У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Макарчук Л.В.
Суддів Курської А.Г.
Горбань В.В.
при секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 червня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
У жовтні 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення боргу за договором купівлі-продажу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 08 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_6 був укладений договір купівлі-продажу лікеро-горілчаної та іншої продукції. Згідно умов договору позивач, як продавець, надав відповідачу продукцію, а відповідач, будучи покупцем, прийняв товар та зобов’язався оплатити його вартість не пізніше ніж через десять днів. Так, за період з 08 лютого 2008 року по 05 серпня 2008 року ОСОБА_6 отримав товар на суму 10 984, 15 грн., проте відповідну оплату не здійснив. Посилаючись на п.п.1.1 та 3.3 договору, позивач зазначає, що ОСОБА_6, який прострочив оплату товару, повинен сплатити йому 0,3 % за кожен день прострочення у розмірі 22 341,03 грн. На підставі наведеного, позивач просив стягнути з відповідача 10 984,15 грн. за поставлений товар, а також 22 341,03 грн. за прострочений платіж, що складає 33 325,18 грн.
ОСОБА_6 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_5 про визнання договору неукладеним, який ухвалою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 червня 2010 року залишено без розгляду.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 червня 2010 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 відмовлено у повному обсязі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду посилаючись на необґрунтованість висновків суду, вказує, що суд безпідставно не прийняв до уваги пояснення свідків, та неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представника ОСОБА_5- ОСОБА_7, який просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_5 у задоволенні позову про стягнення з відповідача боргу за договором купівлі-продажу, суд першої інстанції виходив з того, що ці вимоги позивача є необґрунтованими та не підтверджені доказами.
З такими висновками суду колегія суддів погоджується, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи і відповідають вимогам ст.ст. 10, 11, 60, 212 ЦПК України.
При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що між сторонами 08 лютого 2008 року було укладено договір купівлі-продажу лікеро-горілчаної та іншої продукції. Відповідно до п.1.1. якого фізична особа – підприємець ОСОБА_5 як продавець зобов’язався поставити товар, а ОСОБА_6 як покупець, в свою чергу, зобов’язався прийняти товар та оплатити його не пізніше ніж через десять днів(а.с.6-7).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що продукція вважається поставленою покупцю з дня видачі йому розрахункової накладної.
Згідно зі ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З накладних, наданих позивачем, видно, що в них вказано про постачання товару з зазначенням асортименту, лише за підписом самого продавця ОСОБА_5 Підпису покупця ОСОБА_6, який би свідчив про прийняття ним товару, в накладних немає(а.с.33-80).
Таким чином, зазначені накладні не містять доказу прийняття товару покупцем ОСОБА_6
Згідно з вимогами ст.ст. 10,60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, в межах заявлених вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, які надали сторони на засадах змагальності (ст.ст. 10, 11, 60 ЦПК України), дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову і обґрунтовано відмовив у позові ОСОБА_5
Всупереч вимогам ст.60 ЦПК України, позивач не надав доказів, які б спростовували висновки суду.
Посилання позивача в апеляційній скарзі на накладні, як на доказ передачі товару, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки вони були предметом дослідження і оцінки суду першої інстанції і в рішенні наведені переконливі доводи на обґрунтування висновків суду щодо недоведеності зазначених обставин.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам, згідно зі ст.212 ЦПК України, та постановив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 24 червня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у двадцятиденний строк.
Судді: Макарчук Л.В. Курська А.Г. Горбань В.В.