УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого, судді Сіротюка В.Г.,
суддів М’ясоєдової Т.М.,
Сокола В.С.
при секретарі Антипові Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_5 про розірвання договору, зобов’язання провести демонтаж, стягнення грошової суми і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.
Розірвано договір №10 від 13.07.2009 року укладений між сторонами на поставку та установку конструкцій рам для балкону. Стягнуто з відповідача на користь позивача 11294 грн., а конструкцію рам, встановлених в квартирі АДРЕСА_1 повернено ОСОБА_5, з визначенням порядку виконання рішення в послідовності первісно – стягнення коштів, а потім повернення конструкцій. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 судові витратив в сумі 120 грн., на користь держави судовий збір в сумі 112,94 грн. В решті вимог відмовлено.
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з’ясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Заслухавши пояснення осіб, що з’явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає відхиленню з таких підстав.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення умов укладеного з позивачкою договору встановив товар не оговорений в договорі, з іншого матеріалу і без додержання вимог оговорених в договорі, тому відповідно до ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги позивачки про розірвання договору і повернення сплаченої грошової суми за товар обґрунтовані і підлягають задоволенню .
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів.
Як вбачається із матеріалів справи, 13 липня 2009 року між сторонами укладено договір №10 на поставку та установку конструкцій рам для балкону в квартирі АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_7 На підтвердження досягнутої домовленості сторони оформили замовлення №428 від 13 липня 2009 року, де зазначалося, що конструкція для балкону буде мати профіль «Veka», фурнітуру виробника Німеччини «Siegenia».
На виконання умов договору 1 серпня 2009 року позивачкою була повністю сплачена вартість замовлених виробів в сумі 11294 грн., тобто взяті на себе зобов’язання замовник виконала повністю і в передбачений договором строк оплатила товар. .
Проте в порушення умов договору відповідач, не повідомивши замовника письмово, встановив позивачці профіль виробника Туреччини «Lorenzoline»,а фурнітуру виробника Італії «Fapim».
Факт установки іншого профілю і фурнітури ніж було обумовлено сторонами, відповідачем визнається, тому у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України, ці обставини не підлягають доказуванню.
За правилами ч. 1 ст. 60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 61 цього кодексу обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», який поширюється на ці правовідносини, оскільки відповідач є приватним підприємцем, остання не усунула недоліки товару в строк, встановлений цим Законом, незважаючи на звертання до неї позивачки з письмовими скаргами.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов’язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміну товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
У п. 12 ст. 1 зазначеного закону вказано, що істотний недолік – це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
З урахуванням встановленого, міський суд дійшов обґрунтованого висновку, що права позивачки, як споживача порушені і правильно, застосувавши Закон України «Про захист прав споживачів», обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивачки.
Доводи апеляційної скарги про незаконність судового рішення та неповне з’ясування обставин справи не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Клопотання відповідача про допит в якості свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 було задоволено судом першої інстанції, але через їх неявку в судове засідання, вони не були допитані місцевим судом.
Від оплати призначеної судом першої інстанції судово-будівельної експертизи відповідач ОСОБА_5 ухилилася (а.с. 33, 35), про наслідки ухилення, передбачені ст. 146 ЦПК України відповідач була попереджена судом першої інстанції.
Посилання апелянта на те, що заказ №428 з ОСОБА_6 був оформлений з грубими помилками недостатньо кваліфікованим менеджером ОСОБА_8 свідчить про недбале ставлення до замовника та неналежне виконання умов договору з боку ОСОБА_5 і порушення останньою прав споживача, передбачених ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме: до укладення договору надати споживачу необхідну, доступну та достовірну інформацію про продукцію (товари), їх види та особливості, про ціну та форму оплати роботи, а також повідомити інші відомості, що стосуються договору.
Твердження апелянта про те, що заказ був відкоректований за згодою позивачки не обґрунтоване, оскільки в наданому відповідачкою заказі №428 від 13.07.2009 року відсутній підпис замовника ОСОБА_6
Інших доказів, які б спростовували правильність зроблених судом висновків відповідачем та його представниками не надано.
Вирішуючи суперечку, суд повно і всебічно з’ясував обставини справи, наданим сторонами доказам на обґрунтування своїх вимог та заперечень, місцевий суд дав належну оцінку в рішенні згідно вимог ст. 212 ЦПК України.
Зроблені судом висновки відповідають фактичним обставинам, матеріалам справи, ґрунтуються на доказах, яким дано правильну оцінку, тому колегія суддів вважає, що наведені в апеляційній скарзі доводи не містять правових підстав для скасування рішення, оскільки суд об’єктивно підійшов до вирішення спору, ухвалив законне і обґрунтоване рішення з дотриманням вимог матеріального і процесуального права і правові підстави для його скасування або зміни відсутні.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314 та статтею 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 20 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Судді:
Сіротюк В.Г. М'ясоєдова Т.М. Сокол В.С.