Судове рішення #12613216

Україна

Апеляційний суд Житомирської області

10008,  м.Житомир-8,  вул. 1-го Травня, 24,  тел. 47-26-44

Справа  № 11-817                                                                                                                            Головуючий 1-ї інстанції суддя Поліщук М.Г.

Категорія: 368 ч. 1 КК України                                                                                                     Доповідач в 2-й інстанції суддя Ткач С.О.

Ухвала

Іменем  України

21 грудня 2010 року.                                                                                                       м. Житомир.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді  Ткача С.О.

суддів: Романова О.В., Зав’язуна С.М.  

з участю:

прокурора Філь С.В.

адвоката ОСОБА_1  

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією  помічника прокурора міста Житомира Чуприни Л.В., який приймав участь у розгляді справи судом першої інстанції   на   постанову  Корольовського районного суду міста Житомира від 19 жовтня 2010 року, про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 368 ч. 1 КК України, з передачею на поруки  колективу  

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Березянка Ружинського району Житомирської області, мешканки АДРЕСА_1, заміжньої, має на утриманні і вихованні 3 дітей, працюючої інженером Житомирської філії ДП „Центр ДЗК”,  раніше не судимої.  

Згідно постанови  суду ОСОБА_2  працює з 15 червня 2009 року на посаді начальника відділу супроводу та статистичного забезпечення державної реєстрації земельних ділянок та прав на них в Житомирській регіональній філії ДП "Центр ДЗК".                                                                          

 16 червня 2010 року в обідній час до   ОСОБА_2 зателефонувала реєстратор з Червоноармійського районного відділу ДЗК ОСОБА_4 і попросила підготувати для ОСОБА_5 витяги про наявність чи відсутність обмежень та обтяжень на окремі земельні ділянки до 18 червня 2010 року.  

За проханням ОСОБА_4, для обговорення процедури прискорення видачі  документів на 20 земельних ділянок,  ОСОБА_2  домовилась про зустріч з ОСОБА_5  у своєму кабінеті в місті Житомирі по вулиці  Довженка, буд. 45 де повідомила йому, що протягом доби за 6000 гривень підготує необхідні документи і прийняла замовлення незважаючи на те, що ОСОБА_6 не був уповноважений власниками земельних ділянок на оформлення документів.  

Таким чином  ОСОБА_2 висловила незаконну вимогу до ОСОБА_5 про дачу їй хабара.    

17 червня 2010 року близько 16 год. 30 хв. ОСОБА_5 у службовому кабінеті № 110 Житомирської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" в місті Житомирі по вулиці Довженко,  45, передав ОСОБА_2 хабар у виді грошей в сумі 6000 грн..

За вказаний період часу ОСОБА_2 виконуючу дану нею обіцянку зареєструвала заявки та роздрукувала витяги на 10 земельних ділянок в селі Садки Житомирського району і 4 земельних ділянки в селі Мартинівка Червоноармійського району.

В апеляції помічник прокурора міста Житомира Чуприна Л.В.  просить скасувати постанову суду, справу направити на новий судовий розгляд.

Мотивує тим, що суд прийняв рішення про передачу ОСОБА_2  на поруки без наявності підстав для цього, передбачених ст. 47 КК України. На думку державного обвинувача, в діях ОСОБА_2 відсутнє щире каяття, так як вона під час досудового слідства вину не визнавала.  Крім того, в протоколі засідання зборів трудового колективу відсутнє зобов’язання колективу  здійснювати відносно ОСОБА_2 заходи виховного характеру. Протокол загальних зборів трудового колективу оформлений у присутності 27 осіб, у той час як філія має 183 працюючих особи. У постанові про передачу на поруки суддя не роз’яснив ОСОБА_2   умови і наслідки звільнення, запис у протоколі про це також відсутній. Приймаючи рішення про закриття кримінальної справи  суд не врахував актуальність справи, суспільну небезпеку вчиненого злочину на фоні загальнодержавної боротьби з корупцією. Вважає, що передача ОСОБА_2 на поруки трудового колективу не буде сприяти її перевихованню, а може сприяти вчиненню нею нових злочинів.  

Заслухавши доповідача,   міркування прокурора, заперечення адвоката і ОСОБА_2 проти апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів апеляцію  залишає без задоволення з наступних підстав.

Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_2  в одержанні хабара  не оскаржується в апеляції  державним обвинувачем та будь ким з учасників судового процесу.

Що стосується прийнятого рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності, то колегія суддів   вважає його  обгрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 47 КК України, особа, що вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості та щиро покаялась, може бути звільнена від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки трудовому колективу підприємства, членом якого він є, за  письмовим  клопотанням трудового  колективу оформленим відповідним протоколом загальних зборів колективу.

Перевіркою справи встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до трудового колективу за місцем роботи з проханням взяти її на поруки, щиро розкаялась, зобов’язалась законослухняною поведінкою виправдати довіру колективу.

 ЇЇ заява була розглянута і переважною більшістю працюючих у трудовому колективі, задоволена, що вказано у протоколі № 3 від 14 жовтня 2010 року (а. с. 305).

Заперечуючи проти доводів державного обвинувача адвокат і обвинувачена надали протокол № 5 від 10 грудня 2010 року, яким підтверджується попереднє клопотання трудового колективу про передачу ОСОБА_2 на поруки.  У цьому протоколі визначено взаємні зобов’язання колективу і цієї особи, де колектив у повному складі зобов’язується взяти ОСОБА_2 під контроль і здійснювати щодо неї заходи виховного характеру, а вона в свою чергу, зобов’язується виправдати довіру колективу законослухняною поведінкою та сумлінною працею на підприємстві та не ухилятися від заходів виховного характеру колективу, дотримуватися правил співжиття в побуті та громадських місцях.

Такі дії трудового колективу де працює ОСОБА_2 і її самої відповідають вимогам ст. 47 КК України.

Не можна взяти до уваги доводи державного обвинувача про незаконність прийнятого трудовим колективом рішення. Як видно з протоколу зборів, участь у них 14 жовтня 2010 року приймали 27 осіб, а 10 грудня 2010 року всі 44 працівники трудового колективу Житомирської регіональної філії ДП „Центр ДЗК” в місті Житомирі по вулиці Довженка, 45.  А інші ж працівники працюють у структурних виробничих відділах Житомира та у районних центрах області. Наведене свідчить про правильне оформлення протоколу з рішенням загальних зборів.

Є безпідставним твердження державного обвинувача про відсутність щирого каяття в діях ОСОБА_2, так як каяття особи може мати місце не лише безпосередньо після скоєння злочину, а також в період досудового слідства і в суді. А ОСОБА_2 в суді вину визнала, розкаялась і попросила звільнити її від кримінальної відповідальності з передачею на поруки трудовому колективу.      

Не можуть бути безумовною підставою для скасування постанови суду доводи державного обвинувача про актуальність справи, суспільну небезпечність вчиненого злочину та загальнодержавну компанію по боротьбі з корупцією, так як стаття 47 КК України передбачає звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з передачею на поруки особи, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості.  

ОСОБА_2 має на утриманні і вихованні трьох малолітніх дітей, позитивно характеризується, вчинила злочин середньої тяжкості, вперше, щиро кається, подала трудовому колективу клопотання про передачу на поруки і колектив звернувся до суду з клопотанням про передачу її на поруки, тому перешкод для застосування ст. 47 КК України щодо ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.

Після оголошення постанови  суддя роз’яснив ОСОБА_2 зміст та суть постанови, що вказано у протоколі судового засідання (а. с. 317 зв.). Таким чином суддя роз’яснив ОСОБА_2 що звільнення має для неї умовний характер і вона протягом року з дня передачі її на поруки повинна виправдати довіру колективу, не ухилятись від заходів виховного характеру, не допускати порушень.

За наведених обставин, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України,  колегія суддів –

ухвалила:

апеляцію помічника прокурора міста Житомира Чуприни Л.В.   залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду міста Житомира  від 19  жовтня 2010 року, про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст. 368 ч. 1 КК України, у зв’язку з передачею її на поруки трудовому колективу - без зміни.

Судді апеляційного суду

Житомирської області:

   

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація