Справа № 1-148/10 

                            В И Р О К 

                           ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

    08 листопада 2010 року                        смт.Любар 

         Любарський районний суд Житомирської області в складі: 

                 головуючого  судді    В.Б.Шидловського 

                       при секретарі    В.М.Лісничій                                                                                                                                                

                 за участю прокурора    М.М.Тещенка 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Любар справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця АДРЕСА_1 Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов»язаного, непрацюючого, вважається раніше не судимий, 

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, 

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця і мешканця АДРЕСА_2 Житомирської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, невійськовозобов»язаного, непрацюючого, несудимого, 

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, 

                        В С Т А Н О В И В: 

24 квітня 2010 року близько 18 год. підсудний ОСОБА_1 прийшов до домогосподарства підсудного ОСОБА_2, що розташоване по АДРЕСА_2 Житомирської області та запропонував останньому здійснити крадіжку з домогосподарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_3 Житомирської області, так як він 15 квітня 2010 року бачив, що даний житловий будинок пустуючий і в ньому ніхто не проживає. Таким чином, усвідомлюючи свої злочинні дії, підсудні вступивши в попередню змову на викрадення чужого майна, пішли на територію вказаного домогосподарства, після чого близько 18 год. 30 хв. через одне з незамкнених вікон проникли до будинку ОСОБА_4 Підсудні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не припиняючи своїх злочинних дій, спрямованих на заволодіння чужим майном, застосувавши фізичну силу, демонтували з системи опалення 5 металевих батарей на 12 секцій, які зняли з металевих стержнів і в подальшому винесли з вказаного будинку через незамкнене вікно, яким проникали в будинок. Після чого ОСОБА_1 пішов до свого домогосподарства, яке розташоване по АДРЕСА_1 Житомирської області та через деякий час повернувся з візком. В подальшому підсудні викрадені батареї поклали на візок та цього ж дня здали на пункт прийому металобрухту в с.Новий Любар Любарськьго району ОСОБА_5. 

Згідно висновку товарознавчої експертизи, вартість п»яти батарей (на 12 секцій) - з урахуванням амортизаційного зносу становить 675 гривень. Даною крадіжкою потерпілій ОСОБА_4 заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 675 гривень. 

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що 24 квітня 2010 року близько 18 год. він запропонував ОСОБА_2 здійснити крадіжку батарей з системи опалення з домогосподарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_3. Зайшовши на територію вказаного домогосподарства, знаючи про те, що в будинку нікого немає, він разом з ОСОБА_2 проникли в житловий будинок через незамкнене вікно однієї з кімнат, де ОСОБА_2. та ОСОБА_1 взяли в одній з кімнат 5 батарей на 12 секцій, які в подальшому по одній батареї через вікно винесли на вулицю та поклали біля будинку. Після чого ОСОБА_1 пішов до свого домогосподарства за металевим візком, а ОСОБА_2. залишився біля викраденого. Взявши металевий візок він та ОСОБА_2. вище викрадені батареї погрузили на візок та завезли в с.Н.Любар та здали приймальниці металобрухту ОСОБА_5 отримавши за це гроші в сумі 100 гривень, які в подальшому витратили на власні потреби. 

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. вину у вчиненні злочину визнав повністю і пояснив, що 24 квітня 2010 року близько 18 год. ОСОБА_1 запропонував йому здійснити крадіжку батарей з системи опалення з домогосподарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_3. Зайшовши на територію вказаного домогосподарства, знаючи про те, що в будинку нікого немає, вони проникли в житловий будинок через незамкнене вікно однієї з кімнат, де він разом з ОСОБА_1 взяли в одній з кімнат 5 батарей на 12 секцій, які в подальшому по одній батареї через вікно винесли на вулицю та поклали біля будинку. Після чого ОСОБА_1 пішов до свого домогосподарства за металевим візком, а він залишився біля викраденого. Взявши металевий візок, він та ОСОБА_1 вище викрадені батареї погрузили на візок та завезли в с.Н.Любар до приймальниці металобрухту ОСОБА_5 отримавши за це гроші в сумі 100 гривень, які в подальшому витратили на власні потреби. 

 Враховуючи те, що підсудні не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, заслухавши думку учасників судового розгляду та роз»яснивши їм положення ст.299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі, а тому застосовує спрощений порядок дослідження доказів. 

Крім особистого визнання, вина підсудних стверджується іншими дослідженими в суді доказами: 

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що у власності має житловий будинок, в якому тривалий час ніхто не проживає і який розташований за адресою АДРЕСА_3 Житомирської області. Так 18 травня 2010 року близько 09 год. вона прийшла до вище вказаного житлового будинку, щоб оглянути його. Підчас огляду будинку виявила відсутність 5 батарей на 12 секцій в одній із кімнат даного житлового будинку. Про даний факт вона повідомила працівників міліції, а також повідомила, що останній раз вище вказані батареї вона бачила восени 2009 року. Пізніше вона дізналась, що крадіжку даних батарей здійснили ОСОБА_1 та ОСОБА_2. та викрадені батареї вони здали приймальниці металобрухту в с.Н.Любар ОСОБА_5 

Згідно протоколу усної заяви ОСОБА_4 від 18 травня 2010 року, невідомі особи з її будинку що в АДРЕСА_3 Житомирської області здійснили крадіжку 5 батарей на 12 секцій.  

Заявою ОСОБА_4 на добровільну згоду на огляд її домогосподарства, що в АДРЕСА_3 Житомирської області. 

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 18 травня 2010 року домогосподарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_3 Житомирської області, одне з вікон будинку забите дерев»яними дошками, а також, в будинку відсутні 5 батарей. 

Із довідки, виданої Любарським кооперативним ринком вбачається, що вартість металевої батереї на 12 секцій становить 150 гривень. 

Протоколом огляду та приєднання до справи речових доказів від 06 січня 2010 року стверджується, в кімнаті для збереження речових доказів Любарського РВ УМВС було оглянуто металевий візок, який був 12 грудня 2009 року вилучений з домогосподарства ОСОБА_1, що в АДРЕСА_1 Житомирської області. 

Висновком судово-товарознавчої експертизи стверджується, що вартість 5 батарей (на 12 секцій кожна), з урахуванням амортизаційного зносу 10% становить 675 грн. 

Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події, які відбувались 24 квітня 2010 року з участю ОСОБА_1, останній показав і розповів, що дійсно 24 квітня 2010 року близько 18 год. він запропонував ОСОБА_2 здійснити крадіжку батарей з системи опалення з домогосподарства ОСОБА_4, що в АДРЕСА_3, зайшовши на територію вказаного домогосподарства, знаючи про те, що в будинку нікого немає, він разом з ОСОБА_2 проникли в житловий будинок через незамкнене вікно однієї з кімнат, де ОСОБА_2. та ОСОБА_1 взяли в одній з кімнат 5 батерей на 12 секцій, які в подальшому по одній батареї через вікно винесли на вулицю та поклали біля будинку. Після чого він пішов до свого домогосподарства за металевим візком, а ОСОБА_2. залишився біля викраденого. Взявши металевий візок він та ОСОБА_2. вище викрадені батареї погрузили на візок та завезли в с.Н.Любар до приймальниці металобрухту ОСОБА_5 отримавши за це гроші в сумі 100 гривень, які в подальшому витратили на власні потреби. 

Відповідно до висновку судово-наркологічної експертизи від 22 липня 2010 року №597, ОСОБА_1 потребує примусового лікування від алкоголізму. 

Із висновку судово-психіатричної експертизи від 21 вересня 2010 року № 443/10 вбачається, що ОСОБА_1 в минулому будь-якими психічними захворюваннями не страждав та не страждає ними в даний час, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на час скоєння інкримінованого йому протиправного вчинку, може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними на даний час. По своєму психічному стану не потребує в застосуванні щодо нього примусових заходів медичного характеру. 

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вина підсудних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло доведена повністю і кваліфікує дії кожного з них за ст.185 ч.3 КК України. 

Призначаючи міру покарання кожному із підсудних, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання, їх ставлення до вчиненого.  

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин. 

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено. 

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує, що він скоїв тяжкий злочин, а тому обирає покарання в межах санкції ст.185 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, приймаючи до уваги пом»якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, майновий стан підсудного, його позитивну характеристику за місцем проживання, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без застосування до нього покарання, а тому підсудного слід звільнити від відбування покарання з випробуванням поклавши на нього обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання та періодично з»являтися на реєстрацію, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки. 

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний ОСОБА_2. вчинив тяжкий злочин. 

Обставинами, що пом”якшують покарання підсудному суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. 

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено. 

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує, що він скоїв тяжкий злочин, а тому обирає покарання в межах санкції ст.185 ч. 3 КК України у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, приймаючи до уваги пом»якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, його майновий стан, позитивну характеристику за місцем проживання, те що підсудний вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без застосування до нього покарання, а тому підсудного слід звільнити від відбування покарання з випробуванням поклавши на нього обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання та періодично з»являтися на реєстрацію, якщо він протягом визначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки. 

Цивільний позов по справі суд задовольняє частково та стягує солідарно із підсудних на користь потерпілої 675 гривень матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, в задоволенні решти позовних вимог  відмовляє.  

 Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,- 

                              З А С У Д И В: 

 Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та обрати йому покарання за цим Законом у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі. 

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.  

Покласти на засудженого, відповідно до ст.76 КК України, обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання та періодично з»являтися на реєстрацію. 

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній  підписку про невиїзд. 

 Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України та обрати йому покарання за цим Законом у вигляді 3 /трьох/ років позбавлення волі. 

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 1 /один/ рік, якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.  

Покласти на засудженого, відповідно до ст.76 КК України, обовязки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання та періодично з»являтися на реєстрацію. 

Запобіжний захід засудженому до вступу вироку в законну силу залишити попередній  підписку про невиїзд. 

Стягнути солідарно з засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 675 гривень матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди, а в задоволенні решти позовних вимог  відмовити.  

Речові докази по справі  металевий візок, який визнаний знаряддям злочину і знаходиться на зберіганні в кімнаті збереження речових доказів Любарського РВ УМВС, після вступу вироку в законну силу повернути власнику  ОСОБА_1. 

Накладений арешт на майно ОСОБА_2, а саме мобільний телефон марки Nokia  1100, вартістю 500 грн., залишити з метою забезпечення відшкодування цивільного позову. 

 На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.  

        

              Суддя 

     Любарського районного суду                    В.Б.Шидловський