УХВАЛА  

                           І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 грудня 2010 року                                                                                  м. Ужгород

        Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

        головуючого -  Дорчинець С.Г.,

        суддів – Лізанця П.М., Машкаринця І.М.,

        з участю прокурора  – Дем’янчука І.І.,

        адвоката – ОСОБА_1,

        обвинуваченого – ОСОБА_2,

        перекладача  - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому засіданні матеріали за апеляцією прокурора, який брав участь у їх розгляді  судом першої інстанції, на постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.11.2010 року.

    Цією постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу в вигляді взяття під варту і обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд щодо

    ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 громадянина України, за народністю рома, з освітою 2 класи, непрацюючого, несудимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України.

    Органом досудового слідства ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що за попередньою змовою з ОСОБА_4 на початку липня 2010 року, будучи в стані алкогольного сп’яніння, умисно проникли на подвір’я будинку АДРЕСА_2 і з гаража таємно викрали автомобільний двигун марки «ВАЗ – 2103» вартістю 1200 грн., чим причинили власнику –потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду.

    Постанова суду мотивована тим, що органом досудового слідства не наведено жодного доказу про те, що перебуваючи на волі, він буде перешкоджати встановленню істини у справі. А навпаки встановлено, що ОСОБА_2 вину визнав, матеріальну шкоду відшкодував повністю, є інвалідом дитинства, являється на виклики слідчого. Тому підстав для обрання щодо нього запобіжного заходу в вигляді взяття під варту немає.

        В апеляції порушується питання про скасування постанови суду та направлення матеріалів за поданням на новий судовий розгляд. Апелянт посилається на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, негативно характеризується.

    Заслухавши доповідь судді, промову прокурора, який підтримав апеляцію, захисника і обвинуваченого, які заперечили проти її задоволення та заявили, що кримінальна справа стосовно ОСОБА_2 направлена в суд першої інстанції для вирішення питання по суті,  перевіривши матеріали, надані судом, обговоривши доводи сторін, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.

    Відповідно до вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України підставами для обрання запобіжного заходу в вигляді взяття під варту є сукупність даних, які вказують на те, що особа буде намагатися ухилятися від слідства та суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в якому особа обвинувачується, її вік, стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.

    Ці вимоги кримінально-процесуального закону судом додержано.

    Окрім тяжкості злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_2, будь-яких інших даних, які свідчили б про необхідність взяття його під варту, в поданні слідчого і в апеляції не наведено.

    Наведені у поданні та апеляції припущення про можливість ухилення ОСОБА_2 від слідства та суду, вплив на свідків та перешкоджання встановлення істини у справі будь-яким фактичними даними не підтверджені.

    Окрім того, ні в поданні, ні в апеляції не наведено доводів про те, чому більш м’який запобіжний захід не може забезпечити належної поведінки ОСОБА_2

    Тому суд першої, встановивши у судовому засіданні, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнав повністю, детально розповів про обставини вчиненого злочину, має постійне місце проживання, є інвалідом дитинства, матеріальні збитки відшкодував, постійно з’являється на виклики слідчого, врахував все вказане і обґрунтовано прийшов до висновку, що до ОСОБА_2 слід обрати запобіжний захід у виді підписки про невиїзд.

    Доводи апелянта про те, що підставою для обрання стосовно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, є його негативна характеристика та те, що він обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено  покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років, не можуть бути єдиними та незаперечливими доводами для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, а тому не заслуговують на увагу.

    Керуючись ст. ст.  365, 366 КПК України, апеляційний суд

                        У Х В А Л И В:

    апеляцію прокурора залишити без задоволення, а постанову Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.11.2010 року якою відмовлено в обранні ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд – без зміни.

Судді:             головуючий – Дорчинець С.Г.,

        судді – Лізанець П.М., Машкаринець І.М.

    Вірно:

Суддя апеляційного суду

  Закарпатської області                                                                  С.Г.Дорчинець