№2а-1381/10
ПОСТАНОВА
Іменем України
26 листопада 2010 року Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області Багбая Є.Д., як суддя місцевого адміністративного суду розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, як місцевого адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про визнання дій незаконними та перерахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни. На обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що вона відповідно до Закону має статус «дитини війни» та користується всіма правами та пільгами передбаченими Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для цієї категорії осіб і на підставі ст. 6 цього Закону має право на щомісячну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Відповідач всупереч вимогам Конституції України, Закону та Рішень Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року не здійснював виплату щомісячної допомоги дітям війни у відповідному розмірі. Позивач вважає дії відповідача такими що не відповідають законодавству, оскільки суперечать Конституції України та рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року та від 22.05.2008 року, просить визнати відмову у перерахунку щомісячної соціальної допомоги неправомірною та зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити за період з 18 квітня 2010 року недоплачену щомісячну допомогу до пенсії дітям війни в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
В судове засідання позивач не з’явилася, надала суду заяву з клопотанням про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримала повністю, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача по справі – Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнала повністю, надала письмові заперечення проти позову. В своїх письмових запереченнях зазначила, що підвищення до пенсії дітям війни виплачується у відповідності до пенсійного законодавства та з урахуванням вимог Законів України, просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Не заперечує, той факт, що допомога дітям війни виплачувалася в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 відповідно до положень, зазначених в абз.1 ч.1 ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», отримує пенсію за віком та має статус дитини війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення та відповідною відміткою в ньому (а.с. 5). В 2010 році відповідачем підвищення до пенсії позивачу згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачувалася в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що сторонами не заперечувалось та підтверджується листом відповідача /а.с. 6-7/ та їх письмовими запереченнями.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання, чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не була зупинена Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік».
У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов’язковими до виконання на території України.
Згідно до п.2 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, Пенсійний фонд України організовує у межах своїх повноважень виконання актів законодавства, здійснює контроль за їх реалізацією, узагальнює практику законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції з питань вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Міністерства праці та соціальної політики.
В 2010 році ніяких обмежень щодо виконання ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не приймалося. Виходячи з колізії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в 2010 році норма Закону України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з підзаконним нормативним актом яким є Постанова КМУ. Тому при вирішенні даного спору виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами застосуванню підлягають не постанови КМУ, а саме Закон України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, то суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог для повного захисту прав свобод та інтересів позивача, яка є особою похилого віку та не має можливості постійно захищати свої права в судовому порядку та вважає за можливе не зазначати кінцевої дати періоду за який потрібно здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги «дитині війни» зобов’язавши відповідача здійснювати вищезазначені виплати до зміни правового регулювання здійснення нарахування та здійснення вищезазначених виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.
Право позивача в такому випадку має бути захищене шляхом зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу недоплачених сум допомоги за період з 18 квітня 2010 року за мінусом уже отриманих сум.
Щодо стягнення судових витрат з відповідача суд вважає, зазначити слідуюче, оскільки судом задоволено позовні вимоги в частині зобов’язання здійснити відповідачем перерахунок та виплату недоплаченої суми допомоги, тобто відповідача зобов’язано здійснити певні дії, тому підлягають стягненню з бюджету м. Дніпродзержинська сума судового збору в розмірі 3,40 гривень.
Керуючись ст. ст. 11,14,70,71,72,86,159-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги дітям війни – задовольнити частково .
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська щодо невиконання законодавчо визначеного обов’язку здійснити перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2 у розмірі встановленому ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 18 квітня 2010 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська нарахувати та виплатити недоплачене щомісячне підвищення до пенсії ОСОБА_2 в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 18 квітня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум до зміни правового регулювання здійснення нарахування та здійснення вищезазначених виплат в установленому законом порядку або зміни правового статусу позивача.
Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 3,40 гривень сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови сторонами по справі.
Суддя Є.Д. Багбая