Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Пнівчук О.В.,
суддів Вакарук В.М., Ясеновенко Л.В.
секретаря Юрків І.П.
з участю представника апелянта ОСОБА_1
апелянта ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3
позивача ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Акціонерного комерційного банку «УкрСиббанк» про визнання неукладеним договору про надання споживчого кредиту від 03 серпня 2007 року, визнання недійсним договору іпотеки від 03 серпня 2007 року, зняття обтяжень на нерухоме майно та стягнення безпідставно сплачених коштів за апеляційними скаргами АКБ «Укрсиббанк», ОСОБА_2 на рішення Тисменицького районного суду від 10 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Тисменицького районного суду від 10 вересня 2010 року задоволено частково позов ОСОБА_4
Визнано недійсним договір іпотеки від 03 серпня 2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 1929 та знято будь-які обтяження на нерухоме майно – квартиру, що в АДРЕСА_1.
Стягнуто з АКБ «Укрсиббанк» на користь ОСОБА_4 4958, 99 грн. безпідставно сплачених коштів.
В задоволенні позовних вимог про визнання неукладеним договору про надання споживчого кредиту від 03.08.2007 року відмовлено.
На дане рішення ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 подали апеляційні скарги, в ____________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-5850/2010 р. Головуючий у 1 інстанції Гургула В.Б.
Категорія 19 Доповідач Пнівчук О.В.
якій посилаються на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи що мають значення для справи.
Апелянти зазначили, що відповідно до умов укладеного сторонами Договору про надання споживчого кредиту від 03.08.2007 року в сумі 31500 швейцарських франків банк надав позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Період нарахування процентів згідно договору починається з дня фактичного надання кредитних коштів, а проценти нараховуються на суму кредитних коштів наданих банком, які не повернуті позичальником.
На відкритий в банку рахунок позивачки 03.08.2007 року зараховано кредитні кошти.
Зазначені кошти позивачка неодноразово отримувала разом із ОСОБА_7, з яким перебувала у фактичних шлюбних стосунках.
На виконання умов погашення кредиту позивачка також особисто сплачувала кошти, погашення кредиту проводив також ОСОБА_7
Таким чином, вважають апелянти, банком виконано умови кредитного договору щодо надання коштів.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції не дав належної оцінки обставинам встановленим в ході розгляду кримінальної справи по факту зняття кредитних коштів з рахунку.
Апелянти зазначили, що суд допустив невизначеність і суперечність у мотивах і висновках, оскільки вважав кредитний договір неукладеним в той жне час відмовив у цій частині позову.
Неправильним є висновок суду в частині визнання недійсним іпотечного договору, суд не зазначив які саме норми закону не дотримано при укладенні договору іпотеки.
Апелянти просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_4
В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта АКБ «Укрсиббанк» ОСОБА_8, апелянт ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 вимоги апеляційних скарг підтримали, позивачка ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 заперечили доводи апеляційних скарг.
Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з наступних підстав.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що позивачка ОСОБА_4 підписавши договір про надання їй АКБ «Укрсиббанк» споживчого кредиту, фактично не отримала грошові кошти, тобто договір будучи оформлений як документ не відбувся як юридичний факт, а тому не породив для сторін тих цивільних прав та обов»язків на досягнення яких він був спрямований, а внесення позивачкою коштів в сумі 4958,99 грн. є помилковим через її необізнаність. У зв»язку з відсутністю основного зобв»язання, суд першої інстанції прийшов до висновку, про недійсність договору іпотеки.
Однак із таким висновком суду погодитись не можна.
Із матеріалів справи вбачається, що 03.08.2007 року між АКБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_4 укладено договір про надання споживчого кредиту. Згідно п.п. 1 Договору банк зобов»язався надати позичальнику кредитні кошти в сумі 31500 швейцарських франків.
Надання кредиту, за умовами договору здійснюється з 03 серпня 2007 року по 02 серпня 2017 року. Відповідно до п. 1.4 договору, банк надав позичальнику кредит шляхом зарахування кредитних коштів на поточний рахунок позичальника. Період нарахування процентів починається з дня фактичного надання кредитних коштів.
На відкритий в банку на ім»я позивачки рахунок 03.08.2007 року було зараховано кредитні кошти в сумі 31500 швейцарських франків.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір позики відповідно до ч.2 ст. 1046 ЦК України є укладеним з моменту передання грошей.
Таким чином, відповідачем виконано умови договору про надання споживчого кредиту, тобто з часу зарахування кредитних коштів в сумі 31500 швейцарських франків на рахунок позивачки ( згідно умов договору) договір є укладеним.
Крім того, позивачка неодноразово отримувала із каси банку кредитні кошти, а також сплачувала кошти на погашення сум основного боргу та процентів.
За наведених обставин, вимоги ОСОБА_4 про визнання кредитного договору неукладеним з підстав неотримання нею кредитних коштів є необґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що вимоги позивачки про стягнення з АКБ «Укрсиббанк» на її користь 4958,99 грн. як безпідставно сплачених на погашення кредиту є надуманими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки такі дії позивачки свідчать про те, що нею частково виконувались умови кредитного договору і не можуть розцінюватись як такі, що вчинені нею з необізнаності щодо виконання умов кредитного договору.
На забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором між ОСОБА_4 та АКБ «Укрсиббанк» 03 серпня 2010 року укладено договір іпотеки, згідно якого ОСОБА_4 надала в заставу квартиру АДРЕСА_1.
Доводи позивачки про недійсність даного договору з тих підстав, що відсутнє основне зобов»язання на забезпечення виконання якого повинен укладатись договір іпотеки є необґрунтованими та такими що не ґрунтуються на вимогах закону, а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним та зняття обмежень на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 слід відмовити.
У зв»язку з наведеним рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4
Крім того, з ОСОБА_4 слід стягнути судовий збір в сумі 51 грн., який позивачка не сплатила при подачі позову до суду.
На підставі ст.ст. 1046, 1051, 1054 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про іпотеку», керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційні скарги АКБ «Укрсиббанк», ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Тисменицького районного суду від 10 вересня 2010 року скасувати.
Постановити нове рішення.
В позові ОСОБА_4 про визнання неукладеним договору про надання споживчого кредиту від 03.08.2007 року № 11193544000 та недійсним договору застави нерухомого майна від 03.08.2007 року № 1929, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрованого в реєстрі за № 1929, про зняття обтяжень на нерухоме майно – квартиру АДРЕСА_1, стягнення з АКБ «Укрсиббанк» 4958,99 грн. безпідставно сплачених коштів – відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави 51 грн. судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді: Вакарук В.М.
Ясеновенко Л.В.