Справа № 22ц - 5071/10 Головуючий у 1 інстанції – Жевнєрова Н.В.
Категорія: 45 Доповідач – Свистун О.В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 грудня 2010 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Шевчук Л.Я.,
суддів – Свистун О.В., Подолюка В.А.,
при секретарі – Матюхіній О.Г.,
з участю: позивача ОСОБА_1,
представника позивача – ОСОБА_2,
представника відповідача Волинської регіональної філії ДП «Державний земельний реєстр» – Рубахи А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, Світязької сільської ради Шацького району, управління Держкомзему України у Шацькому районі, Волинської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», третіх осіб на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, приватного нотаріуса Шацького районного нотаріального округу – Щелкунової Іванни Анатоліївни - про визнання недійсними договорів дарування частки земельної ділянки, Державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування запису реєстрації Державних актів на право власності на земельну ділянку,
за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Шацького районного суду від 22 вересня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на рішення Шацького районного суду від 22 вересня 2010 року, яким її позов задоволено частково.
Постановлено скасувати запис реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 329571, виданого 18 листопада 2008 року ОСОБА_5 та зареєстрованого в книзі записів реєстрації Державних актів на право власності на землю 18 листопада 2008 року за № 010809300172.
В решті позовних вимог відмовлено.
В поданій на судове рішення апеляційній скарзі позивач, покликаючись на незаконність рішення в частині відмови в позові із-за порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим обставинам справи, просить рішення суду в цій частині скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення її позову повністю. Вважає, що суд не звернув уваги на договір дарування в якому не визначено предмету договору, що є істотним порушенням умов договору та підставою визнати його не дійсним. Крім того, укладаючи даний договір не розуміла його суті, тобто помилково його уклала.
Також зазначає, що скасувавши реєстрацію державного акту суд повинен був скасувати і сам державний акт на право власності на землю. А також вважає, що оскільки договір дарування є недійсним, то і всі послідуючі угоди є недійсними щодо спірної земельної ділянки.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 і її представник ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній зазначених і просили її задовольнити повністю.
Представник відповідача Волинської регіональної філії ДП «Державний земельний реєстр» – Рубаха А.В. вважає, що рішення ухвалено відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що підстав для визнання недійсними договорів дарування частки земельної ділянки та Державних актів на право власності на земельну ділянку не має.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 29 вересня 2008 року на підставі нотаріально посвідченого договору дарування частки земельної ділянки ОСОБА_1 подарувала ОСОБА_5 3/8 часток земельної ділянки площею 0, 03 га від загальної площі 0, 08 га (а.с.15- 18), а 18 листопада 2008 року ОСОБА_5 подарував зазначену земельну ділянку ОСОБА_6, що підтверджується державним актом, виданим ОСОБА_6 20 березня 2009 року(а.с.24-26).
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання недійсними як укладених договорів дарування частки земельної ділянки, так і Державних актів про право власності на земельну ділянку, виданих на ім’я ОСОБА_5 і ОСОБА_6 з підстав, що договір дарування земельної ділянки, за яким вона подарувала відповідачу ОСОБА_5 частку земельної ділянки, був укладений під впливом помилки, оскільки зазначений договір вона укладала лише з метою створення спільної часткової власності на земельну ділянку із ОСОБА_5, а не з метою відчуження останнім цієї частки земельної ділянки.
Згідно з договором дарування, як це передбачає стаття 717 ЦК України, одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Отже, ОСОБА_1 за договором дарування частки земельної ділянки передала у власність обдарованого ОСОБА_5 частку земельної ділянки і з моменту укладення договору дарування даної частки земельної ділянки право власності на цю частку перейшло до ОСОБА_5, так як право власності обдаровуваного на дарунок виникає з моменту його прийняття. Крім того, у договорі дарування чітко зазначено, що дарується земельна ділянка площею 0,03 га., що є істотною умовою даного договору.
Таким чином, підстав про визнання даного договору дарування недійсним як вимагають ст.ст. 215, 203 ЦК України позивач суду не надала.
Статтею 229 ЦК України передбачено, якщо особа, яка вчинила правочин, помолилася щодо обставин, які мають значення, такий правочин має бути визнаний судом недійсним.
Однак обставини, на які покликається позивач щодо укладення правочину внаслідок помилки, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Помилка щодо розрахунку одержання користі від вчиненого правочину не має правового значення. Помилка внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення однією із сторін не є підставою для визнання правочину недійсним.
Таким чином, посилання позивача на те, що договір дарування частки земельної ділянки вчинений під впливом помилки, оскільки позивач не бажала відчужувати частину земельної ділянки, а мала намір лише створити спільну часткову власність на земельну ділянку із ОСОБА_5, не можуть бути підставою для визнання недійсними договорів дарування земельної ділянки і Державних актів на право власності на земельну ділянку, так як не грунтуються на вимогах закону.
Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що підстав для визнання оскаржених правочинів недійсними не встановлено.
Крім того, ОСОБА_5, який набув право власності на частку земельної ділянки з моменту укладення договору дарування та отримання державного акту на право власності на цю земельну ділянку і реєстрації у встановленому порядку вправі був розпорядитися своїм власним майном, в тому числі і мав право подарувати земельну ділянку іншій особі, зокрема ОСОБА_6
Врахувавши наведені обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними договорів дарування частки земельної ділянки та Державних актів на право власності на земельну ділянку, в зв’язку з чим суд підставно відмовив ОСОБА_1 в задоволенні її позовних вимог.
В іншій частині рішення суду не оскаржується.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не впливають на правильність рішення суду першої інстанції, яке постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст.307, 308, 314, 315, 317, 319, 218 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шацького районного суду від 22 вересня 2010 року в даній справі в частині відмови в позові залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий
Судді :