У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючої - судді Ткачук Н.В.,
суддів Іванів О.Й., Кривобокової Н.М.,
з участю: прокурора Недопитальської Л.І.,
захисника ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Надвірнянського районного суду від 01 жовтня 2010 року,-
в с т а н о в и л а :
Вказаним вироком ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець
та житель АДРЕСА_1, освіта середня, одружений, працює на тимчасових роботах, судимий Надвірнянським райсудом 09.04.2004 року за ст. 140 ч.2, 342ч.2, 345ч.2 КК У на 1 рік шість місяців позбавлення волі /покарання відбув повністю/, українець, громадянин України,-
засуджений: за ст. 186 ч. 2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 роки шість місяців позбавлення волі, за ст. 185 ч.2 КК України на 1 рік позбавлення волі, за ст. 289 ч.3 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна .
________________________________________________________________________________
Справа 11-546/2010 р. Головуючий 1 інстанції Вінтоняк М.Б.
Категорія: ст. 289 ч.3 КК України Доповідач: Ткачук Н.В.
На підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначено ОСОБА_2 покарання – три роки позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Згідно ст. 70 ч.4 КК України остаточне покарання засудженому ОСОБА_2 визначено шляхом поглинення менш суворого покарання визначеного Надвірнянським райсудом від 09.04.2004 року більш суворим покаранням визначеним останнім вироком – три роки позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 залишено попередній – утримання під вартою, а строк покарання рахується з 01 жовтня 2010 року з часу затримання, зараховано в строк відбуття покарання один рік шість місяців відбутих засудженим за вироком Надвірнянського районного суду від 09.04.2004 року.
Речові докази, автомобіль «Фольксваген-Транспортер» повернуто потерпілому.
За вироком ОСОБА_2 засуджений за те, що він 23 липня 2003 року близько 01 години перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння біля кафе «Ювіляр» в смт. Ланчин, по вул. Незалежності, Надвірнянського району вчинив відкрите викрадення золотого ланцюжка вартістю 2000 грн., поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_3, незаконно заволодів автомашиною «Фольксваген-Транспортер», поєднаним з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, завдавши великої матеріальної шкоди та таємно викрав з машини майно потерпілого на суму 1613 грн., повторно.
В апеляціях:
- у зміненому вигляді прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок змінити, за ст. 185 ч.2 КК України ОСОБА_2 звільнити від покарання на підставі ст.49 КК України та перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.2 ст.289 КК України ;
- засуджений ОСОБА_2 вважає, що вирок необхідно змінити: за ст. 185 ч.2 КК України його необхідно звільнити від покарання на підставі ст.49 КК України та перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.2 ст.289 КК України, обравши покарання із застосуванням ст.69 КК України в межах відбутого.
Інші учасники процесу апеляції не подали.
Під час апеляційного розгляду справи засуджений ОСОБА_2 та захисник ОСОБА_1 підтримали апеляцію у зміненому вигляді.
Заслухавши доповідь судді , думку прокурора , яка підтримала змінену апеляцію, пояснення засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, які просили вирок змінити, за ст. 185 ч.2 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання на підставі ст.49 КК України та перекваліфікувати його дії з ч.3 на ч.2 ст.289 КК України та обрати покарання із застосуванням ст.69 КК України в межах відбутого, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши викладені в апеляціях доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає до задоволення, а засудженого підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Висновок суду про доведеність вини засудженого ОСОБА_2 у вчиненому відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на зібраних доказах та не оспорюється в апеляціях .
Відповідно до вимог ст. 323 ч.1 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим, а згідно положень ч.2 ст. 65 КК покарання повинно бути для винної особи достатнім і справедливим.
Оскільки в апеляціях фактичні обставини справи не оспорюються, то відповідно до положень ч.1 ст. 365 КПК України апеляційним судом не перевірялися.
Суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання, зобов’язаний врахувати, як ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу, так обставини, що пом’якшують покарання.
Такі вимоги закону при призначенні засудженому ОСОБА_2 покарання судом було дотримано.
Однак, ОСОБА_2 визнаний винним та засуджений за незаконне заволодіння транспортним засобом, автомашиною «Фольксваген-Транспортер», поєднаним з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого, завдавши великої матеріальної шкоди, тобто вартість якого у двісті п’ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Законом України « Про внесення змін до ст. 289 КК України» від 22 вересня 2005 року вказана стаття викладена в новій редакції. З ч.3 ст.289 КК України виключено кваліфікуюча ознака « заволодіння транспортним засобом, вартість якого у двісті п’ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян», а завдана потерпілому шкода повинна бути реальною.
Відповідно до ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом’якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності.
Таким чином, вірно вказано у змінах до апеляції засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь у розгляді страви судом першої інстанції, що він вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя і здоров’я потерпілого і його дії слід перекваліфікувати з ч.3 на ч.2 ст. 289 КК України.
Статтею 49 КК України визначено підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Зокрема злочин, передбачений ст. 185 ч.2 КК України, у вчиненні якого визнано винним ОСОБА_2, відноситься до злочинів середньої тяжкості, строк притягнення до кримінальної відповідальності встановлений п’ять років з дня вчинення злочину.
З матеріалів справи вбачається, що злочин за ст. 185 ч.2 КК України ОСОБА_2 вчинив у 2003 році, а тому на час апеляційного перегляду справи строки давності минули.
Згідно ст.74 ч.5 КК України з підстав, передбачених ст. 49 ч.1 п.п. 2,3 КК України ОСОБА_2 від покарання за ст. 185 ч.2 КК України необхідно звільнити.
За таких обставин вирок Надвірнянського районного суду відносно ОСОБА_2 слід змінити.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 367 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції засудженого ОСОБА_2 задовольнити частково, а прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції задовольнити.
Вирок Надвірнянського районного суду від 01 жовтня 2010 року відносно засудженого ОСОБА_2 змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_2 із ч. 3 на ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання – три роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Залишити призначене вироком покарання за ст. 186 ч. 2 КК України два роки 6 місяців позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання – три роки позбавлення волі без конфіскації майна.
Згідно ст.74 ч.5 КК України з підстав, передбачених ст. 49 ч.1 п.п. 2,3 КК України звільнити ОСОБА_2 від покарання за ст. 185 ч.2 КК України.
В решті вирок залишити без зміни.
Судді: Н.В.Ткачук
О.Й. Іванів
Н.М.Кривобокова
Згідно з оригіналом:
Суддя: Н.В.Ткачук