 даного Закону, відповідач виплачує щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 90,00 грн., що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, в зв’язку з чим утворилась заборгованість за період з 2007р. по 2009 р. в сумі 7726,00 грн., яку просить стягнути та в подальшому виплачувати щорічну допомогу на оздоровлення у відповідності до ст.ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Позовні вимоги підтверджуються: паспортом позивача, пенсійним посвідченням, довідкою до акта огляду МСЕК (ІІІ група інвалідності), посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорії), довідкою про отримання допомоги.
При прийнятті постанови суд керувався :
- ч.2 ст.19, ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92, 152 Конституції України,
- ст. 1, 13, 28, 48, 56, 67, 71, 72 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- Законами України «Про державний бюджет України на 2008-2009 р.р.»,
- ст.ст.10, 28, 46, 81 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- рішенням Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року;
- правовими позиціями Вищого Адміністративного Суду України,
- ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ;
- п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996 р. № 9;
- ст.2, ч.2 ст. 5, ст.ст. 8, 9, 94, 99, 183-2, 186 КАС України.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення.
Виходячи із системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
Позовна заява в частині стягнення з відповідача конкретної суми заборгованості по виплаті щорічної допомоги на оздоровлення, особі, віднесеній до категорії 1 за період з 2007р. по 2009р. в сумі 7726,00 грн. не підлягає задоволенню, оскільки не ґрунтується на доказах по справі.
Враховуючи наведене та спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах із соціальних правовідносин, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування/перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.
Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою, якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд не бере до уваги заперечення відповідача, так як відсутність бюджетного фінансування передбачених Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплат до пенсії не може бути причиною невиконання покладених на УПЗСН України зобов’язазань оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно - правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. (Ухвала Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2010 року).
Керуючись статтями 94, 158, 159, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання протиправними дій УПСЗН виконавчого комітету Канівської міської ради та стягнення боргу згідно із статтею 48 Закону України «Про статус і соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради, пов’язані з виплатою щорічної допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 в розмірі, меншому встановленого ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
Зобов’язати Управління праці і соціального захисту населення Канівської міської ради зробити перерахунок та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2007 р., 2008 р. та 2009р., як компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю особі, що стала інвалідом 3-групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, з урахуванням раніше виплачених сум, та в подальшому проводити їй виплату щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до ст.ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи».
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Від сплати судового збору сторони звільнені.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова суду підлягає негайному виконанню, але може оскаржуватися протягом десяти днів в апеляційному суді.
Головуючий В.М. Литвин