У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010 року грудня місяця 7 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Берещанської І.І.,

Суддів Кузнєцової О.О., Новікова Р.В.,

При секретарі Фінайкіній І.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ПСП «Чернишевське» про внесення змін до договору оренди землі, за апеляційною скаргою ПСП «Чернишевське» на рішення Роздольненського районного суду  АР Крим від 21 вересня 2010 р.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ПСП «Чернишевське» про внесення змін до договору оренди землі. Позовні вимоги мотивує тим, що позивачка є власником земельної ділянки, що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку. Земельна ділянка була отримана позивачем у рахунок земельного паю. 01.07.2007 р. між позивачем та ПСП «Чернишевське» укладено договір оренди землі. Згідно умов укладеного договору орендна плата встановлена в договорі у розмірі 900 грн. у рік. Згідно Указу Президента України розмір орендної плати при оренді землі, яка була отримана громадянами в рахунок земельного паю, не може бути менш ніж 3% вартості землі на рік. Позивачка зверталася до відповідача з письмовою пропозицією щодо внесення змін до договору оренди землі, що стосується збільшення розміру орендної плати, шляхом укладення додаткової угоди, однак відповідач відмовився отримувати поштове  відправлення з пропозицією. Крім того, представник відповідача неодноразово погоджувався внести зміни до договору, однак цього не зробив. Вважає, що відповідач порушує його права, як власника земельної ділянки.

Рішенням Роздольненського районного суду  АР Крим від 21 вересня 2010 р. позов задоволено частково. Внесено зміни у п. 4.1. договору оренди землі № 93-к  від 01.07.2007 р., якій укладено  між ОСОБА_5 та ПСП «Чернишевське», викладено п. 4.1 договору у наступній редакції «Орендна плата вноситься орендарем у  натуральній, відробітковій або грошовій формі та становить 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки у рік, за який вноситься орендна плата». У решті позовних вимог відмовлено.

    В апеляційній скарзі апелянтом ПСП «Чернишевське» ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону. Зокрема апелянт вважає, що позивач не надав доказів тому, що звертався до відповідача з пропозицію  про зміну розміру орендної плати.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача і його представника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з  наступних підстав.

    Ухвалюючи рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних і юридичних осіб, переглядається  за згодою сторін, а якщо сторони не досягли згоди, то договір може бути змінений за рішенням суду.

    Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

    Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку позивач ОСОБА_5 є власником земельної ділянки площею 10,7629 га, на території Ковильнінської сільської ради АР Крим.

    1 липня 2007 року між ОСОБА_5 і ПСП «Чернишевське» укладений договір оренди землі з оплатою 900 грн. у рік.

    З листа від 10.09.2009 року вбачається, що ОСОБА_6 зверталася до ПСП «Чернишевське» з пропозицією про внесення змін у договір оренди щодо збільшення орендної плати, оскільки підвищилися ціни, тарифи і відповідач пообіцяв, що орендна плата  буде переглянута по результатам фінансово-господарської діяльності підприємства за 2009 рік, а також державної цінової політики на зерно. Таким чином судом встановлено,  що сторони намагалися домовитися про перегляд орендної плати за землю, але не досягли згоди.

    Відповідно до ч. 8 ст. 93 Земельного кодексу України, відносини, пов’язані з орендною землі, регулюються законами України: Земельним кодексом, Цивільним кодексом України,  Законом України «Про оренду землі».

Згідно зі ст. 2, 21 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов’язані з орендою землі, розміром, формою і строками внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексу інфляції, якщо інакше не передбачено договором оренди. Відповідно до ст. 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

    Судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо збільшення оплати за оренду землі, посилаючись на Указ Президента України від 2 лютого 2002 року «Про невідкладні заходи щодо захисту власників земельних ділянок та земельних часток ( паїв)», підвищення цін, тарифів,  відповідач погоджувався, що орендну плату необхідно переглянути, але згодом відмовився. З урахуванням наведеного суд першої інстанції, посилаючись на  ч. 2 ст. 652 Цивільного кодексу України,  прийшов до обґрунтованого висновку, що оскільки відповідно до закону змінилися істотні умови договору, а сторони не досягли згоди стосовно приведення договору до обставин, які істотно змінилися, договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої особи.

    Доводи апеляційної скарги ПСП «Чернишевське», які зводяться до того, що позивач не надав доказів звернення до відповідача з пропозицією зміни орендної плати за землю, спростовуються матеріалами справи, не містять правових підстав для скасування рішення суду і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

    На підставі вказаного і керуючись статтями  303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати  у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу ПСП «Чернишевське» відхилити.

    Рішення Роздольненського районного суду АР Крим від 21 вересня 2010 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

    Судді: