Справа № 2а-916
2010 рік
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2010 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого – судді - Скользнєвої Н.Г.,
при секретарі - Голубятнікової І.А.,
за участю представника
заявника - ОСОБА_1
розглянувши у попередньому судовому засіданні у залі в м. Запоріжжі справу за заявою сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про адміністративне видворення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 –
ВСТАНОВИВ:
У серпні 2010 року сектор громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області звернувся до суду з заявою про адміністративне видворення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3.
В обгрунтуванні заяви зазаначив, що ОСОБА_3 прибув на територію України з Республіки Узбекистан 24.05.2009 року потягом через КПП “Харків-пасажирський” по національному паспорту НОМЕР_1 виданому Міністерством внутрішніх справ Республіки Узбекистан 31.07.2008 р., терміном дії до 24.07.2028 р., про що свідчить датоштамп. ОСОБА_3 прибув із Республіки Узбекистан один з приватною метою та проживав в Україні за різними адресами.
13.08.2010 року громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 був затриманий співробітниками Жовтневого РВ в районі ЦКР м. Запоріжжя. При перевірці встановлено, що у відношенні громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 25.01.2010 року СГІРФО Масандрівського відділу ЯМУ ГУМВС України в АР Крим було прийняте рішення про видворення його з території України у добровільному порядку та поставлений строк для виїзду – до 05.02.2010 року. ОСОБА_3 до Батьківщини не відбув.
Для легалізації свого перебування на території України не звертався, контакту з правоохоронними органами уникав. Приймаючої сторони на Україні не має. Близьких родичів - громадян України не має. В центр зайнятості за одержанням ліцензії на працевлаштування не звертався. Постійного джерела прибутків не має. Правових підстав для подальшого перебування на території України не має.
На підставі викладеного просить суд за грубе порушення Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства“ видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Представник СГІРФО Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області у судовому засіданні на вимогах заяви наполягала та просила суд їх задовільнити в повному обсязі.
ОСОБА_3 у судовому засіданні проти заяви СГІРФО Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області не заперечував, зазначивши, що дійсно порушив порядок перебування іноземних громадян на території України.
На підставі викладеного та керуючись правилами ст. 121 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу по суті на вищезазначеній стадії процесу.
Взявши до уваги пояснення представника заявника та ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.
В суді встановлено, що ОСОБА_3 прибув на територію України з Республіки Узбекистан 24.05.2009 року потягом через КПП “Харків-пасажирський” по національному паспорту НОМЕР_1 виданому Міністерством внутрішніх справ Республіки Узбекистан 31.07.2008 р., терміном дії до 24.07.2028 р., про що свідчить датоштамп. ОСОБА_3 прибув із Республіки Узбекистан один з приватною метою та проживав в Україні за різними адресами.
13.08.2010 року громадянин Республіки Узбекистан ОСОБА_3 був затриманий співробітниками Жовтневого РВ в районі ЦКР м. Запоріжжя. При перевірці встановлено, що у відношенні громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 25.01.2010 року СГІРФО Масандрівського відділу ЯМУ ГУМВС України в АР Крим було прийняте рішення про видворення його з території України у добровільному порядку та поставлений строк для виїзду – до 05.02.2010 року. ОСОБА_3 до Батьківщини не відбув.
Для легалізації свого перебування на території України не звертався, контакту з правоохоронними органами уникав. Приймаючої сторони на Україні не має. Близьких родичів - громадян України не має. В центр зайнятості за одержанням ліцензії на працевлаштування не звертався. Постійного джерела прибутків не має. Правових підстав для подальшого перебування на території України не має.
Відповідно до п.7 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.
Таким чином, суд вважає, що адміністративна заява сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області про адміністративне видворення за межі України громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3 підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до п. 3ч. 2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Керуючись ст.ст. 112,161,162,256 КАС України, ст. ст. 30,32 Закону України “Про праовий статус іноземців та осіб без громадянства”, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву сектору громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Жовтневого РВ ЗМУ ГУМВС України в Запорізькій області задовільнити.
За грубе порушення закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” видворити за межі України у примусовому порядку громадянина Республіки Узбекистан ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Звернути постанову до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 – ти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Суддя: Н.Г. Скользнєва