УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22 ц/6820 Головуючий у суді 1-ої інстанції Галасюк Р.А.
Категорія 25 Доповідач Зарицька Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року м. Житомир
колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючої - судді Зарицької Г.В.
суддів: Рафальської І.М., Балашкевича С.В. при секретарі Пюрі Г.В.
з участю: сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до закритого акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” про стягнення страхової суми за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2010 року
встановила:
У березні 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до закритого акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” та просила стягнути з відповідача на її користь страхову виплату в розмірі 3000 грн. В обґрунтування вимог зазначала, що 20 лютого 2009 року між нею та відповідачем укладено договір добровільного страхування транспортних засобів. 02.07.2009 року в 16 год. 20 хв. її застрахований автомобіль марки ВМV 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, в зв’язку з чим вона звернулася до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі 3000 грн. 27.07.2009 року відповідач склав страховий акт та встановив суму страхового відшкодування в розмірі 2306,14 грн. та змушує її до виконання умов договору шляхом взаємозаліку платежів. Вважала, що такі дії відповідача не узгоджуються з вимогами ст.18 Закону України „Про захист прав споживачів”, відповідно до якої продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Враховуючи наведене, просила задовольнити позов.
У квітні 2010 року ОСОБА_2 подала заяву про уточнення і збільшення розміру позовних вимог та просила стягнути з відповідача на її користь страхову виплату в розмірі 19195,46 грн. Зазначала, що за висновком судової автотоварознавчої експертизи від 14.04.2010 року за №2591, у зв’язку з пошкодженням автомобіля марки ВМV 2003 року випуску їй заподіяна матеріальна шкода саме в такому розмірі.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2010 року позов задоволено.
Стягнуто з закритого акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” на користь ОСОБА_2 19195 грн. 46 коп. страхового відшкодування, 192 грн. витрат по оплаті судового збору, 110 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 1200 грн. витрат по оплаті експертизи, 1900 грн. витрат з надання юридичної допомоги.
В апеляційній скарзі закрите акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування” просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апелянт посилається на неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором страхування, укладеним з позивачкою.
Проте, до такого висновку суд дійшов з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Судом встановлено, що 20 лютого 2009 року між позивачкою ОСОБА_2 та закритим акціонерним товариством „ПРОСТО-страхування” було укладено договір № 185502 серії АТК добровільного страхування легкового автомобіля ВМW-730, 2003 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, кузов (шасі) НОМЕР_2, що належить позивачці на праві власності. За умовами вказаного договору ОСОБА_2 зобов’язана була у термін до 21.02.2009 року сплатити 1-й внесок страхової премії у розмірі 6917, 40 грн., у термін до 21.08.2009 року сплатити 2-й внесок страхової премії у такому ж розмірі, а товариство зобов’язалося виплатити власнику транспортного засобу страхове відшкодування у разі настання страхового випадку (а.с.11, 52-58).
Перший внесок страхової премії у розмірі 6917, 40 грн. ОСОБА_2 сплатила 20.02.2009 року, про що свідчить дублікат квитанції до прибуткового касового ордеру №175 (а.с.12).
Другий внесок страхової премії такого ж розміру позивачка не сплачувала.
15.07.2009 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з письмовою заявою про виплату страхового відшкодування у розмірі 3000 грн. Зазначала, що 02.07.2009 року о 16 год. 20 хв. залишила застрахований автомобіль біля супермаркету „Фуршет” за адресою вул. Вітрука, 9а і повернувшись через 1 год. виявила пошкодження на ньому.
03.07.2009 року транспортний засіб був оглянутий представником закритого акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування”, про що складено акт №10 (а.с.9).
28 липня 2009 року відповідачем за заявою ОСОБА_2 було прийнято розпорядження №008350 про виплату страхового відшкодування у розмірі 2 306, 14 грн. У розпорядженні зазначено, що виплату страхового відшкодування здійснити наступним чином:
зарахувати у сплату недоплаченої частини страхової премії шляхом взаємозаліку із Житомирською філією ЗАТ „ПРОСТО- страхування”.
Такі дії відповідача не суперечать умовам договору, укладеного між сторонами.
Так, відповідно до п.2.5.4. вказаного договору Страхувальник втрачає право на розстрочку сплати страхової премії, якщо до сплати чергового внеску Страхувальник заявив про настання страхового випадку. У цьому випадку Страховик має право вимагати від Страхувальника достроково сплатити несплачену частину страхової премії або утримати частину премії із суми страхового відшкодування.
Пунктом 2.7.2.5. договору визначено перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмір збитку. Для отримання страхового відшкодування частиною 4 даного переліку передбачено подачу документу або документів (довідки, протоколи, постанови, рішення, вироки, тощо), виданих повноважним державним органом (посадовою особою), в яких зазначені: місце, дата, час, причини, обставини і наслідки події, дата і час надходження в зазначені органи (до посадових осіб) повідомлення про неї, опис застрахованого ТЗ (марка, модель, реєстраційний номер, номер кузову (шасі), перелік пошкоджень і перелік його втрачених частин (при їхній утраті).
За пунктом 2.7.2.6. Страхувальник протягом строку дії цього Договору може скористатися правом не надавати Страховику документи, визначені частиною 4 п. 2.7.2.5. цього Договору та не заявляти про подію у відповідні компетентні органи:
- якщо сталося незначне механічне пошкодження кузова ТЗ (не більше, ніж 2-х суміжних деталей) під час стоянки, якщо неможливо встановити винну особу.
Незначними пошкодженнями, відповідно до умов цього Договору, вважаються збитки, які для ТЗ:
а) зі страховою сумою до 130 000 грн. не перевищують 2 500 грн.;
б) зі страховою сумою від 130 000 грн. не перевищують 5 000 грн.
Відповідальність за визначення суми збитку, що відноситься до незначних пошкоджень, покладається на Страхувальника.
Оскільки, за висновком №2591 судової автотоварознавчої експертизи від 14.04.2010 року пошкоджено шість деталей застрахованого автомобіля, а розмір збитку перевищує 5 000 грн., то відповідно до умов договору для отримання страхового відшкодування позивачка зобов’язана була надати довідку відповідного державного органу про факт пошкодження автомобіля.
Як видно з матеріалів справи та про що не заперечували сторони, така довідка ОСОБА_2 відповідачу не подавалася, а тому підстав для стягнення з відповідача страхового відшкодування у розмірі 19 195 грн. 46 коп. у суду першої інстанції не було.
Враховуючи вищенаведене, висновок суду про те, що відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання за договором страхування не можна вважати законним та обґрунтованим.
Доводи позивачки щодо незарахування відповідачем страхової суми в розмірі 2 306,14 грн. в рахунок погашення її заборгованості по страховій премії, спростовуються розпорядженням № 008350 від 28.07.2009 року (а.с.10).
Договір страхування позивачкою не оскаржувався, а тому її доводи щодо несправедливості умов цього договору колегія суддів до уваги не бере.
За таких обставин, коли суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду відповідно до п.п.1,3 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.
Керуючись ст. ст. 209 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „ПРОСТО-страхування” задовольнити.
Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 26 липня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуюча Судді: