У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 листопада 2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Горбань В.В.
Суддів Курської А.Г.
Макарчук Л.В.
при секретарі Галіч Ю.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_5 до Першої сімферопольської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса Першої сімферопольської нотаріальної контори Леонової Олександри Володимирівни, третя особа ОСОБА_7 про визнання дій по відкриттю та по не закриттю спадкових справ №15/2005 року і №16/2005 року за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадку неправомірними, покладання зобов’язань закрити спадкові справи та внести відповідні записи до Єдиного реєстру заповітів та спадкових справ, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03 березня 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
30 вересня 2009 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Першої сімферопольської державної нотаріальної контори, державного нотаріуса Першої сімферопольської державної нотаріальної контори Леонової О.В., третя особа ОСОБА_7 про визнання незаконними дій нотаріуса по відкриттю та по не закриттю спадкових справ №15/2005 року і №16/2005 року за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадку після смерті ОСОБА_8 по внесенню відповідного запису до Єдиного реєстру заповітів і спадкових справ; про визнання незаконною бездіяльності державного нотаріуса Першої сімферопольської державної нотаріальної контори Леонової О.В. у зв’язку з незакриттям спадкових справ №15/2005 року і №16/2005 року за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадку після смерті її батька ОСОБА_8, а так само внесення відповідного запису до Єдиного реєстру заповітів і спадкових справ.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі заповіту позивач ОСОБА_5 прийняв спадок після смерті спадкодавця ОСОБА_9 отримавши в Першій сімферопольській державній нотаріальній конторі свідоцтво про прийняття спадку відносно грошового внеску. ОСОБА_5 є правонаступником прав і обов’язків ОСОБА_9, після його смерті (оскільки ОСОБА_9 20.03.2008 року, за свого життя звертався до суду з позовом до ОСОБА_7), відносно права спадкоємства на житловий будинок АДРЕСА_1 12 січня 2005 року державним нотаріусом Першої сімферопольської державної нотаріальної контори Леоновою О.В. було заведено спадкову справу №16/2005 року після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі заяви його доньки – ОСОБА_7 про прийняття спадку згідно із законом.
Вважає дії державного нотаріуса Першої сімферопольської державної нотаріальної контори Леонової О.В. по заведенню спадкової справи на підставі заяви, яка надійшла поштою від ОСОБА_7 і внесенню відповідних записів до Єдиного реєстру заповітів і спадкових справ – незаконними.
Оскаржуваним рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03 березня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Посилається на те, що в основу рішення було покладено спір про встановлення факту звернення ОСОБА_7 до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та не розглянуті вимоги ОСОБА_5 по оскарженню дій нотаріуса Першої сімферопольської державної нотаріальної контори. Вказує, що суд неповно з’ясував обставини справи, не витребувавши з нотаріальної контори документів, на підставі яких було здійснено оскаржувані нотаріальні дії. Крім того, суддя не роз’яснив йому з яких підстав він міг заявити відвід.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення 3-ої особи ОСОБА_7 та відповідача нотаріуса Леонової О.В., оглянувши спадкові справи №15/2005 та №16/2005, книгу обліку та реєстрації спадкових справ №02-32 том 1, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з його недоведеності та необгрунтованості. При цьому визнав встановленим, що ОСОБА_7, після смерті свого батька ОСОБА_8 звернулася до нотаріальної контори з заявою, яку вона надіслала поштою, про прийняття спадщини. Державний нотаріус, відповідно до ч.2 п.207 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої 03.03.2004 року, прийняла цю заяву та завела спадкову справу. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для визнання дій державного нотаріуса по відкриттю та по не закриттю спадкових справ №15/2005 р. та №16/2005 р. за заявою ОСОБА_7 про прийняття спадку – неправомірними.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на законі та матеріалах справи.
Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Після його смерті залишилася спадщина – будинок АДРЕСА_1.
Спадкоємцями першої черги за законом є його діти: син ОСОБА_9 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадкоємцем за заповітом якого є ОСОБА_5.) і донька ОСОБА_7.
Після смерті батька ОСОБА_7 звернулась 12.01.2005 року до нотаріальної контори з заявою, яку вона надіслала поштою, підпис у якій не було посвідчено. На підставі її заяви державним нотаріусом було заведено спадкову справу №16/2005.
Відповідно до ч.2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до п.207 «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5 «Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» письмова заява про прийняття спадщини та відмови від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю пропонується надіслати заяву, оформлену належним чином, або прибути особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. Справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідчено.
Під час ухвалення рішення, суд першої інстанції не дослідив оригінали спадкових справ№15/2005 р. та №16/2005 р., безпідставно відмовивши у задоволенні клопотання позивача про їх огляд.
Відповідно до частини 2 статті 303 ЦПК України апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
На підставі зазначеної норми процесуального закону, у судовому засіданні апеляційного суду були оглянуті оригінали спадкових справ №15/2005 р. та №16/2005 р., а також книга обліку і реєстрації спадкових справ №02-32 том №1, які були надані нотаріусом на вимогу колегії суддів, із яких убачається, що спадкова справа №15/2005 була заведена у зв’язку із смертю ОСОБА_10 за заявою спадкоємця ОСОБА_11 (тобто сторонніх осіб для сторін). Також було заведено спадкову справу №16/2005 р. у зв’язку із смертю ОСОБА_8 за заявою ОСОБА_7, яка надійшла 12.01.2005 року. Номер спадкової справи співпадає з даними, вказаними в книзі №02-32, а саме: під порядковим номером 18 книги зареєстрована спадкова справа №15/2005 р. у зв’язку із смертю ОСОБА_10, а під порядковим номером 19 вказана спадкова справа №16/2005 р. заведена у зв’язку із смертю ОСОБА_8
Із зазначених матеріалів, оглянутих колегією суддів, вбачається, що після смерті ОСОБА_8 була заведена одна спадкова справа за заявою ОСОБА_7, яка надійшла до нотаріальної контори 12.01.2005 року, за №16/2005 р., а не дві справи, як зазначив в апеляційній скарзі позивач.
Таким чином, судова колегія вважає, що дослідженні докази не спростовують висновку суду першої інстанції щодо правомірності дій державного нотаріуса Першої сімферопольської державної нотаріальної контори Леонової О.В. по заведенню спадкової справи №16/2005 на підставі заяви, яка надійшла поштою від ОСОБА_7 Ці дії та внесення відповідних записів до Єдиного реєстру заповітів і спадкових справ відповідають вимогам вищезазначеного пункту «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».
Крім того, з матеріалів справи убачається, що у зв’язку із спором, який виник між спадкоємцями ОСОБА_8 з приводу права власності на будинок АДРЕСА_1 у порядку спадкування, ОСОБА_7 зверталась з позовом до ОСОБА_12, ОСОБА_5, як правонаступника померлого ОСОБА_9, Сімферопольського МБРТІ, відділу громадянства і реєстрації фізичних осіб Центрального району м.Сімферополя, третя особа – управління у справах дітей, сім’ї та молоді Сімферопольської міської ради про визнання права власності на вищезазначене домоволодіння в порядку спадкування за законом після смерті батька. ОСОБА_5 звернувшись із зустрічним позовом до ОСОБА_7 просив встановити факт прийняття ОСОБА_9 спадщини після смерті батька ОСОБА_8 посилаючись на те, що ОСОБА_7 подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, яка була не належним чином оформлена.
Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 17.02.2009 року позовні вимоги ОСОБА_7 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_5 було задоволено частково. ОСОБА_7 було визнано такою, що прийняла спадщину після смерті її батька та визнано за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння, вона вселена в домоволодіння, скасовано державну реєстрацію права власності на домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_9, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2, було визнано таким, що прийняв спадщину після смерті його батька, та за ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_9 визнано право власності на Ѕ частину домоволодіння. В іншій частині позовних вимог було відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 18.11.2009 року рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 17.02.2009 року було залишено без змін (т.2 а.с.18-21).
Із зазначених судових рішень видно, що предметом дослідження та оцінки суду першої і апеляційної інстанції була заява ОСОБА_7 від 12.01.2005 року про прийняття спадщини після смерті батька – ОСОБА_8 та ця заява не була визнана недійсною.
В ухвалі Апеляційного суду АР Крим від 18.11.2009 року зазначено, що нотаріально незасвідчена заява особи про прийняття спадщини не вважається недійсною, оскільки строк явки особи до нотаріальної контори для засвідчення її підпису на заяві є необмеженим, а фактом звернення до суду за захистом своїх спадкових справ ОСОБА_7 підтвердила справжність підпису на заяві про прийняття спадщини. Також судовим рішенням ОСОБА_7 була визнана такою, що прийняла спадщину після смерті свого батька.
Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, справжність підпису на заяві ОСОБА_7 від 12.01.2005 року про прийняття спадщини після смерті батька, вже підтверджено судовим рішенням, яке має по даній справі преюдиціальне значення.
Інші доводи апеляційної скарги не містять в собі правових підстав для скасування рішення і ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм закону.
Судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі ст.212 ЦПК України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 03 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Горбань В.В. Курська А.Г. Макарчук Л.В.