АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-11641 / 10                 Головуючий у 1-й інстанції: Нікітенко Н.П.

                                                                    Суддя-доповідач:  Приймак В.М..

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 грудня 2010 року                             м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Приймака В.М.,

суддів:                 Дзярука М.П.,

    Дашковської А.В.,

При секретарі:   Черненко А.В.,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Запорізької обласної ради на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2010 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної ради, треті особи: КУ «Обласний кардіологічний диспансер», голова Запорізької обласної ради Матвієнко Павло Дмитрович, про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької обласної Ради,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Запорізької обласної ради, треті особи: КУ «Обласний кардіологічний диспансер», голова Запорізької обласної ради Матвієнко П.Д., про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької обласної Ради та з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2010 року заяву задоволено.

Заборонено Запорізькій обласній Раді вносити зміни до рішення Запорізької обласної Ради № 6 від 08.09.2010 р.

         Зупинено дію рішення Запорізької Обласної ради № 6 від 08.09.2010 р. до вирішення судом цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної Ради, треті особи: КУ «Обласний кардіологічний диспансер», Голова Запорізької обласної ради Матвієнко П.Д., про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької обласної Ради № б від 08.09.2010 р.

Заборонено Запорізькій обласній Раді розглядати питання та приймати рішення щодо звільнення головного лікаря КУ «Обласний кардіологічний диспансер» ОСОБА_3 до вирішення судом цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної Ради, треті особи: КУ «Обласний кардіологічний диспансер», Голова Запорізької обласної ради Матвієнко П.Д. про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької обласної Ради № 6 від   08.09.2010 р.

В апеляційній скарзі Запорізька обласна рада просить ухвалу скасувати як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Заслухавши суддю–доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову від 29.10.2010 року, суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі взагалі не мотивував необхідність застосування таких засобів забезпечення позову, як заборона внесення змін до рішення Запорізької обласної ради № 6 від 08.09.2010 року, зупинення дії рішення Запорізької обласної ради № 6 від 08.09.2010 року до вирішення справи судом та заборони Запорізькій обласній раді розглядати питання та приймати рішення щодо звільнення головного лікаря КУ „Обласний кардіодиспансер” ОСОБА_3 до вирішення справи судом, обмежившись лише загальним висновком про те, що не прийняття заходів забезпечення позову у подальшому може зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до приписів ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Стаття 152 ЦПК України передбачає заборону вчиняти певні дії, як один із способів забезпечення позову.

Разом з тим, приписи вищезазначеної норми процесуального кодексу передбачають, що види забезпечення позову повинні бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2010 року Запорізька обласна рада прийняла рішення за № 6 про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря КУ „Обласний кардіологічний диспансер”, за п. 3 ст. 40 КЗпП України в її перший робочий день після виходу з лікарняного.

Таким чином, обставини справи свідчать про те, що на час постановлення оскаржуваної ухвали від 29.10.2010 року ОСОБА_3 продовжувала знаходитись у трудових відносинах з Запорізькою обласною радою, тобто, фактично залишалась головним лікарем КУ „Обласний кардіологічний диспансер”.

Вищезазначені обставини свідчать про  те, що рішення Запорізької обласної ради № 6 від 08.09.2010 року жодним чином не порушує права позивача, оскільки останній не звільнений із займаної посади головного лікаря КУ „Запорізькій обласний диспансер”, та з ним не проведено передбаченої трудовим законодавством процедури звільнення з роботи.

Відповідно до п. 20 ст. 43 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень обласної ради належить вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Вищезазначена норма матеріального права надає право Запорізькій обласній раді, як колегіальному органу, приймати рішення щодо прийняття на роботу та звільнення з роботи керівників відповідних установ. До таких керівників відноситься і позивач по справі ОСОБА_3

Оскаржувана ухвала безпосередньо порушує права Запорізької обласної ради, як колегіального органу, щодо розгляду питань про звільнення позивача за будь-якими іншими підставами та унеможливлює прийняття з цього приводу відповідного рішення.

Крім того, оскаржувана ухвала унеможливлює реалізацію Запорізькою обласною радою свого права щодо розгляду питання про звільнення позивача з роботи з інших підстав.

Оскільки оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, вона не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 29 жовтня 2010 року про забезпечення позову, а саме: з аборону Запорізькій обласній Раді вносити зміни до рішення Запорізької обласної Ради № 6 від 08.09.2010 р.;  з упинення дії рішення Запорізької Обласної ради № 6 від 08.09.2010 р. про звільнення ОСОБА_3 з посади головного лікаря КУ „Обласний кардіологічний диспансер” за п. 3 ст. 40 КЗпП України в її перший робочий день після виходу з лікарняного за систематичне не виконання без поважних причин посадових обов’язків; заборону Запорізькій обласній Раді розглядати питання та приймати рішення щодо звільнення головного лікаря КУ «Обласний кардіологічний диспансер» ОСОБА_3. до вирішення судом цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до Запорізької обласної Ради, треті особи: КУ «Обласний кардіологічний диспансер», Голова Запорізької обласної ради Матвієнко П.Д. про визнання незаконним та скасування рішення Запорізької обласної Ради № 6 від   08.09.2010 р.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької обласної ради задовольнити.    

Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 29 жовтня 2010 року про забезпечення позову у цій справі скасувати та постановити нову ухвалу про відмову ОСОБА_3 у задоволенні заяви від 29 жовтня 2010 року про забезпечення позову у цій справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: