Справа № 2а – 9211/2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" 25 " травня 2010 року                                                                                  

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі головуючого судді            Коренюка В.П., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду в місті Коростені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом до суду, посилаючись на те, що йому не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення його прав. Заборгованість по доплаті до заробітної плати особам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення та доплати в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування позивач визначив у розмірі 18199 грн. 80 коп. У своєму позові він посилався на те, що отримував відповідні доплати та допомоги у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.

Позивач в судове засідання не з’явився, але надав суду заяву, в якій позов свій підтримав у повному обсязі і просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомленні у передбаченому законом порядку, але надав суду заперечення, в яких позов не визнає і  просив справу розглянути без участі представника.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач працює у ЗАТ "Коростенський фарфор", що у м. Коростені Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення і являється потерпілим 3-ї категорії від Чорнобильської катастрофи.

            Отже позивач має право на отримання коштів в розмірах, що передбачені ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", адже відповідно до ст.39 Закону – "заробітна плата особам які працюють на території гарантованого добровільного відселення, повинна була підвищуватись на дві мінімальні зарплати", а щомісячна грошова допомога в зв'язку з обмеженням споживання продуктів місцевого виробництва (ст.37 Закону) виплачується в розмірі 40% мінімальної заробітної плати".

    Отримання позивачем коштів відповідно до постанови  Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи", яким встановлені компенсації та доплати громадянам, які проживають та працюють на територіях радіоактивного забруднення.

    Тобто у спірний період часу  ці доплати  та допомоги  виплачувались частково, у фіксованому розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати.    

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.

Виплатою доплат у твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивача.

Виходячи з пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, позовні вимоги підлягають до задоволення.

            Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України – органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

                Заборгованість по ст.39 Закону підлягає стягненню відповідно до ч.2 ст.233, ст.238 КЗпП України незалежно від часу її виникнення, оскільки в даному випадку йдеться про виплати, які відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" є складовою структури заробітної плати.

              При стягненні коштів суд виходить з розміру мінімальних заробітних плат, які діяли у вказаних періодах, а саме:

З 1 квітня 2009 року – 625 грн.; з 1 липня 2009 року – 630 грн.; з 1 жовтня 2009 року – 650 грн.; з 1 листопада 2009 року – 744 грн.; з 1 січня 2010 року – 869 грн.

Оскільки відповідач не оспорює розрахунок сум, наданий позивачем, тому суд вважає, що заборгованість перед ОСОБА_1 по ст.37 Закону за період з 1 квітня 2009 року по 1 березня 2010 року становить 3033 грн. 30 коп.

Заборгованість перед ОСОБА_1 по ст.39 Закону за період з 1 квітня 2009 року по 1 березня 2010 року становить 15166 грн. 50 коп.

Суд, при розгляді даного позову прийшов до висновку, що відповідач при здійсненні нарахувань та виплаті коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", діяв всупереч Закону, а тому відповідно до ч.2 ст.11 КАС України, виходить за межі позовних вимог і визнає дії відповідача неправомірними.

Оскільки розпорядником цих коштів і в спірний період часу і тепер є управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, суд стягує заборгованість з нього.

А тому на підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.94, 159 – 163, 167, 254 КАС України, ст.19 Конституції України, ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд, -

П О С Т А Н О В И В :

    Позов ОСОБА_1   –   задовольнити.

Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області щодо нарахування та виплати коштів, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відносно ОСОБА_1   – неправомірними.

Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області на користь ОСОБА_1: – 15166 (п’ятнадцять тисяч сто шістдесят шість) грн. 50 коп. заборгованості доплати до заробітної плати відповідно до ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 квітня 2009 року по 1 березня 2010 року; – 3033 (три тисячі тридцять три) грн. 30 коп. допомоги в зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва відповідно до ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 1 квітня 2009 року по 1 березня 2010 року.

Постанова Коростенського міськрайонного суду Житомирської області може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду на протязі 20 днів, після подачі до Коростенського міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження цієї постанови, яка може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: