У Х В А Л А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

    29 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Макарчук Л.В.

                                                       Суддів Курської А.Г.

Куриленка О.С.

                                            при секретарі Савенко М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 02 березня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

01 липня 2009 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.05.2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (тепер Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк») та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір. За умовами цього договору № 11158837000 позивач надав відповідачу ОСОБА_5 кредит у сумі 80 000 доларів США, з строком користування кредиту до 23 травня 2014 року та за користування кредитними коштами встановлена відсоткова ставка у розмірі 13,5%. В якості забезпечення своєчасного виконання відповідачем ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором, з ОСОБА_6 був укладений договір поруки № 111588337000-П. З боку позивача зобов’язання за договором виконані у повному обсязі. Відповідачем умови за договором по погашенню кредиту та сплаті за його користування виконуються недобросовісно, що суттєво порушує права кредитодавця. Внаслідок такого порушення, станом на 26 травня 2009 року загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором склала 79 083,04 доларів США, що у гривневому еквіваленті за курсом НБУ складає 602 304,33 грн. 21 січня 2010 року позивачем збільшено розмір позовних вимог з урахуванням проведеного часткового погашення кредиту відповідачем та зростанням штрафних санкцій та інших обов’язкових за умовами договору відрахувань і виплат. Позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитом у сумі 710 836 грн. 38 коп., а також понесені судові витрати.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 02 березня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» 710 836, 38 грн., а також судові витрати по сплаті судового збору 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 250 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, ОСОБА_6 просять скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилаються на порушення судом норм матеріального і процесуального права, вказують, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Не згодні з розміром нарахованих відсотків, вказують, що банк безпідставно, без попередження, підвищив процентну ставку з 13,5% до 15,5%. .

                Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, та його представника,  перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Ухвалюючи рішення про задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Укрсиббанк», суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_5 недобросовісно виконував взяті на себе зобов’язання за договором кредитування, та за час їх дії він систематично порушував строки повернення кредитної заборгованості та оплати відсотків за користування кредитними коштами.

  Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

З матеріалів справи вбачається, що 25 травня 2007 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «Укрсиббанк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір № 11158837000 та з метою забезпечення виконання ОСОБА_5 його обов’язків за цим договором, між ОСОБА_6 та банківською установою був укладений договір поруки (а.с.9-12,13).

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору ОСОБА_5 зобов’язався повернути кредит в строки і в сумах, встановлених графіком погашення кредиту (а.с.11.12).

Відповідно до п.1.1 банк зобов’язується надати позичальнику кредитні кошти в іноземній валюті в сумі 80 000 доларів США, а позичальник зобов’язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредитні кошти (кредит) та сплатити плату за кредит у порядку та на умовах, зазначених в договорі.

Термін повернення кредитних коштів відповідно до п.1.2.2 встановлено 23 травня 2014 року, якщо не застосовується інший термін повернення кредиту відповідно до умов укладеного договору. Пунктом 1.3.1 за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дня видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 13,5 % відсотків річних.

Відповідно до п.1.3.4 строк сплати процентів за умовами договору встановлено з 01 по 10 число кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані банком такі проценти. Позичальник згідно умов договору повинен сплачувати банку комісію у національній валюті за РКО у розмірі 1,5 % від суми фактично отриманих кредитних коштів за договором. Пунктами 1.31, 5.2 договору передбачено, що процентна ставка збільшується у разі порушення кредитної дисципліни (а.с.9-11).

У забезпечення виконання зобов’язань  за кредитним договором від 25 травня 2007 року банком приймається застава – нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля магазину, розташованого за адресою: вул. 13 листопада, 74, м. Євпаторії АР Крим, загальною площею 46 кв.м. згідно договору іпотеки; земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. 13 листопада, 74 в м. Євпаторії, АР Крим, загальною площею 55 кв.м згідно договору іпотеки; договору поруки №   111588337000-П від 25 травня 2007 року.

25 травня 2007 року між ОСОБА_6 та АКБ інноваційний банк «УкрСиббанк» був укладений договір поруки, відповідно до умов договору п.1.1 поручитель зобов’язується перед кредитором відповідати за невиконання ОСОБА_5 усіх його зобов’язань перед кредитором, що виникли з кредитного договору №  11158837000 від 25 травня 2007 року, укладеного між кредитором і боржником, в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути у майбутньому. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов’язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені а інших санкцій, передбачених умовами основного договору.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що на правовідносини сторін розповсюджується норми статей  525, 526, 1050,1054, 205,642 ЦК України.

Відповідно до статей 526, 525 Цивільного кодексу України зобов’язання  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або  одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

     Відповідно до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Суд дійшов обґрунтованого висновку, про те, що відповідач порушив умови кредитного договору щодо своєчасного погашення кредиту та сплати відсотків, внаслідок чого після збільшення позовних вимог, станом на 04 січня 2010 року загальна заборгованість за кредитним договором складає 89 021,47 долара США, з яких заборгованість по простроченому основному боргу складає – 68 571,44 долара США, що по курсу НБУ на дату розрахунку еквівалентно 547 542 грн. 49 коп.; штрафні санкції (пеня) складає – 4 474, 89 долара США, по курсу НБУ на дату розрахунку еквівалентно 35 731 грн. 94 коп. Загальна заборгованість в гривневому еквіваленті, по курсу НБУ на 04 січня 2010 року складає 710 836 грн. 38 коп. На підтвердження нарахувань позивачем надані довідка – розрахунок (а.с.89-100), яка перевірена судом першої інстанції і зазначено, що розрахунки виконані стороною позивача з урахуванням проведення відповідачем часткового погашення заборгованості в період часу з 26 травня 2009 року по 04 січня 2010 року та нарахування процентів та штрафних санкцій за той самий період.

 Судова колегія вважає, що у зв’язку з порушенням ОСОБА_5 зобов’язань  за кредитним договором і непогашенням заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку банк правомірно звернувся до суду з вимогою про звернення стягнення заборгованості за основним договором.

Доводи апеляційної скарги про безпідставне підвищення процентної ставки та неповідомлення банком про це відповідачів, колегія суддів відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні умов договору та закону, а також спростовуються  матеріалами справи: кредитним договором, довідкою-розрахунком та іншими.

 Пунктами 1.31, 5.2 кредитного договору № 11158837000, укладеного між банком та ОСОБА_5 25.05.2007 року, та підписаного сторонами,  передбачено, що процентна ставка збільшується у разі порушення кредитної дисципліни (а.с.9-11).

Згідно з положеннями статей 207, 640 ЦК України, якщо сторони досягли домовленості та уклали кредитний договір, в якому передбачили умови підвищення процентної ставки, то вони мають виконуватись, а момент досягнення домовленості вважається таким, що настав.

Із довідки-розрахунку заборгованості  за кредитними договором вбачається, що з 27.052008 року нараховувалась процента ставка у розмірі 13,5%, а з 24.07.2008 року, у зв’язку з несплатою процентів ОСОБА_5, процентна ставка нараховувалась вже у розмірі 15,5%. Із цієї ж довідки видно, що ОСОБА_5 за підвищеною ставкою сплачував проценти  25.07.2008 року, 07.08.2008 року та 26.08.2008 року, а потім виплати припинив узагалі (а.с.14-15).

Враховуючи частини 2, 3 ст. 205, ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо боржник сплачує проценти за новою ставкою, то пропозицію слід вважати прийнятою і правочин вчиненим, (навіть за відсутності доказів про належне повідомлення боржника про підвищення процентної ставки), оскільки фактичні дії свідчать про прийняття пропозиції.

Отже виплати процентів ОСОБА_5 за ставкою 15,5% в липні та серпні 2008 року свідчать про згоду з підвищенням процентної ставки та прийняття до виконання цих умов договору.

Таким чином, оскільки кредитний договір був укладений до 10 січня 2009 р. і в ньому сторони досягли домовленості про те, що банк має право в односторонньому порядку змінити проценту ставку, то це вже є домовленістю сторін і ця домовленість повинна виконуватися належним чином.

            Колегія суддів вважає, що  суд належно оцінив всі наявні  по справі докази за правилами ст. ст. 11, 60 ЦПК України, повно з’ясував і ухвалив рішення згідно з вимогами норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому, відповідно до вимог частини 1 ст. 308 Цивільного процесуального кодексу України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,  

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 02 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і  може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:      Макарчук Л.В.                              Курська А.Г.                           Куриленко О.С.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання їм свого обов’язку, а також відповідає перед кредитором за порушення обов’язків боржника.

В силу ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підставі п.14 Договору поруки у випадку невиконання ОСОБА_5 зобов’язань за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем, як солідарні боржники.