Справа № 11- 839/2010                                        Головуючий у І інстанції – Подалюка О.Ф.

Категорія - ч. 2 ст. 186  КК України.                    Доповідач   – Карнаух А.С.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 16 грудня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області  в складі:

головуючого судді – Антипець В.М.

суддів – Карнауха А.С., Зенченко Т.С.

з участю прокурора – Гапєєвої Н.П.
засуджених  - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 жовтня 2010 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Новозаводського районного суду Чернігівської області від 19 жовтня 2010 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Чернігова, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, не одружений, непрацюючий, раніше судимий:

1.   24.07.2006 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.ст. 186 ч.1, 190 ч.2, 70 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

2.   09.01.2007 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 187 ч.1 КК України до 3 років позбавлення волі,

який проживає: за адресою: вул. Кільцева, 20/134, м. Чернігів,

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; за частиною 3 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки; за частиною 2 статті 186 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці; за частиною 2 статті 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі частини 1 статті 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 визначено рахувати з
24 квітня 2010 року.

Стягнуто з ОСОБА_1  у відшкодування завданої матеріальної шкоди на користь осіб потерпілих від злочинів: ОСОБА_3 660 грн., ОСОБА_4 5940 грн., ОСОБА_5 340 грн., ОСОБА_6 780 грн., ОСОБА_7 630 грн.

Постановлено стягнути з засудженого на користь держави судові витрати в справі за проведення судових експертиз  в сумі 253 грн. 13 коп.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді взяття під варту.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Кизил-Арват Республіки Туркменістан, українець, громадянин України, з вищою освітою, не одружений, непрацюючий, раніше судимий:

1.    04.09.2009 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ст. 186 ч.1 КК України до арешту строком на 5 місяців,

який проживає за адресою:  АДРЕСА_1

засуджений за частиною 2 статті 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки.

На підставі статті 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

У відповідності до статті 76 КК України покладено на нього обов’язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ фірми „Технова” 750 грн. матеріальних збитків.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено у вигляді підписка про невиїзд.

Як встановив суд,  в кінці вересня 2009 року, близько 18 години, ОСОБА_1, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, повторно, відкрито викрав золотий ланцюжок 585 проби золота, довжиною близько 50 см., вагою 18 г., вартістю 5940 гривень, що належав ОСОБА_4, чим  завдав останній матеріальної шкоди.

В денний час, 07.10.2009 року, ОСОБА_1, з метою викрадення чужого майна, прибув до будинку АДРЕСА_3, де шляхом розбиття вікна квартири № 1, проник до кімнати вказаної квартири, звідки таємно викрав системний блок та монітор марки «LG» моделі – «T710PU» загальною вартістю 600 гривень, комп’ютерну мишку, вартістю 30 гривень, а всього на загальну суму 630 гривень, що належали ОСОБА_7, чим завдав останньому матеріальної шкоди.

 07.02.2010 року, близько 14 години, ОСОБА_1, знаходячись біля  квартири АДРЕСА_4, зловживаючи довірою неповнолітньої ОСОБА_8, заволодів мобільним телефоном марки «Samsung X-480», вартістю 750 гривень, з сім-картою мобільного оператора «Life», вартістю  25 гривень, з залишком на рахунку 5 гривень, а всього на загальну суму 780 гривень, що належали неповнолітній ОСОБА_8  

В кінці лютого 2010 року, близько 20 години, ОСОБА_1, з метою заволодіння чужим майном, прибув до будинку АДРЕСА_5, де, перебуваючи біля квартири № 77 вказаного будинку, зловживаючи довірою ОСОБА_5, заволодів мобільним телефоном марки «Sony Ericsson-T290-i», вартістю 300 гривень, з сім-карткою мобільного оператору «МТС», вартістю 25 гривень, з залишком на рахунку 15 гривень, а всього на загальну суму 340 гривень, що належав ОСОБА_5.

22.02.2010 року, близько 22 години, ОСОБА_1, знаходячись біля квартири АДРЕСА_6, відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung X-660», вартістю 301 гривня 20 копійок, з сім-картою мобільного оператора «Life», вартістю 25 гривень, з залишком на рахунку 35 гривень, а всього викрав майна на загальну суму 361 гривня 20 копійок, що належали ОСОБА_3, чим  завдав останній матеріальної шкоди.

 08.04.2010 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись біля квартири АДРЕСА_7, відкрито викрав мобільний телефон марки «Samsung - 3600», вартістю 250 гривень, з сім-карткою мобільного оператора «Life», вартістю 25 гривень, з залишком на рахунку 31 гривня, а всього на загальну суму 306 гривень, що належали ОСОБА_9, чим завдав останній матеріальної шкоди.

22.04.2010 року, близько 20 години, ОСОБА_1, за попередньою змовою з ОСОБА_2, знаходячись поблизу будинку № 16 по вулиці Попудренка в місті Чернігові, таємно викрали два каналізаційних люка, вартістю 375 гривень, на загальну суму 750 гривень, що належали Комунальному енергогенеруючому підрозділу «Чернігівська ТЕЦ» товариству з обмеженою відповідальністю  «фірми ТехНова».

В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи фактичні обставини справи, доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненому злочині, кваліфікацію його дій,  просив вирок суду скасувати в частині призначення засудженому покарання, в зв’язку з невідповідністю останнього особі ОСОБА_2, внаслідок  м’якості та постановити новий вирок, призначивши ОСОБА_2 покарання за скоєний злочин у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Вважав, що суд першої інстанції необґрунтовано звільнив засудженого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75 КК України, оскільки останній раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, вчинив злочин в стані алкогольного сп’яніння, про що суд не зазначив у вироку, як обставину що обтяжує покарання та не відшкодував завдану злочином шкоду.

Дані обставини на думку прокурора, свідчать про небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення.

Засуджений ОСОБА_1, в поданій апеляції, не оспорюючи фактичні обставини справи, кваліфікацію своїх дій, доведеності його вини в скоєнні інкримінованих злочинів, просив пом’якшити призначене судом покарання, застосувавши статтю 69 КК України.

В обґрунтування доводів апеляції вказав, що місцевий суд призначаючи йому покарання не врахував його особу, відсутність в нього батьків з 2006 року, тяжке матеріальне становище, визнання ним вини, наявність явки з повинною, щире каяття, часткове відшкодування потерпілим завданої злочинами шкоди.

Заслухавши доповідача,  думку прокурора, який просив задовольнити його апеляцію, засудженого ОСОБА_1, котрий підтримав свою апеляцію з викладених в ній підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені в апеляціях, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та  ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних діянь, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі і перевіреними в судовому засіданні доказами та є обґрунтованим, і ніким не оскаржується.

Суд першої інстанції, належним чином проаналізувавши та оцінивши досліджені в судовому засіданні докази, дії ОСОБА_1 за частиною 2 статті 185, частиною 3 статті 185, частиною 2 статті 186, частиною 2 статті 190 КК України та дії ОСОБА_2 за частиною 2 статті 185 КК України, кваліфікував правильно.

Викладені в апеляції доводи прокурора, про невідповідність призначеного судом ОСОБА_2 покарання вчиненому злочину, внаслідок його м’якості без врахування обставин справи та обставин  які обтяжують покарання є безпідставними.

Судом першої інстанції покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог статті 65 КК України в межах санкції частини статті за даний злочин з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, обставин, які пом’якшують покарання, даних про його особу, зокрема те що він позитивно характеризується.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_2 покарання із застосуванням статті 75 КК України та покладенням на нього обов’язків, визначених статтею 76 КК України.

Таке покарання є необхідним й достатнім для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчиненню ним нових злочинів.

Твердження прокурора про необхідність зазначення судом першої інстанції у вироку вчинення ОСОБА_2 злочину в стані алкогольного сп’яніння, як обставину що обтяжує покарання, не ґрунтується на законі, оскільки органом досудового слідства таке обвинувачення засудженому не було пред’явлено (а. с. 117).

Призначаючи покарання ОСОБА_1 суд першої інстанції також у відповідності до вимог статті 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених засудженим злочинів, його особу, наявність попередніх судимостей, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання і обґрунтовано дійшов висновку про призначення йому покарання в межах санкцій, визначених частинами статей за вчинені злочини.

Остаточне покарання ОСОБА_1 суд призначив правильно згідно до статті 70 КК України, в межах санкції частини статті за вчинений більш тяжкий злочин, що є достатнім та необхідним для виправлення ОСОБА_1 і запобіганню вчиненню ним нових злочинів.

За таких обставин доводи засудженого про суворість призначеного судом першої інстанції покарання є необґрунтованими. Підстав для застосування положень статті 69 КК України немає.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості засуджених та необґрунтованість призначеного їм покарання не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію  прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 жовтня 2010 року, залишити без задоволення.

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від 19 жовтня 2010 року, залишити без задоволення.

Вирок Новозаводського районного суду міста Чернігова від
19 жовтня 2010 року, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2, залишити без зміни.

СУДДІ:

              Карнаух А.С.                     Антипець В.М.                         Зенченко Т.С.