У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.,
суддів Беркій О.Ю., Фединяка В.Д. секретаря Сурмачевської У.С.
з участю представника апелянта ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Заболотівського споживчого товариства про відшкодування понесених витрат за апеляційною скаргою Заболотівського споживчого товариства на рішення Снятинського районного суду від 06 жовтня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Снятинського районного суду від 06 жовтня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_2 та стягнуто з Заболотівського споживчого товариства на її користь 360362 грн., 1620 грн. судових витрат та 1700 грн. судового збору в дохід держави.
На дане рішення Заболотівське споживче товариство подало апеляційну скаргу в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.
Апелянт зазначив, що відповідно до договору від 31 липня 2006 року між Заболотівським споживчим товариством та магазином 26 «Продукти» господарсько-виробничого підрозділу «Над Прутом» було укладено договір оренди нежитлового приміщення, , що знаходиться в с. Борщів по вул. С.Стрільців, 1 загальною площею 144 кв.м.
Таким чином, відносини оренди виникли між споживчим товариством та його структурним підрозділом, а позивачка ОСОБА_2 виступала як представник господарського підрозділу.
У зв»язку з цим, вважає апелянт, ОСОБА_2 не є належним позивачем у даній _____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-6270/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Боднарук М.В.
Категорія 57 Доповідач Пнівчук О.В.
справі, так як з нею як фізичною особою чи підприємцем договір оренди не укладався.
Помилковим, на думку апелянта, є висновок суду про те, що Заболотівське споживче товариство надало дозвіл позивачці на проведення капітального ремонту нежитлових приміщень, оскільки письмового дозволу на проведення капітального ремонту не має, не укладалась і додаткова угода з цього питання.
Позивачкою не представлено також доказів того, що вона в письмовій формі зверталась про надання дозволу на проведення капітального ремонту.
Оскільки Заболотівське споживче товариство не надавало позивачці дозволу на проведення капітального ремонту, то відповідно до вимог ст. 778 ЦК України, вважає апелянт, позивачка не має права на відшкодування вартості проведених нею робіт.
Апелянт зазначив також, що суд невірно застосував положення ст.1166 ЦК України, яка регулює правовідносини щодо заподіяння шкоди, в той час як відповідачем будь-якої шкоди позивачу не заподіяно.
Задовольняючи позовні вимоги, суд взяв до уваги кошторисну документацію на капітальний ремонт магазину, яка була складена станом на 2009 рік, ремонт же позивачкою проведено в 2006-2007 р.р. У зв»язку з цим, як кошторисна документація, яка не погоджена із орендодавцем так і складений на її основі висновок судової будівельно-технічної експертизи не можуть служити належними доказами понесених позивачкою витрат на ремонт магазину.
Апелянт просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта - Заболотівського споживчого товариства ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримав, ОСОБА_2 та її представники ОСОБА_3, ОСОБА_4 заперечили доводи апелянта.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до договору оренди нежитлового приміщення від 31.07.2006 року Заболотівське споживче товариство ( орендодавець) в особі голови правління Захарука Т.С. передало магазину № 26 «Продукти» ГВП «Над Прутом» в особі ОСОБА_2 в строкове платне користування нежитлове приміщення магазин № 26, що знаходиться в с. Борщів, по вул. С.Стрільців, 1 загальною площею 144 кв. м. на строк до 31.07.2016 року
Відповідно до умов договору п.4.2 орендар має право з письмового дозволу орендодавця та за додатковою угодою за рахунок власних коштів проводити добудову, реконструкцію та поліпшення орендованих основних засобів.
Добудови, надбудови є власністю орендаря .
Орендодавець, в свою чергу згідно п.4.4.1 має право контролювати стан, цілі та ефективність використання основних засобів, переданих в операційну оренду,вимагати від орендаря усунення порушень договору оренди, своєчасної сплати орендної плати.
Відповідно до записів єдиного державного реєстру юридичних осіб 06.02.2009 року внесено відомості про закриття відокремленого підрозділу юридичної особи та 18.02.2009 року закрито відокремлений підрозділ юридичної особи Заболотівського споживчого товариства(а.с. 10-11).
Сторони не заперечили, що договір оренди у зв»язку з ліквідацією ГВП «Над Прутом» розірвано.
Позивачка ОСОБА_2, як фізична особа, перебуваючи в трудових стосунках з Заболотівським споживчим товариством, як продавець магазину № 26 «Продукти» фактично сама орендувала зазначене приміщення магазину здійснила капітальний ремонт та реконструкцію даного магазину.
Відповідно п. 5.1.4. договору оренди, у разі дострокового розірвання договору з ініціативи орендодавця - орендарю відшкодовуються всі витрати по ремонту згідно з кошторисом.
Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 про стягнення на її користь із Снятинського споживчого товариства витрат по ремонту приміщення магазину, суд першої інстанції правильно виходив із того, що в судовому засіданні здобуто достатньо доказів того, що між ОСОБА_2 та Заболотівським споживчим товариством була досягнута усна домовленість на ремонт приміщення магазину № 26 «Продукти».
Судом встановлено, що позивачкою проведено ряд ремонтних робіт, замовником яких було Заболотівське споживче товариство. Про це свідчить зокрема рішення виконавчого комітету Борщівської сільської ради від 28.05.2007 року, згідно якого за клопотанням Заболотівського споживчого товариства надано дозвіл на реконструкцію приміщення магазину під кафе з добудовою торгових приміщень на земельній ділянці, що є в його користуванні по вул. С.Стрільців,1 в с. Борщів. (ас.80) та звернення директора Заболотівського СП до районного архітектора про погодження реконструкції приміщення магазину (ас. 98).
Таким чином, дії відповідача свідчать про те, що, позивачка здійснювала ремонт та реконструкцію приміщення магазину за його згодою, а відсутність письмового дозволу сама по собі не є доказом того, що проведення ремонтних робіт проводилось без згоди орендодавця.
Посилання апелянта на те, що ОСОБА_2 не є належним позивачем по справі оскільки вона при укладенні договору оренди виступала як представник структурного підрозділу ГВП «Над Прутом, а не як орендар, не заслуговують на увагу. Судом встановлено, що структурний підрозділ Заболотівського СП ліквідовано у зв»язку з чим розірвано договір оренди приміщення магазину, ОСОБА_2 не являється суб»єктом підприємницької діяльності та вкладала кошти на ремонт та реконструкцію магазину як працівник споживчого товариства (з 1987 року працює продавцем) та як єдиний працівник магазину № 26 «Продукти» ГВП «над Прутом», тобто як фізична особа, а тому має право на відшкодування вартості проведених нею робіт.
Не заслуговують на увагу заперечення апелянта про те, що кошторисна документація, яка не погоджена з ним як орендодавцем, так і складений на її основі висновок судової будівельно-технічної експертизи не можуть служити належними доказами понесених позивачкою витрат на ремонт магазину, оскільки відповідачем як власником приміщення магазину за згоди якого проводились ремонт та реконструкція магазину не представлено інших доказів щодо об»єму проведених робіт та їх вартості.
Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Заболотівського споживчого товариства відхилити.
Рішення Снятинського районного суду від 06 жовтня 2010 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Беркій О.Ю.
Фединяк В.Д.