Справа №2-8475\10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2010 року Пролетарський районний суд міста Донецька
У складі: головуючого – Панас Н.Л.
При секретарі – Борісовій Я.Ю.
За участю позивача – ОСОБА_1
Відповідача – ОСОБА_2
Розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу, -
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом де вказує, що 14 листопада 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір займу, за яким відповідач зайняв у неї 3000 грн. строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків у розмірі 40% річних та поверненням 14 листопада 2009 року, у разі затримки повернення боргу відповідач зобов»язався сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми займу. До теперішнього часу відповідач взяти на себе зобов»язання не виконує. Тому просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 4180 грн. та понесені ним судові витрати, а всього 4351 грн.
У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги уточнив і просив стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 3980 грн. Оскільки відповідач у грудні сплатив йому на погашення заборгованості 200 грн.
Відповідач у судовому засіданні проти задоволення позову не заперечував. Також пояснив, що дійсно у грудні 2008 року позичив у позивача 3000 грн. строком на 12 місяців. Але своєчасно повернути позику не зміг через важке матеріальне становище. Також пояснив, що дійсно у грудні 2010 року перерахував позивачу на погашення заборгованості 200 грн.
Заслухавши сторони, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов обгрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності зі ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність іншій стороні (позичальнику) гроші або інші речі, які визнані родовими ознаками, а позичальник зобов»язується передати позикодавцю такуж суму грошей (суму позики) або рівну кількість речей того ж роду та якості.
Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на отримання з позичальника відсотків на суму займу, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок отримання відсотків встановлюється договором.
Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник повинен повернути позикодавцю позику (грошові кошти в тій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, тією ж кількістю, того ж роду та якості, які були надані йому позикодавцем) в строк і в порядку, встановлених договором.
Як встановлено у судовому засіданні 14 листопада 2008 року між сторонами був укладений договір позики, за яким відповідач отримав від позивача позику у розмірі 3000 грн., строком на 12 місяців, зі сплатою відсотків у розмірі 40% річних та терміном повернення – 14 листопада 2009 року. У разі затримки повернення боргу відповідач зобов»язався сплатити пеню у розмірі 0,5% від суми боргу (а.с.5).
Як встановлено у судовому засіданні, на час розгляду справи, відповідач повернув позивачеві борг у розмірі 400 грн. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 2600 грн. (3000 грн. – 400 грн.).
Договором встановлено, що за користування позикою відповідач сплачує позивачеві відсотки у розмірі 40% річних. Сума відсотків становить 1200 грн. (3000 грн. х 40%).
Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору, у випадку порушення боржником зобов»язання.
Пеня – це неустойка, яка вираховується у відсотках до суми несвоєчасно виконаного зобов»язання за кожен день прострочки виконання.
Відповідно до ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме або нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного стану.
Як встановлено у судовому засіданні сторони у договорі позики від 14 листопада 2008 року встановили, що розмір пені, у разі порушення відповідачем строків виконання договору становить 0,5% від суми займу.
Сума пені буде складати 180 грн. (3000 грн. х 12 місяців прострочки виконання х 0,5%).
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики у розмірі 3980 грн. (2600 грн. загальна сума позики + 1200 грн. відсотки за користування позикою + 180 грн. пеня за прострочку виконання зобов»язання).
Як вбачається з квитанцій №50 та №52 від 26 листопада 2010 року позивач при зверненні до суду сплати судові витрати: судовий збір у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. (а.с.1, 2).
У відповідності з вимогами ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню вказані судові витрати.
На підставі вищевикладеного, ст.ст.549, 1046, 1048, 1049 ЦК України, керуючись ст.ст.5, 6, 8, 10, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму заборгованості за договором позики від 14 листопада 2008 року у розмірі 3980 грн., судові витрати – судовий збір у розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 4151 (чотири тисячі сто п»ятдесят одну) грн.
Рішення може бути оскаржене сторонами повністю або частково до апеляційного суду Донецької области через Пролетарський районний суд міста Донецька.
Апеляційна скарга подається у письмовій формі протягом десяти днів зі дня проголошення рішення.
Особи, які беруть участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів зі дня отримання копії рішення.
Суддя (підпис) Н.Л.Панас
Копія вірна. Суддя:
Секретар: