Україна
Апеляційний суд Житомирської області
10008, м.Житомир – 8, вул. 1-го Травня, 24, тел. 47-26-44
----------------------------------------------------------------------------------------------------
Справа № 11 - 833 Головуючий у 1 інстанції: Коренюк В.П..
Категорія: ст. 185 ч. 3, 309 ч. 1 КК Доповідач у 2 інстанції: Ткач С.О
Ухвала
Іменем України
21 грудня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого – судді Ткача С.О.
суддів: Фоміна Ю.В., Андрушкевича С.З.
з участю:
прокурора Селюченко І.І.
засудженого ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду справу за апеляцією засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на вирок Коростенського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року щодо
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_3, росіянина, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 13 червня 1990 року за ст. 141 ч. 3 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 13 березня 1998 року за ст. 140 ч. 2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі;
- 11 липня 2002 року за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 роки позбавлення волі;
- 17 травня 2005 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі;
- 6 жовтня 2005 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,
засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 роки позбавлення волі.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця і мешканця АДРЕСА_4, українця, не працюючого, розлученого, на утриманні має неповнолітню дитину віком 5 років, раніше не судимого,
засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі; за ст. 309 ч. І КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням та іспитовим строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_4 покладені такі обов'язки:
- повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально - виконавчої інспекції.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця і мешканця АДРЕСА_5, українця, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- 6 жовтня 2005 року за ст.185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням іспитовим строком на 1 рік;
- 28 липня 2006 року за ст. ст. 15 ч. 2, 185 ч. 3 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільненого умовно-достроково строком на 1 рік 1 місяць 23 дні постановою Богунського районного суду міста Житомира від 11 вересня 2008 року,
засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі; за ст. 309 ч. І КК України на 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначене покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, до призначеного покарання частково приєднане не відбуте покарання за попереднім вироком від 28 липня 2006 року і остаточно ОСОБА_2 визначене покарання у виді 4 (чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця і жителя АДРЕСА_6, українця, не працюючого, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимого:
- 6 жовтня 2004 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки;
- 29 вересня 2005 року за ст. ст. 309 ч. І, 317 ч. І КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки;
- 30 листопада 2006 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки 7 місяців позбавлення волі. Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 1 вересня 2008 року не відбута частина покарання замінена на більш м'яке покаранням у виді виправних робіт строком на 1 рік 9 місяців 1 день з відрахуванням в дохід держави 10% заробітку,
засудженого за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 (трьох) роки позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. І КК України із застосуванням ст. 72 ч. І п. 3 КК України до призначеного покарання частково приєднане покарання призначене вироком суду від 30 листопада 2006 року і остаточно визначене ОСОБА_5 покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця і мешканця АДРЕСА_7, українця, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,
засудженого за ст. 307 ч. 2 КК України на 3 (три) роки 3 (три) місяці позбавлення волі без конфіскації майна; за ст. 309 ч. І КК України на 2 (два) роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначене покарання у вигляді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
Початок строку відбуття покарання рахується: ОСОБА_3 з 5 травня 2009 року; ОСОБА_2 з 6 травня 2009 року; ОСОБА_5 з 26 листопада 2009 року; ОСОБА_6 з 20 березня 2010 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, в рівних долях на користь ОСОБА_7 26766 грн. матеріальної шкоди, 5000 грн. моральної шкоди та 200 грн. за надання юридичної допомоги.
Суд визнав засуджених ОСОБА_2 і ОСОБА_3 винними і засудив за вчинення злочинів при наступних обставинах.
Так, на початку березня 2009 року ОСОБА_2 на стадіоні "Локомотив" по вулиці Кірова в місті Коростені незаконно придбав без мети збуту подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом – „канабісом”, загальною вагою у висушеному стані 12,80 гр.. Дану наркотичну речовину 19 березня 2009 року біля 20.10 години на привокзальній площі залізничного вокзалу ст. Коростень було виявлено і вилучено у ОСОБА_2 працівниками міліції.
21 квітня 2009 року біля 23-ї години ОСОБА_3 повторно, в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_4, через віконну кватирку проникли до квартири АДРЕСА_1, звідки викрали майно ОСОБА_8 загальною вартістю 1971 грн..
22 квітня 2009 року біля 23-ї години ОСОБА_3 повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2, шляхом пошкодження навісного замка проникли до квартири АДРЕСА_2, звідки таємно викрали майно ОСОБА_7 на загальну суму 26766 грн..
26 квітня 2009 року біля 1-ї години, ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_2, шляхом пошкодження навісного замка проникли до квартири ОСОБА_9 АДРЕСА_8, звідки таємно викрали телевізор вартістю 1200 гривень.
В апеляції засуджений ОСОБА_3 не оспорює доведеність винності та кваліфікацію його дій стверджує, що всі докази по справі грунтуються на показах добутих незаконним шляхом. Просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільного позову та зарахувати до строку відбування покарання весь строк перебування під вартою. Мотивує тим, що він був затриманий 30 квітня 2009 року і це не враховано судом при визначенні початку строку відбування покарання. Крім того, суд не встановив дійсної суми заподіяної шкоди, шляхом призначення товарознавчої експертизи.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду в частині вирішення цивільного позову. Вважає, що слідство і суд повинні були призначити, а не призначили товарознавчу експертизу для визначення суми заподіяної шкоди станом на день вчинення злочину, на 27 квітня 2009 року. Стверджує, що крадіжку у ОСОБА_7 вчиняв сам, а ОСОБА_3 змушений був себе обмовити внаслідок противоправного впливу працівників міліції. Кількість і найменування викрадених речей потерпіла ОСОБА_7 вказала неправильно.
Вирок суду щодо ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 не оскаржується.
Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_2, який підтримав доводи апеляції, міркування прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляції засуджених задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у таємному викраденні чужого майна, за попередньою змовою групою осіб, повторно, з проникненням у житло, а ОСОБА_2 також у незаконному придбанні і зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, обґрунтований об'єктивними доказами, що повно і всебічно досліджені судом з дотриманням вимог кримінально - процесуального закону.
Під час досудового слідства ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вину визнавали повністю, щиро каялись, давали аналогічні, послідовні і детальні показання про обставини вчинених злочинів, під час допитів у якості підозрюваних, обвинувачених та при відтворенні з їх участю обстановки і обставин події. Від засуджених не надходило скарг щодо застосування працівниками міліції недозволених методів слідства. Протоколи допитів підписані ними особисто без будь яких зауважень (ОСОБА_3 т. 2 а. с. 75, 200, 229; ОСОБА_2 т. 2 а. с. 86-87, 194, 222).
Крім того, прокуратурою міста Коростеня проведена перевірка заяви ОСОБА_3 про зловживання працівників міліції і 29 грудня 2009 року винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи, за відсутністю складу злочину. Дана постанова не оскаржена.
Тому, колегія суддів вважає, що доводи ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в апеляційних скаргах, про застосування до них насильства під час досудового слідства, є надуманими.
Що стосується визначеного ОСОБА_3 початку строку відбування покарання, так дата його вказана правильно, відповідно до протоколу затримання від 05 травня 2009 року (т. 2 а. с. 69). Іншої інформації, яка б підтверджувала його перебування під вартою іще 5 діб, не встановлено.
Вирішуючи питання по заявленому потерпілою ОСОБА_7 цивільному позову, суд виходив з кількості викраденого, його вартості. Найменування викраденого потерпіла вказала і уточнювала під час досудового слідства. Вона назвала його вартість і загальну суму заподіяних збитків, яка ніким не спростована. Інші засуджені, крім ОСОБА_3, не піддавали сумніву покази потерпілої і іншого судом не добуто. Тому, задовольняючи позов суд діяв відповідно до вимог законодавства.
Зазначеним спростовуються доводи засуджених, про безпідставне і не обгрунтоване завищення потерпілою суми позову.
За наведених обставин колегія суддів не встановила підстав для зміни вироку суду відносно ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з підстав, вказаних ними в апеляціях.
У той же час при постановлені вироку та визначенні покарання ОСОБА_6 за ст. 307 ч. 2 КК України, суд допустився помилки. В резолютивній частині вироку він мотивував застосування ст. 69 КК України, послався на неї. У той же час в резолютивній частині вироку не послався на дану статтю, а покарання призначив керуючись нею. Зазначена помилка ніким із учасників судового розгляду не оскаржується. Тому, колегія суддів вважає за необхідне виправити її в порядку ст. 365 ч. 3 КПК України.
З цих же підстав, передбачених ст. 365 КПК України підлягає зміні вирок суду в частині призначення остаточного покарання ОСОБА_5. Суд до призначеного йому покарання за ст. 185 ч. 3 КК України у виді 3 років позбавлення волі приєднав 1 рік позбавлення волі за попереднім вироком суду і визначив 4 роки позбавлення волі. Таким чином суд не відбуте покарання у виді 1 року 9 місяців 1 дня виправних робіт замінив 1 роком позбавлення волі, що суперечить вимогам ст. 72 КК України, тому що одному дню позбавлення волі відповідає 3 дні виправних робіт і ОСОБА_5 фактично не відбув 7 місяців позбавлення волі.
Тому, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
ухвалила:
апеляції засуджених ОСОБА_3 і ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Коростенського міськрайонного суду від 24 вересня 2010 року щодо них - без зміни.
На підставі ч. 2 ст. 365 КПК України, вважати ОСОБА_6 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання призначеного судом першої інстанції у виді 3 років 3 місяців позбавлення волі без конфіскації майна.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без зміни.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 365 КПК України, вирок суду щодо ОСОБА_5 в частині визначеного остаточного покарання за сукупністю вироків, змінити.
Вважати ОСОБА_5 засудженим за ст. 185 ч. 3 КК України до покарання визначеного судом першої інстанції у виді 3 років позбавлення волі, з остаточним визначенням покарання за сукупністю вироків, відповідно до правил ст. ст. 71 ч. 1, 72 ч. 2 КК України, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком суду від 30.11.2006 року, остаточно визначивши до відбуття ОСОБА_5 покарання 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
В решті вирок суду щодо ОСОБА_5 залишити без зміни.
Судді апеляційного суду: