ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №2а-40/10/0614
№2а-240/09/0614
07 грудня 2010 року Малинський районний Житомирської області в складі
головуючої судді Збицької К.Д.,
з участю секретаря Кравець Л.Д.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині адміністративній позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Малинському районі Житомирської області про визнання неправомірними рішення суб’єкта владних повноважень та стягнення недоплачених сум пенсійного забезпечення, -
встановив:
24 липня 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 23 жовтня 2008 року йому встановлено 1-у категорію постраждалого від Чорнобильської катастрофи та просив зобов’язати відповідача скасувати рішення про призначення йому пенсії в розмірі 930грн. 91коп. та прийняти нове рішення, яким призначити пенсію на підставі ст.ст.49-54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закону №796-ХІІ), у розмірі 4352 гривні державної пенсії та 408 гривень додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, а також стягнути з відповідача на його користь 33 666 грн. 81 коп. недоплаченої суми пенсійного забезпечення за період з листопада 2008 року по липень 2009 року.
У зв’язку зі смертю позивача ухвалою від 30 липня 2010 року належним позивачем визнана його дружина ОСОБА_2, інтереси якої представляє ОСОБА_1
В ході розгляду справи позивачка збільшила позовні вимоги: просить визнати неправомірними дії відповідача щодо проведених виплат, передбачених ст.ст.49-54 Закону, за період з листопада 2008 року по серпень 2009 року, зобов’язати відповідача провести перерахунок належної ОСОБА_3 пенсії та виплатити їй, ОСОБА_2, 35385грн.40коп. недоплаченого чоловікові пенсійного забезпечення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов з підстав, зазначених у заяві. Пояснив, що звернення ОСОБА_3 з цього приводу до відповідача щодо перерахунку пенсії залишено без задоволення.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Подав заяву про розгляд справи у його відсутності та заперечення проти позову.
З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх наданими доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
ОСОБА_3 був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, довічно з 23 жовтня 2008 визнаний інвалідом 2-ї групи і його захворювання пов’язане з наслідками аварії на ЧАЕС (а.с.7,27-34). Він перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Малинському районі, де отримував пенсію до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.19). Відповідач у своїй відповіді ОСОБА_3 від 07.07.2009 року за №15-М-02 визнав ці обставини (а.с.9-10).
Відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України вони не підлягають доказуванню.
Разом з тим представник відповідача в письмовому запереченні проти позову (а.с.39-40) та відповіді на звернення позивача (а.с.9-10) зазначає, що розрахунок пенсії ОСОБА_3 здійснено відповідно до норм чинного законодавства – п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», а положення ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо мінімального розміру пенсії за віком не застосовується при призначенні пенсії за Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів по ІІ групі інвалідності, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю особам, віднесеним до категорії 1 та визнаним інвалідами ІІ групи, відповідно до абз.4 ст.50 Закону №796-ХІІ призначається у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Положенням частини третьої статті 46 Конституції України визначено, що пенсії, інші види соціальної допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно роз’яснень Вищого адміністративного суду України від 17.06.2009 року №910/13/13-09 при застосуванні частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, судам слід мати на увазі, що наявність такої норми не є підставою для відмови в реалізації громадянами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, за конституційними нормами та виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди повинні здійснювати нарахування та виплату пенсій, виходячи з розмірів, встановлених Законом №796-ХІІ.
Позивачеві зазначені виплати проводились у меншому розмірі, ніж визначено цим Законом.
Проте частиною першою статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій, і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Отже цим Законом Кабінет Міністрів України не був уповноважений зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, змінювати розмір допомоги на оздоровлення, встановлений Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно ст.22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до раніше діючих не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод.
Таким чином нарахування та виплата позивачеві за період з листопада 2008 року по серпень 2009 року підвищеної пенсії, яка не відповідає розмірам, встановленим ст.ст.50,54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є неправомірним і позов у цій частині підлягає до задоволення.
Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи на час звернення позивача з адміністративним позовом був встановлений річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення своїх прав дізнався із відповіді відповідача від 07.07.2009 року, звернувся до суду 24 липня 2009 року, тобто у межах визначеного законом строку.
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.19) і спадщину на його майно прийняла його дружина ОСОБА_2, про що свідчать видані на її ім’я свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок та грошовий вклад (а.с.15,19,23,24).
Згідно ст.1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини за положенням ст.1218 цього Кодексу входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У відповідності до ст.1227 зазначеного Кодексу суми заробітної плати, пенсії.., інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їх відсутності – входять до складу спадщини.
Оскільки ОСОБА_2 була членом сім’ї ОСОБА_3, їй мають бути виплачені належні покійному суми недонарахованої за життя пенсії.
Керуючись ст.ст.11,17,18,86,159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст.19,22,46 Конституції України, ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», -
постановив :
позов задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Малинському районі Житомирської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 пенсії у розмірі меншому, ніж визначеного ст.ст.50 ч.1 п.2, 54 ч.4 п.2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 1 листопада 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Малинському районі провести нарахування ОСОБА_3 за період з 01 листопада 2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року пенсії відповідно до п.2 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у відповідності до п.2 ч.1 ст. 50 цього Закону, виходячи із розміру мінімальної пенсії, визначеної ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум.
Зазначені кошти виплатити спадкоємцеві ОСОБА_2.
В частині стягнення 35385грн.40коп. відмовити за безпідставністю.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції може подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до апеляційного суду.
Представник суб’єкта владних повноважень, який не був присутній у судовому засіданні при проголошення рішення, може подати апеляційну скаргу в десятиденний строк, який обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуюча