У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

    2010 року грудня місяця 7 дня колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Берещанської І.І.

Суддів Новікова Р.В., Кузнєцової О.О.

При секретарі Фінайкіній І.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом  ОСОБА_5  в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ВАТ “Крименерго”, треті особи – Управління у справах дітей, сім’ї та молоді виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя, ОСОБА_8 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10, про усунення перешкод у користуванні житлом, відшкодування шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_5, ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольські міські електромережі на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим  від 05 серпня 2010 р.,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, ВАТ “Крименерго”, треті особи – Управління у справах дітей, сім’ї та молоді виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя, ОСОБА_8 в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_10, про усунення перешкод у користуванні житлом, відшкодування шкоди. Позовні вимоги мотивує тим, що 11.11.1992 р. виконкомом Сімферопольської міської ради був виданий ордер на квартиру АДРЕСА_1 на ім’я свекрухи позивачки для проживання з сім’ю. Ця квартира є єдиним місцем проживання для позивачки а також її дітей, у тому числі неповнолітньої доньки, та її неповнолітніх онуків. На сьогоднішній день власником квартири є ОСОБА_7, з яким у позивачки було розірвано шлюб. За заявою ОСОБА_7 спірну квартиру відключено від електропостачання, внаслідок чого позивачка та її сім’я з лютого 2010 р. проживають без електроенергії. Позивачка вважає це порушенням її прав, у зв’язку з чим просить усунути перешкоди у користуванні житлом шляхом поновлення  подачі електроенергії до квартири, зобов’язати відповідача розпломбувати електролічильник і поновити подачу електроенергії, зобов’язати ОСОБА_7 не вчиняти дій по відключенню електроенергії, зобов’язати відповідача укласти з нею окремий договір по сплаті за користування електроенергією.  

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим  від 05 серпня 2010 р. позов задоволено частково. Усунуто ОСОБА_5, діючої в  своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 перешкоди у користуванні житлом шляхом зобов’язання ВАТ «Крименерго» поновити подачу електроенергії до квартири АДРЕСА_1 і зобов’язано ВАТ «Крименерго» укласти договір про користування електричною енергією з ОСОБА_5 В іншій частині позову відмовлено. Розподілені судові витрати у справі.

    В апеляційній скарзі  апелянтом ОСОБА_5 ставиться питання про зміну  рішення суду в частині відмови у стягненні моральної шкоди та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення позову з тих підстав, що висновки суду про відмову у задоволенні позову у частині відшкодування моральної шкоди не відповідають дійсним обставинам справи і вимогам закону.

В апеляційній скарзі апелянтом ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольські міські електромережі ставиться питання про скасування рішення суду і про ухвалення нового рішення, з тих підстав, що суд безпідставно не прийняв до уваги можливість власника квартири  звернутися з заявою про відключення електроенергії в квартирі, яка йому належить.

    Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з  наступних підстав.

    Ухвалюючи рішення про часткове  задоволення позову ОСОБА_5 суд першої інстанції виходив з того, що позивач і її сім’я є споживачем комунальних послуг, а не відповідач, який в квартирі не проживає, тому з нею повинен бути укладений договір про користування  електричною енергією.

    Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.

    Судом встановлено, що  ОСОБА_7 є власником квартири АДРЕСА_2, в квартирі не проживає.

В квартирі проживають колишні члени його сім’ї - ОСОБА_5, неповнолітня ОСОБА_6, ОСОБА_8, неповнолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10

    За заявою відповідача ОСОБА_7 з лютого 2010 року ВАТ «Крименерго» припинило електропостачання до цієї квартири.

    Згідно зі ст. 156 ЖК України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє колишніх членів сім’ї права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом сім’ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені ст. 162 цього Кодексу.

    Відповідно до  ч.ч. 2,3 ст. 162 ЖК України плата за комунальні  послуги береться крім квартирної плати за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються за угодою сторін. Наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. З матеріалів справи вбачається, що позивач своєчасно вносить комунальні платежі.

    Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає електропостачання як комунальну послугу. Згідно з ст. 1 розділу 1 Закону України «Про електроенергетику» електроенергія є товаром і наявність купівлі-продажу може бути підтверджено самим фактом споживання.

    Виходячи з наведеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов  висновку, що власник квартири ОСОБА_7 у відносинах, що склалися з колишніми членами його  сім’ї, серед яких троє неповнолітніх дітей, не враховує інтересів останніх, діє недобросовісно, подав заяву про відключення електроенергії, що перешкоджає колишнім членам сім’ї користуватися цим житлом.

    Також суд, посилаючись на ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правильно зазначив, що споживач, тобто ОСОБА_5, зобов’язана укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, які зводяться до того, що суд безпідставно відмовив у позові про стягнення  у відшкодування моральної шкоди 10000 грн., не спростовують висновків суду, оскільки захист її права, і зобов’язання ВАТ «Крименерго» укласти договір про користування електричною енергією є достатньою компенсацією.

Посилання ВАТ «Крименерго» на той факт, що власник має право звернутися до виконавця договору із заявою про відключення від постачання електроенергією його власності також не спростовують висновків суду першої інстанції, не містять правових підстав для скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у позові. Як встановлено судом  ОСОБА_7 в квартирі не проживає, споживають електроенергію колишні члени його сім’ї, позивачем ОСОБА_5 оплачуються комунальні послуги. Таким чином, подача заяви про відключення електроенергії перешкоджає колишнім членам сім’ї користуватися житлом.

    Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з’ясував дійсні обставини справи і відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права ухвалив рішення суду.

    Посилання суду на ст. 396 ЦК України є зайвим і підлягає виключенню з рішення, оскільки правовідносини сторін виходять із зобов’язального права.  

    На підставі вказаного і керуючись статтями  304, 307, 308 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати  у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

    Апеляційні скарги  ОСОБА_5 та  ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Сімферопольські міські електромережі відхилити.

    Рішення  Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим  від 05 серпня 2010 р. залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.  

    Судді: