Справа № 2а-837
2010 року
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 листопада 2010 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого – судді - Скользнєвой Н.Г.,
при секретарі - Голубятникової І.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцева В’ячеслава Геннадійовича про визнання незаконним рішення суб’єкта владних повноважень та постанови серії АР № 104017 по справі про адміністративне правопорушення , -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора адміністративної практики ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцева В’ячеслава Геннадійовича про визнання незаконним рішення суб’єкта владних повноважень та постанови серії АР № 104017 по справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 27 березня 2010 року о 12 годині 00 хвилин, він, рухаючись по а/д Харків-Сімферополь побачив погіршенні умови дорожнього покриття, які містили вибоїни, у зв’язку з чим, побачивши перешкоду у русі по правій смузі вимушений був виїхати на ліву смугу дороги та продовжити рух. Після цього був зупинений співробітниками ДАІ, після чого інспектор ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцев В.Г. склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову серії АР № 104017 за фактом вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України про накладення адміністративного стягнення. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачного ч. 2 ст. 122 КпАП України, оскільки ПДР України він не порушував і діяв у відповідності ПДР України та просить визнати дії інспектора адміністративної практики ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцева В’ячеслава Геннадійовича; скасувати постанову серії АР 104017 від 27 березня 2010 року, прийняту інспектором адміністративної практики ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцевим В’ячеславом Геннадійовичем та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, але надав суду заяву з проханням розлянути справу за його відсутності та на вимогах, викладених в його адміністративному позові наполягає в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з”явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив, заяв або клопотань, якіб перешкоджали розгляду справи від нього до суду не надходило.
Взявши до уваги заяву позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР № 104017 від 27 березня 2010 року, ОСОБА_1, 27 березня 2010 року о 12 годині 00 хвилин, рухаючись по а/д Харків-Сімферополь по крайньому лівому ряді, хоча права смуга була вільною, чим порушив вимоги п. 11.5 ПДР України, що є правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи також вбачається, що інспектор ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцев В.Г. на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови серії АР № 104017 від 27 березня 2010 року, не мав будь-яких фактичних даних, на підставі яких можливо було встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, оскільки не мав навіть поясненнь самого правопорушника.
При притягненні до адміністративної відповідальності порушені права позивача, передбачені вимогами ст. 280 КУпАП: не з'ясовано чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, відповідальність передбачено: за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора пбо жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного проїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно п. 11.5 ПДР України (затверджені постановою Кабінету Міністраів України № 1306 від 10.10.2001р.), на дорогах, які мають дві та більше смуг для руху в одному напрямку, виїзд на крайню ліву полосу для руху в цьому ж напрямку дозволяється, якщо праві зайняті, а також для повороту наліво, розвороту або для зупинки на лівій стороні дороги з одностороннім рухом в населених пунктах, якщо це не протирічить правилам зупинки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 при здійснені руху по лівій полосі по а/д Харків-Сімферополь керувався п.п.15.2, ПДР України, оскільки здійснював об’їзд вибоїн, які перешкоджали проїзду по крайній правій смузі, про що, також свідчать його пояснення, надані ним одразу ж в усному порядку інспектору ВДАІ та зазначені ним у своєму адміністративному позові.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, в порушення вимог ст. 268 КУпАП, не дотримані права позивача щодо користування юридичною допомогою, оскільки одним із прав при розгляді справи є право користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті; постанова про адміністративне правопорушення є безпідставною та необгрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимога позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розгляд справи про адміністративне правоворушення і накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 4, 5 ст. 121, ст. ст. 121-1, 121-2, частинами 1 та 2 ст. 122, частинами 1 та 2 ст. 123, ст. 125, ч. 1 ст. 126, частинами 1 та 2 ст. 127, частинами 3, 8 та 9 ст. 133-1 КУпАП – здійснюються працівниками Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання і не належать до компетенції суду, який розглядає позов про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст. ст. 222, 289, 292, 293 КпАП України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову АР № 104017 інспектора ВДАІ Василівського району ГУМВС України в Запорізькій області Колокольцева В’ячеслава Геннадійовича від 27 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу.
В решті позовних вимог відмовити.
У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 5 листопада 2010 року.
Суддя: Н.Г.Скользнєва