Справа №2-1589/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(заочне)
14 грудня 2010 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Кондрак Н.Й.
при секретарі Красненчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом прокурора Ленінського району АР Крим в інтересах Ленінської районної державної адміністрації до Закар`яєва Арсланага Арсланалієвича, третя особа державний інспектор держінспекції з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_1 про стягнення збитків,-
В С Т А Н О В И В:
22 липня 2010 року прокурор Ленінського району АР Крим звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальних збитків, заподіяних внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 5 га в сумі 6334,40 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що в ході здійснення державного контролю за використанням та охороною земель Держземінспекцією в АР Крим було виявлено порушення земельного законодавства – самовільне зайняття відповідачем в порушення вимог ст.ст. 125-126 ЗК України земельної ділянки площею 5 га на території Ленінської сільської ради за межами населених пунктів для сільськогосподарського призначення.
У судове засідання прокурор, представник позивача не з’явилися, направили до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на позові наполягають з наведених в ньому підстав та просять провести заочний розгляд справи.
Відповідач у судове засідання не з’явився повторно, повідомлений за місцем його реєстрації, внаслідок чого вважається повідомленим завчасно та належним чином.
Третя особа в судове засідання не зявилась, повідомлена.
Суд з врахуванням клопотанням прокурора та позивача вважає можливим провести заочний розгляд справи.
Згідно ст. 197 ч. 2 ЦПК України в зв’язку з неявкою учасників процесу в судове засідання фіксування технічними засобами не проводилось.
Всебічно дослідивши матеріали справи та оцінюючи докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Ст. 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ст. 58 ЦПК України встановлює, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Згідно ст. 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом і обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено судом, 23.06.2009 року за зверненням СПД ОСОБА_2 (а.с. 29)держінспекцією з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, обстежено земельну ділянку та встановлено самовільне захоплення земельної ділянки площею 5 га з земель запасу Ленінської сільської ради – скошене сіно. В той же день стосовно відповідача складено протокол за ст. 53-1 КУпАП, внесено припис про усунення порушень земельного законодавства та відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу 510 грн. Відповідно до Методики розрахунку збитків, спричинених внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову без спеціального дозволу, затвердженої Постановою КМУ 25.07.2007 року, розмір збитків складає 6334,40 грн.
Судовий захист цивільних прав та інтересів шляхом припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, гарантується ст. 16 ЦК України, з якої вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути - припинення дії, яка порушує право, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Відповідно до ст.ст.211, ч.1, 212 Земельного кодексу України, ст.ст. 1166, 1193, ч.4 ЦК України громадяни за самовільне зайняття земельних ділянок несуть, в тому числі, і цивільну відповідальність.
Згідно зі ст. 373 ЦК України, ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України N 963 від 25 липня 2007 року.
Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначені Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель». Відповідно до ст. 1 цього Закону, будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки.
Згідно п. 3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом №110 від 12.09.2007 року Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Вищезазначені докази були досліджені судом і факт самовільного зайняття земельної ділянки знайшов своє підтвердження.
Таким чином, судом встановлено необхідний склад правопорушення: протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки для виникнення деліктного зобов'язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом. Зокрема, судом встановлено, що відповідач використовував земельну ділянку самовільно, без оформлення відповідних правовстановлюючих документів. Факт самовільного зайняття земельної ділянки підтверджується зазначеними вище актом перевірки дотримання земельного законодавства, приписом про усунення порушень земельного законодавства, постановою про накладення адміністративного стягнення.
Згідно п. 7 Постанови КМУ № 963 від 25.07.2007 року «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, заподіяної юридичним чи фізичним особам здійснюється територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Держкомзему.
Розрахована сума спричиненої шкоди самовільним зайняттям земельної ділянки складає 6334,40грн.
Суд погоджується з даним розрахунком, оскільки він проведений у відповідності до п. 4 Постанови КМУ № 963 від 25.07.2007 року «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», згідно якого розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс x Нп x Кф x Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783.
Відповідно до п. 6.3 Наказу Державного комітету по земельних ресурсах Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель № 110 від 12.09.2007 року «Про затвердження Методичних рекомендацій» - у разі відмови порушника земельного законодавства добровільно відшкодувати шкоду, заподіяну державі, територіальній громаді, власнику чи користувачу земельної ділянки, територіальний орган Держземінспекції копію акта обстеження земельної ділянки разом із розрахунком розміру заподіяної шкоди, а також іншими матеріалами, які підтверджують факт вчинення правопорушення, та клопотанням про подання позову в суд направляють до відповідного органу прокуратури.
Шкода, спричинена відповідачем, до цього часу не відшкодована, внаслідок чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 211, 212 ЗК України, ст.ст. 22 , 623 , 1166 , 1172 , 1192 ЦК України, ст. 3, 11, 15, 131, 174, 179, 208, 212-215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з відповідача Закар`яєва Арсланага Арсланалієвича в користь позивача на розрахунковий рахунок 33119331700180 банк ГУГКУ в АРК м. Сімферополь госбюджет в Ленінському районі 24062100 код ОКПО 3470646 ЄГРПОУ МФО 824026 6334 (шість тисяч триста тридцять чотири) грн. 40 коп.
Стягнути з відповідача в дохід держбюджету судовий збір 63 (шістдесят три) грн. 34 коп. та збір на інформаційно-технічне забезпечення цивільного процесу 120 (сто двадцять) грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою впродовж 10 днів з моменту отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АРК шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Кондрак Н.Й.