Справа № 2а-776/10р.
П О С Т А Н О В А.
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ.
06 грудня 2010 року. Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
судді: Литвинчука В.П.
при секретарі: Литвиненко Г.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпродзержинську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність, перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплати суми боргу,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність, перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та сплати суми боргу.
В обгрунтування пред*явлених позовних вимог вказала, що 21 жовтня 2006 року вона народила сина ОСОБА_2. Їй була призначена та виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею віку трьох років з 01 квітня 2007 року. Вказана допомога їй повинна виплачуватись у розмірі прожиткового мінімуму працездатної особи, який з 01 січня 2008 року становить 526 гривень, з 01 квітня 2008 року – 538 гривень, з 01 липня 2008 року – 540 гривень та з 01 жовтня 2008 року – 557 гривень. Однак їй допомога була призначена та виплачується лише у розмірі 130 гривень щомісячно. Вона зверталась до відповідача з проханням здійснити перерахунок по виплаті вказаної допомоги. Однак у задоволенні її прохання було відмовлено. Відмову відповідача вона вважає протиправною з тих підстав, що рішенням Конституційного Суду України № 10рп/2008 від 22 травня 2008 року були визнані неконституційними деякі норми і положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Просить позов задовольнити на підставі ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми”, зобов*завши відповідача перерахувати та виплачувати їй допомогу відповідно до прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років з урахуванням підвищення виплат відповідно до прожиткового мінімуму дітей відповідного віку.
Відповідач пред*явленого позову не визнав та пояснив, що позивачка згідно особової справи та відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» перебувала в Управлінні на обліку з 01 квітня 2007 року та відповідно до вказаного Закону отримувала допомогу у розмірі 130 гривень на місяць, яка передбачена ст.15 вказаного Закону. Управління, як орган праці та соціального захисту населення, виступає лише як розпорядник бюджетних коштів, а порядок виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається Кабінетом Міністрів України, який щорічно передбачає цільові кошти, необхідні для виплати вказаної допомоги. Управління проводить лише видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами на відповідний календарний рік. Позивачці допомога була призначена відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» та «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми». Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нарахована відповідно до чинного законодавства. Окрім того, вважає, що позивачкою пропущений строк для звернення до суду з настоящим позовом, встановлений ст. 100 КАС України. Тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.
Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що позивачка ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина ОСОБА_2 та з 01 квітня 2007 року знаходилась у відповідача на обліку, як отримувач державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми» та «Порядку призначення і виплати державної допомоги сім*ям з дітьми».
При цьому відповідно до ч.2 ст.95 Конституції України «Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків».
Окрім того, у судовому засіданні було встановлено, що позивачкою був пропущений встановлений законом строк для звернення з настоящим позовом до суду. Поновити його позивачка не просила.
При таких обставинах суд, оцінюючи всі докази, зібрані по справі у їх сукупності, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вважає, що понесені судові витрати по справі необхідно покласти на позивачку.
Керуючись ст.3, ч.2 ст.19, ст.51 Конституції України, Законом України «Про державну допомогу сім*ям з дітьми», ст.,ст.2.6,8,9,69,94,104,159,163 КАС України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Баглійської районної ради м. Дніпродзержинська про визнання протиправною бездіяльність, перерахунку допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення суми боргу – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська.
Суддя: / Литвинчук В.П. /