Справа № 2а-814
2010 рік
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
1 листопада 2010 року місто Запоріжжя
Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:
головуючого – судді - Скользнєвой Н.Г.,
при секретарі - Голубятникової І.А.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ м. Бердянськ Запорізької області прапорщика міліції Зюзь Вадима Петровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 139258 від 30.05.2010 року , -
В С Т А Н О В И В:
У червні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС ВДАІ м. Бердянськ Запорізької області прапорщика міліції Зюзь Вадима Петровича про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 139258 від 30.05.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 30 травня 2010 року о 10 годині 15 хвилин, він, керуючи автомобілем „ВАЗ 21099” д/н НОМЕР_1, рухаючись в місті Бердянськ Запорізької області по проспекту Пролетарський в сторону Набережної (близько 60-ти км/год.). Після закінчення проїзду перехрестя проспект Пролетарський-вулиця Дьоміна був зупинений інспектором. ДПС ВДАІ м. Бердянськ Запорізької області прапорщика міліції Зюзь В.П., який склав протокол про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП України (порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть) та виніс постанову серії АР № 139258 про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 гривень.
В своєму позові ОСОБА_1 вказує про відсутність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, оскільки він діяв у відповідності до вимог ПДР України, при цьому зазначив, що автомобіль „ВАЗ 21099” д/н НОМЕР_1, за кермом якого він перебував, рухався по головній дорозі за автомобілем Ніссан сріблястого кольору, а за автомобілем ОСОБА_1 рухався автомобіль Мерседес чорного кольору, при цьому, ані автомобіль Ніссан, ані автомобіль Мерседес, інспектором ДПС зупинено не було, що свідчить про відсутність в діях водіїв зазначених транспортних засобів складу адміністративного правопорушення, тим самим підтверджує і відсутність в моїх діях складу адміністративного правопорушення, оскільки, в той час мій автомобіль перебував в потоці даних машин.
Враховуючи дорожню обстановку, приймаючи до уваги швидкість автомобілю, розуміючи, що в разі екстреного гальмування, він вже не мав технічної можливості зупинити транспортний засіб у відповідності до вимог п. 8.10 ПДР, зважаючи на те, що проїзд через перехрестя не створить будь-якої небезпеки тане створить нікому перешкод, тобто розуміючи безпечність такого проїзду, з метою відвернення шкідливих наслідків, які могли настати в разі екстреного гальмування, а саме для автомобіля який рухався позаду, діючи в межах п. 8.11. ПДР України ОСОБА_1 закінчив рух через перехрестя.
Після зупинення його інспектором ДПС, останній повідомив його, що він проїхав перехрестя доріг з порушенням правил проїзду перехресть на жест регулювальника. ОСОБА_1 повідомив відповідача про всі обставини та зазначив що почав рух саме на дозволяючий жест регулювальника, однак відповідачем дані факти не були взяти до уваги та винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, ОСОБА_1 вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, просить визнати протиправною та скасувати постанову серії АР № 139258 від 30.05.2010 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КпАП України та закрити провадження по справі.
В судове засідання позивач не з’явився, але надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, зазначивши, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.
Відповідач по справі у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причини неявки суду не відомі, заяв або клопотань, які б перешкоджали б розгляду справи до суду не надходило.
Приймаючи до уваги заяву позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АР № 118112 та постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР № 139258 від 30 травня 2010 року, ОСОБА_1 30 травня 2010 року о 10 годині 15 хвилин, керуючи автомобілем „ВАЗ 21099” д/н НОМЕР_1, порушив жест регулювальника – права рука регулювальника витягнута вперед, проїхав перехрестя зі спини регулювальника, чим порушив вимоги п. 8.8 ПДР України, що є правопорушенням, передбаченим ч. 2 ст. 122 КУпАП. (а.с. 9-10)
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення,є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото -і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З матеріалів справи також вбачається, що інспектор ДПС ВДАІ м. Бердянськ Запорізької області прапорщика міліції ОСОБА_2 на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови серії АР № 139258 від 30 травня 2010 року, не мав будь-яких фактичних даних, на підставі яких можливо було встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, оскільки ним не встановлено всі обставини справи та відсутні будь-які докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення в діях ОСОБА_1 з урахуванням дорожньої обстановки, швидкості руху транспортного засобу, тобто не здійснено повного та всебічного з’ясування обставин у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, встановлено відповідальність: за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонений сигнал світлофора пбо жест регулювальника, ненадання переваги у русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного проїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв’язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно п. 8.8 ПДР України (затверджені постановою Кабінету Міністраів України № 1306 від 10.10.2001р.), сигнали регулювальника. Сигналами регулювальника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі значення:: а) руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута перед грудьми: з лівого і правого боків — дозволено рух трамвая прямо, нерейковим транспортним засобам — прямо і праворуч; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною та перед грудьми регулювальника; з боку грудей і спини — рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено; б) права рука витягнута вперед: з лівого боку — дозволено рух трамвая ліворуч, нерейковим транспортним засобам — у всіх напрямках; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника; з боку грудей — усім транспортним засобам дозволено рух лише праворуч; з правого боку та спини — рух усіх транспортних засобів заборонено; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулювальника; в) рука піднята вгору: рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено в усіх напрямках. Жезл використовується тільки працівниками підрозділів Державтоінспекції та військової інспекції безпеки дорожнього руху. Для привертання уваги учасників дорожнього руху використовується сигнал, поданий свистком. Регулювальник може подавати інші сигнали, зрозумілі водіям і пішоходам.
Згідно пп. „г” п. 12.9 ПДР України (затверджені постановою Кабінету Міністраів України № 1306 від 10.10.2001р.), водію забороняється різке гальмування (крім випадків, коли без цього неможливо попередити дородньо-транспортну пригоду).
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 при здійснені проїзду перехрестя доріг проспект Пролетарський-вулиця Дьоміна в місті Бердянськ Запорізької області керувався п.п.8.8., 12.9 „г” ПДР України.
Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи, наведені позивачем, знайшли підтвердження під час розгляду справи по суті, дослідженням матеріалів справи, доказами, наданими позивачем, поясненнями позивача викладеними в позові, відсутністю доказів, наданих відповідачем, які б спростовували обставини викладені ОСОБА_1, в зв’язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення є безпідставною та необгрунтованою, оскільки, відповідно ст.9 КпАП, України адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Вимога позивача щодо закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до вимог ч. 3 ст. 222 КпАП України від імені органів внутрішніх справ (міліції) розгляд справи про адміністративне правоворушення і накладення адміністративного стягнення за адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 4, 5 ст. 121, ст. ст. 121-1, 121-2, частинами 1 та 2 ст. 122, частинами 1 та 2 ст. 123, ст. 125, ч. 1 ст. 126, частинами 1 та 2 ст. 127, частинами 3, 8 та 9 ст. 133-1 КпАП України– здійснюються працівниками Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання і не належать до компетенції суду, який розглядає позов про оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, ст. ст. 222, 289, 292, 293 КпАП України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову серії АР № 139258 інспектора ДПС ВДАІ м. Бердянськ Запорізької області прапорщика міліції Зюзь Вадима Петровича від 30 травня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по ч. 2 ст. 122 КпАП України в розмірі 425 гривень.
В решті позовних вимог відмовити.
У відповідності до ч. 2 ст. 171-2 КАС України постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 3 листопада 2010 року.
Суддя (підпис): Н.Г.Скользнєва
Згідно: