Справа № 22ц -5365/10                                                   Головуючий у 1 інстанції- Лівандовська-Кочура Т.В.

 Категорія:  6                                               Доповідач - Матвійчук Л.В.    

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД  ВОЛИНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ __________________________________________________________

                       У  Х  В  А  Л  А

                        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

    16 грудня 2010 року                             м.Луцьк

    Колегія суддів судової палати  у цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

    головуючого     -     судді     Киці С.І.,

          суддів   -  Матвійчук Л.В., Антонюк К.І.,

    при секретарі     -     Гнепі П.М.,

          з участю представника позивача - ОСОБА_1,

          відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог щодо предмета спору: виконавчий комітет Луцької міської ради, будинковий комітет «Калина», комунальне підприємство "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" про усунення перешкод у користуванні території сумісного користування, шляхом знесення самовільної забудови та комунікації, зобов’язання комунального підприємства "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" вчинити певні дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_3 на рішення Луцького  міськрайонного суду від  25 жовтня 2010 року,

                                                            в с т а н о в и л а :

    Рішенням Луцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року  в позові відмовлено.

          В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 покликаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

          В запереченні на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_2 просить її відхилити і залишити рішення без змін, зазначаючи, що позивачем не було доведено що  відповідачами проводилось самочинне переобладнання приміщення, що знаходиться у спільному користуванні та порушено права ОСОБА_3

      Судом першої інстанції встановлено, що сторони проживають в гуртожитку по АДРЕСА_1, який перебуває в оперативному управлінні будинкового комітету «Калина». 15 червня         2009 року виконавчим комітетом Луцької міської ради відповідачу було видано ордер на жиле приміщення № 27 в ізольованій квартирі за адресою: АДРЕСА_1. В даному випадку ОСОБА_2 з членами сім’ї на законних підставах проживає та користується житловим приміщенням.

    Апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких мотивів.

          Стаття 9 ЖК УРСР передбачає, що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

         Відповідно до  ст.100 ЖК УРСР переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця і з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.

         Частиною 2 ст. 128 ЖК УРСР передбачено, що жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету і комітету комсомолу.

         Відповідно до ст.129 ЖК УРСР зазначено, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

             Відповідно до п.3.2 «Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна» затвердженого наказом  Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України» № 127 від 24. 05. 2001 року передбачено,  що виявлені в установленому порядку самочинно збудовані будинки або прибудови до будинків, господарські будівлі (прибудови), торговельні, господарські кіоски та павільйони, металеві гаражі підлягають технічній інвентаризації з уключенням їх у планові та інші матеріали. У разі самочинного будівництва на оригіналах інвентаризаційної справи, технічного паспорта і копіях планових матеріалів, що їх видають власникам, на вільному від записів місці, з лицьового боку проставляють штампи встановленого зразка.

             Не належать до самочинного будівництва: у багатоквартирних житлових будинках, гуртожитках - перепланування, пов'язані із збільшенням житлової або підсобної площі за рахунок демонтажу перегородок (крім великопанельних будинків), комор, знесення печей, камінів, грубок, вітрин, без зміни призначення приміщень, без порушення несучих конструкцій; засклення балконів і лоджій; зменшення житлової чи підсобної площі за рахунок утеплення і оздоблення стін; улаштування чи закриття дверних прорізів у внутрішніх некапітальних стінах (крім великопанельних будинків); перестановка обладнання в межах призначених приміщень.

Встановлені судом першої інстанції обставини підтверджуються сукупністю наявних у справі доказів, зокрема, ордером на жилу площу в гуртожитку, виданим ОСОБА_2 на право заняття із сім’єю з 4 чоловік площі в гуртожитку АДРЕСА_1 ( а.с.178); ордером на жиле приміщення(гуртожиток)   від 15 червня 2009 року виданого на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради № 414-1 від 04.06.2009 року, згідно з яким ОСОБА_4 є наймачем квартири АДРЕСА_1, житловою площею 28,50 кв.м. ( а.с. 181); копією технічного паспорту на гуртожиток по АДРЕСА_1, з якого вбачається, що на четвертому поверсі  вказаного гуртожитку знаходиться квартира № 27, загальною площею 48,5 кв.м, житловою площею 28,5 кв.м, що складається з: коридора  площею 2,9 кв.м. та 3.5 кв.м,  кімнат – 17.2 кв. м. та 11.3 кв. м., кухні -11.1 кв.м. балкона – 0.5 кв.м. та санвузла – 2.1 кв. м ( а.с. 39-43); довідкою ЖЕД "Волиньсільбуд" від 27.11.2006 року та адресною довідкою, з яких вбачається, що ОСОБА_3 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1             ( а.с.180); протоколом про адміністративне порушення від 19 січня 2009 року, згідно якого    ОСОБА_2 зробила перепланування жилого приміщення гуртожитку АДРЕСА_2 ( а.с.66); постановою № 55 адміністративної комісії при виконкомі Луцької міської ряди від 24.02.     2009 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді попередження  за порушення правил користування жилими будинками і жилими приміщеннями, а саме: здійснення перепланування жилого приміщенням в гуртожитку( а.с.68).

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи та наданим сторонами доказам, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що права та інтереси позивача жодним чином не порушені і відмовив у задоволенні позову.

Посилання апелянта на те, що відповідач ОСОБА_2 самовільно, з грубим порушення санітарних, протипожежних та будівельних норм, на території спільного користування в гуртожитку АДРЕСА_1 здійснила перепланування та переобладнання, змінивши цільове призначення коридора та  світлового кармана, чим  порушила право     ОСОБА_3 на користування  територією загального користування, не заслуговує на увагу, оскільки спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

Статтями 10, 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч цим положенням    процесуального законодавства позивач не надала суду доказів, що спірне приміщення є коридор та світловий карман (балкон сушки для білизни) і перебуває в загальному користуванні мешканців гуртожитку. З копії технічного паспорту на даний гуртожиток, виготовленого 06.05.2009 року і який є в матеріалах справи вбачається, що спірне приміщення відноситься до квартири № 27 та являється кухнею, площею 11.1 кв. м, в даній квартирі, а не світловим карманом, як стверджує позивач. Будь-яких відміток, які б підтверджували самочинне перепланування, в технічному паспорті   не має. Крім того, згідно копії Плану четвертого поверху гуртожитку, виготовленого в липні 1980 року( а.с.7), і на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, спірне приміщення зазначено як кімната № 406-а, площею 13,4 кв.м., а не приміщення загального користування мешканців гуртожитку.

       Інші  доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не містять підстав для скасування оскаржуваного рішення суду, яке постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_3 відхилити, а рішення Луцького міськрайонного суду від 25 жовтня 2010 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили  з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: