РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючої Ясеновенко Л.В.,
суддів: Проскурніцького П.І., Вакарук В.М.,
секретаря Балагури М.І.,
з участю ОСОБА_1,ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
адвоката ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до комісії з питань поновлення прав реабілітованих Рожнятівської РДА, Перегінської селищної ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про визнання незаконними рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих, рішення виконкому Перегінської селищної ради, недійсними свідоцтв про право на спадщину по закону, право власності на домоволодіння, договорів дарування частин житлового будинку за апеляційною скаргою ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 на рішення Рожнятівського районного суду від 31серпня 2010 року, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Рожнятівського районного суду від 31.08.2010 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до комісії з питань поновлення прав реабілітованих Рожнятівської РДА, Перегінської селищної ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про визнання незаконними рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих, рішення виконкому Перегінської селищної ради, недійсними свідоцтв про право на спадщину по закону, право власності на домоволодіння, договору дарування частини житлового будинку.
На дане рішення позивачі подали апеляційну скаргу, у якій зазначили, що при вирішенні спору суд першої інстанції не врахував положень ЗУ від 17.04.1991 року «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» про те, що вилучені будівлі та майно по можливості повертаються власнику, якщо будинок незайнятий, а майно збереглося. У ________________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-6293/2010р. Головуючий у 1 інстанції Калиній Г.В.
Категорія 57 Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.
спірному будинку вони проживають з 1959 року по даний час і іншого житла Перегінська селищна рада їм не надала.
Не було враховано судом і того, що як в архівах Перегінської селищної ради так і в районному архіві відсутнє рішення виконкому Перегінської селищної ради від 23 червня 1999 року №24 про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_10. Оскільки, на думку апелянтів, житловий будинок повернутий спадкоємцям реабілітованого з порушенням вищезазначеного закону, то суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову про визнання недійсними свідоцтв про право власності, про право на спадщину за законом та договорів дарування.
Не дав суд належної оцінки і тій обставині, що про повернення житлового будинку, у якому вони проживають, спадкоємцям реабілітованого, їм стало відомо після пред’явлення до них у 2009 році позову про виселення на час проведення капітального ремонту.
Просять рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
В судовому засіданні ОСОБА_2, ОСОБА_7 та їх представник апеляційну скаргу підтримали з мотивів, наведених у ній.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 апеляційну скаргу не визнали.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі пропустили строк звернення до суду, оскільки ще у 1999 році їм було відомо про повернення реабілітованим будинку, у якому вони проживають.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. 71 ЦК (чинної на час виникнення спірних правовідносин) загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлюється в три роки. А згідно ст.76 ЦК перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 проживають та зареєстровані в житловому будинку АДРЕСА_1.
Рішенням комісії з питань поновлення прав реабілітованих Рожнятівської РДА від 25.03.1999 року ОСОБА_11 повернуто житловий будинок АДРЕСА_1.(Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_1)
Рішенням виконкому Перегінської селищної ради від 23 червня 1999 року визнано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_10, а 10 серпня 1999 року йому видано свідоцтво про право власності.
Після смерті у серпні 2001 року ОСОБА_10 право власності на спірний будинок оформила ОСОБА_4, яка 06.06.2002 року подарувала 49/100 частин домоволодіння ОСОБА_5, а Ѕ житлового будинку ОСОБА_3
Восени 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулись з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 про виселення на час проведення капітального ремонту, чого сторони не заперечили в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку про те, що саме з часу пред’явлення позову про виселення ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 стало відомо про прийняте комісією з поновлення прав реабілітованих рішення про повернення будинку, у якому вони проживають, ОСОБА_11, а отже строк звернення за захистом порушеного права ними не пропущений.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи відповідачів про те, що позивачам було відомо про прийняте рішення ще у 1999 році. Позивачі тривалий час проживають у спірному будинку і їх право на проживання ніким не оспорювалось. І лише після звернення з позовом про їх виселення вони дізнались про порушення свого права.
Відповідно до ч.3 ст.5 ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» в илучені будівлі та інше майно по можливості (якщо будинок незайнятий, а майно збереглося) повертаються реабілітованому або його спадкоємцям натурою. При відсутності такої можливості заявнику відшкодовується вартість будівель та майна.
Встановлено, що на час прийняття оспорюваного рішення будинок по АДРЕСА_1 був зайнятий (у ньому проживали дві сім’ї: сім’я ОСОБА_12 та сім’я ОСОБА_13), а тому у комісії не було підстав для повернення його реабілітованим без вирішення питання надання іншого житла жильцям даного будинку, які проживають в ньому на законних підставах. Також встановлено, що селищна рада не пропонувала позивачам для переселення будь-яке інше житло.
При таких обставинах справи рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Рожнятівської РДА від 25.03.1999 року про повернення ОСОБА_11 житлового будинку АДРЕСА_1 слід визнати незаконним.
Оскільки незаконним є рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих, то незаконним є і рішення виконкому Перегінської селищної ради від 23 червня 1999 року про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_10 та недійсними свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 видане 10 серпня 1999 року ОСОБА_10, свідоцтво про право на спадщину, видане 12 березня 2002 року ОСОБА_4, договір дарування Ѕ частини житлового будинку, посвідченого 06.06.2002 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 та договір дарування 49/100 частин домоволодіння, посвідченого 06.06.2002 року від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5
Згідно ч.1 ст.303 ЦПК під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст.307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Рожнятівського районного суду від 31 серпня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_2 до комісії з питань поновлення прав реабілітованих Рожнятівської РДА, Перегінської селищної ради, ОСОБА_3 та ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, про визнання незаконними рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих, рішення виконкому Перегінської селищної ради, недійсними свідоцтв про право на спадщину по закону, право власності на домоволодіння, договорів дарування частин житлового будинку задовольнити.
Визнати незаконним рішення комісії з питань поновлення прав реабілітованих Рожнятівської РДА від 25.03.1999 року про повернення ОСОБА_11 житлового будинку АДРЕСА_1
Визнати незаконним рішення виконкому Перегінської селищної ради від 23 червня 1999 року про визнання права власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 за ОСОБА_10.
Визнати недійсним свідоцтво про право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 видане 10 серпня 1999 року ОСОБА_10, яке зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ за №2892.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане другою Рожнятівської державною нотаріальною конторою 12 березня 2002 року за реєстром №48 ОСОБА_4, зареєстроване в Івано-Франківському ОБТІ за №2892.
Визнати недійсним договір дарування Ѕ частини житлового будинку, посвідченого 06.06.2002 року другою Рожнятівської державною нотаріальною конторою від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3.
Визнати недійсним договір дарування 49/100 частин домоволодіння, посвідченого 06.06.2002 року другою Рожнятівської державною нотаріальною конторою від імені ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: Л.В. Ясеновенко
П.І. Проскурніцького
В.М. Вакарук