У Х В А Л А

    22 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

Головуючого, судді Курської А.Г.

                                                       Суддів Макарчук Л.В.

Павловської І.Г.

                                            при секретарі Галіч Ю.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за скаргою ОСОБА_5 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Собяніна А.Ю., за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25 березня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

11 лютого 2010 року ОСОБА_5 звернувся до суду з скаргою на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим Собяніна А.Ю. щодо примусового виконання рішення суду.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду від 25 березня 2010 року скаргу було залишено без руху у зв’язку з тим, що вона не відповідає вимогам ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» та запропоновано ОСОБА_5 усунути недоліки вказані в ухвалі.

Скарга мотивована тим, що в провадженні державного виконавця знаходиться виконавче провадження про відібрання домоволодіння, яке є спільною власністю подружжя, придбаного під час шлюбу. Однак на розгляді в Сакському міськрайонному судді АР Крим є нерозглянута цивільна справа за позовом ОСОБА_7 до заявника та інших осіб про визнання права власності на 1/2 частку майна, придбаного під час шлюбу. ОСОБА_5 просив суд визнати дії державного виконавця незаконними.

Ухвалою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25 березня 2010 року скаргу ОСОБА_5 визнано неподаною та повернуто заявнику в зв’язку з тим, що недоліки ним не було усунуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу суду, як ухвалену з порушенням норм матеріального і процесуального права, на висновках не відповідаючих обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 26 лютого 2010 року скарга ОСОБА_5 була залишена без руху, у зв’язку з тим, що вона не у повному обсязі відповідає вимогам законодавства щодо змісту та форми. Із змісту скарги вбачається, що ОСОБА_5 оскаржує дії державного виконавця по примусовому виконанню рішення суду, але в ній не зазначено сторони виконавчого провадження та не вказано в чому полягає незаконність дій державного виконавця. Для усунення вказаних недоліків судом був встановлений строк до 23 березня 2010 року та заявнику було роз’яснено наслідки невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Повертаючи скаргу ОСОБА_5 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Сакського міськрайонного управління юстиції АР Крим, суд зазначив, що у встановлений судом строк ОСОБА_5 подав уточнену скаргу, але вказані недоліки не усунув, а саме у порушення вимог ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» у скарзі не зазначено: сторони виконавчого провадження, дані про стягувача, точну назву стягувача, його місце перебування, в якості стягувача вказано державного виконавця, який не є стягувачем, оскільки є посадовою особою, якому законодавством надані повноваження щодо примусового виконання судових рішень.

Крім того, в заяві не зазначено в чому полягає незаконність дій державного виконавця.

З такими висновками суду колегія суддів погоджується з наступних підстав.

Порядок оскарження дій державного виконавця визначено у розділі VI ЦПК України, який не містить вимог щодо змісту та форми скарги, такі вимоги зазначені у ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійснені передбачених цим Законом дій стягувачем або боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядковується державний виконавець, або до відповідного суду. Скарга у виконавчому провадженні подається у письмовій формі та повинна включати: точну назву стягувача та боржника, їх місце проживання (для фізичних осіб) або знаходження (для юридичних осіб), а також назву представника сторони виконавчого провадження, коли скарга подається представником; реквізити виконавчого провадження (назва виконавчого документа, орган, який його видав, дата видачі виконавчого документа та його номер, резолютивна частина виконавчого документа; зміст оскаржуваних дій (бездіяльності) та норму Закону, яка порушена; виклад обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; підпис скаржника або його представника із зазначенням дати подання скарги. Але скарга ОСОБА_5 по формі та змісту цим вимогам не відповідає.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і вважає, що вони зроблені з додержанням норм процесуального права, підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

Згідно із п.1 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.  

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 303, ч.1 п.1 ст. 312, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Сакського міськрайонного суду АР Крим від 25 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до суду касаційної інстанції у двадцятиденний строк.

Судді:     Курська А.Г.                        Макарчук Л.В.                            Павловська І.Г.