РІШЕННЯ

                       ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ    

                                        Справа №2-1063/2010 рік

08 грудня  2010 року Малинський районний суд Житомирської області в складі

головуючої  судді                        Збицької К.Д.

з участю секретаря                Даниленко Л.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Малині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення фактів прийняття спадщини, володіння нерухомим майном на праві власності та визнання права власності  на житловий будинок з надвірними будівлями  в порядку спадкування, -

                                      встановив :

    позивач  просить визнати за ним в порядку спадкування на майно батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши на його користь заповіт, право власності на домоволодіння, що знаходиться по АДРЕСА_1 Малинського району Житомирської області.  Для цього просить встановити факти  прийняття батьком спадщини після смерті баби ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, та володіння ОСОБА_3 на праві власності зазначеним домоволодінням.

     У    судовому засіданні позивач   підтримав  позов.  

    Відповідач ОСОБА_2 – брат позивача - визнав його.  

    З’ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах позовних вимог, суд визнає, що позов підлягає частковому задоволенню.

    Судом встановлено, що позивач та відповідач є синами ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

    Згідно заповіту від 13 серпня 2008 року ОСОБА_3 заповів все своє майно ОСОБА_1. Цей заповіт не змінений і не скасований.

    За заявою ОСОБА_1 07 жовтня 2008 року заведена спадкова справа №685 до майна  померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, проте отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок позивач не може через відсутність на нього правовстановлюючих документів   у батька.

    Суду наданий дозвіл за №39 від 15 вересня 1960 року, яким виконавчим комітетом Малинської районної ради депутатів трудящих ОСОБА_3 був наданий дозвіл на будівництво жилого будинку на дільниці колгоспу ім. Котовського с. Скурати згідно плану забудови, затвердженого виконкомом Скуратівської сільської ради депутатів трудящих від 24 липня 1960 року №10.

    Із пояснень сторін та  виписок з погосподарських книг жилий будинок був побудований у 1962 році, однак в експлуатацію не зданий.

    Згідно виписок з погосподарських книг за період з 1950 року головою господарства, яке відносилось до типу колгоспного двору, до 1966 року була ОСОБА_4, до складу сім’ї якої входив її син ОСОБА_3. Після її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 головою двору став ОСОБА_3, до членів сім’ї якого перейшло майно колгоспного двору, оскільки відповідно до ст.563 Цивільного кодексу України 1963 року у разі смерті члена колгоспного двора спадщина в майні двора не відкривалася, а майно переходило до інших члені цього двора.  

    Таким чином вимога позивача про встановлення факту прийняття спадщини  його батьком ОСОБА_3 після смерті у 1966 році баби ОСОБА_4 є безпідставною.  

    На підставі викладеного суд визнає доведеним, що ОСОБА_3 за життя володів жилим будинком за АДРЕСА_1 Малинського району Житомирської області, який заповів разом з іншим майном своєму синові ОСОБА_1, а останній своєчасно прийняв спадщину, подавши заяву в нотаріальну контору.

    Проте Малинське районне державне комунальне підприємство по технічній інвентаризації, виготовивши технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду    та визначивши його інвентаризаційну оцінку, не зареєструвало право власності на померлого, що позбавляє можливості позивача отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом  на зазначене майно в нотаріальній конторі.

    Згідно з ч.5 ст.1268 Цивільного кодексу України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Це свідчить про те, що ОСОБА_1 належить спадкове майно батька  ОСОБА_3   з  дня його смерті, проти чого не заперечує відповідач.

    Статтею 392 цього Кодексу передбачено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує право власності.

    Через відсутність правовстановлюючих документів про право власності на житловий будинок померлого ОСОБА_3, які в силу ч.4 ст.25 Цивільного кодексу поновити неможливо, вимоги позивача про визнання за ним права власності на спадкове майно підлягають задоволенню.

     Сторони, будучи потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи, звільнені від сплати судового збору в силу п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993р.  

    Керуючись ст.ст.6,10,11,88,212,213,215,256 ч.2  Цивільно-процесуального кодексу         України, на підставі  ст.ст.392,1261,1268 ч.5 Цивільного кодексу України, -

            вирішив :

    позов задовольнити частково.

    Встановити факт володіння  на праві власності за життя ОСОБА_3 , який помер  ІНФОРМАЦІЯ_1, житловим будинком з господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1  Малинського району Житомирської області.

      Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом померлого   ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, посвідченим 13 серпня 2008 року приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області Януш Л.О.,     право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1   Малинського району Житомирської області в порядку успадкування за заповітом.

    Апеляційна скарга на рішення суду  може бути подана   до апеляційного суду Житомирської області через Малинський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

     Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання   апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання   апеляційної скарги рішення набирає законної сили     після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.    

    Головуюча