Справа № 11-848/2010 Головуючий у 1 інстанції: Шипов І.М.
Категорія : ч. 2 ст. 186 КК України Доповідач: Зенченко Т.С.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернігівської області в складі :
головуючого - судді Антипець В.М.
суддів - Зенченко Т.С., Карнауха А.С.
з участю прокурора - Гапеєвої Н.П.
засудженого – ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2010 року.
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_1 вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Чернігова, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працюючий начальником цеху виробництва ФОП „Коновалов”, раніше судимий:
22.02.1993 року Деснянським райсудом м. Чернігова за ст.ст. 141 ч.2, 140 ч.2 КК України (в редакції 1960 р.) до 3 років позбавлення волі;
24.07.1996 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 206 ч.2 КК України ( в ред. 1960 р.) до 2 років позбавлення волі;
12.07.2001 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 81 ч.3, 140 ч.2, 17 ч.2, 140 ч.2 КК України ( в ред. 1960 р.) 4 роки позбавлення волі;
09.11.2006 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.3 КК України 3 роки 7 місяців позбавлення волі; 14.07.2008 року звільнений на не відбутий термін з заміною на виправні роботи 1 рік 6 місяців 26 днів;
21.01.2010 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі;
ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 08.04.2010 року вирок суду змінений і призначено покарання у вигляді 1 року виправних робіт з відрахуванням 20 % заробітку на користь держави;
02.06.2010 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст. 309 ч.1, 71, 72 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі
засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі;
за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі;
за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 4 роки позбавлення волі.
Згідно ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02.06.2010 року один місяць, остаточно призначено покарання 4 роки один місяць позбавлення волі.
Стягнуто з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 2330 грн.; на користь потерпілої ОСОБА_3 2300 гривень; на користь потерпілого ОСОБА_4 4750 грн.; на користь потерпілого ОСОБА_5 850 грн. у відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з засудженого на користь держави 112 грн. 68 коп. судові витрат за проведення експертиз.
Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він 09 березня 2010 року в денний час, знаходячись в магазині „Посудна лавка”, розташованому за адресою м. Чернігів, вул. Кірпаноса, 26, таємно викрав столовий набір „Мінора”, вартістю 282, 74 грн, що належить ФОП ОСОБА_6
03 квітня 2010 року, приблизно о 22 годині ОСОБА_1, знаходячись біля буд. 18-А по вул. Папанінців м. Чернігова, з метою таємного викрадення чужого майна проник до кабінету 104 „Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту”, звідки таємно викрав грошові кошти в сумі 1800 грн., кредитну банківську картку „ПриватБанк”, видану на ім’я ОСОБА_2, вартістю 15 гривень, заробітну банківську картку „ПриватБанк”, видану на ім’я ОСОБА_2.У цей же день ОСОБА_1, приблизно о 23 годині 340 хвилин, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_2, прибув до банкомату Чернігівського РУ ПАТ КБ „ПриватБанк”, розташованого за адресою м. Чернігів, пр. Миру, 96, де за допомогою кредитної банківської картки зняв грошові кошти в сумі 500 гривень, а всього викрав майна на суму 2330 гривень, що належать ОСОБА_2
06 квітня 2010 року, приблизно о 22 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля буд. 31, що по вул. Комсомольській м. Чернігова, з метою відкритого викрадення чужого майна, наблизився до потерпілого ОСОБА_4 та з метою подальшого заволодіння майном, наніс 3-4 удари в область грудей останнього, чим завдав фізичного болю потерпілому, після чого відкрито викрав шкіряну куртку, вартістю 2000 гривень, 4 ключі, загальною вартістю 60 грн, 1 ключ від домофону, вартістю 20 грн., а всього на загальну суму 2080 грн., що належить ОСОБА_4
9 квітня 2010 року , приблизно о 15 годині ОСОБА_1, з метою таємного викрадення чужого майна, прибув до АДРЕСА_1, звідки таємно викрав мобільний телефон „Нокіа -6230”, вартістю 850 грн., з карткою оператора мобільного зв’язку „МТС”, вартістю 25 грн, з грошима на рахунку 5 грн, шкіряну барсетку, вартістю 950 грн, шкіряне портмоне, вартістю 190 грн., а всього на загальну суму 2020 грн., що належать ОСОБА_4
11 квітня 2010 року, в денний час ОСОБА_1, знаходячись по АДРЕСА_2, звідки таємно викрав монітор „Самсунг” вартістю 2300 грн, що належить ОСОБА_3
16 квітня 2010 року, приблизно о 7 годині, ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні загального коридору гуртожитку на третьому поверсі, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, таємно викрав спортивний велосипед вартістю 850 гривень, що належить ОСОБА_5
Не погоджуючись з вироком суду засуджений подав апеляцію. Доводи апеляцій зводяться до того, що суд призначив йому занадто сурове покарання. Не було враховано ряд пом’якшуючих обставин, а саме: він щиро розкаявся у скоєнному, з’явився до правоохоронних органів зі зізнанням, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, має тяжку хворобу. Посилаючись на зазначені обставини, просить застосувати до нього статтю 69 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляцію, думку прокурора, який вважав за необхідне залишити вирок суду без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні крадіжки чужого майна та про його кваліфікацію дій засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України відповідають матеріалам судового слідства, що в апеляційному порядку не оскаржується.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання засудженому суд врахував ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, особу винного і обставин, що пом’якшують покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд врахував, що за місцем мешкання та за місцем роботи засуджений характеризується позитивно, щиро розкаявся у вчиненні злочинів, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Покарання, яке призначено засудженому відповідає характеру і ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, даним, що характеризують його особу та всім обставинам справи і є справедливим. Всі обставини, на які посилаються засуджений в апеляції, судом при обранні покарання ОСОБА_1 враховані.
Підстав для пом’якшення покарання засудженому ОСОБА_1 колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 13 жовтня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.
Головуючий: Судді: