Справа № 11-1145/2010 р.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: Кравець В.І.
Доповідач: Ващук В.П.
А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д В І Н Н И Ц Ь К О Ї О Б Л А С Т І
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Апеляційного суду Вінницької області
в складі:
головуючого-судді: Ляліної Л.М.
суддів: Ващук В.П., Кривошеї А.І.
за участю прокурора: Фінца Д.Г.
потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3
засудженого: ОСОБА_4
розглянула «22» грудня 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_5, на вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від « 15» листопада 2010 року, яким
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
уродженець ІНФОРМАЦІЯ_4, литовця, раніше судимого:
- 23.10.2006 року Могилів-Подільським міським судом Вінницької області за ст. ст. 186 ч.2, 15,186 ч.2 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 45 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;
- 31.03.2008 року Немирівським районним судом Вінницької області за ст. 289 ч.2 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки;
визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України і йому призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_4 призначено, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за вироком Немирівського районного суду Вінницької області від 31.03.2010 року, у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_3,
уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимий:
- 26.07.2007 року Немирівським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 1 рік,
визнаний винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 296, ч.1 ст. 122 КК України, та призначено покарання за ч. 2 ст. 296 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі; за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді 2 років обмеження волі.
Відповідно до ч.1 ст. 70 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_8 призначено за сукупністю призначених покарань, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 2 років обмеження волі.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 6 000 грн. відшкодування моральної шкоди, в задоволенні вимог про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2 000 грн. відшкодування моральної шкоди, в задоволенні вимог про відшкодування майнової шкоди відмовлено.
Згідно вироку суду, 10 травня 2010 року біля 01.00 год. в с. Косанове Гайсинського району Вінницької області ОСОБА_4 і ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, використовуючи попередню суперечку ОСОБА_4 із жителями с. Косанове, як нікчемний привід для бійки, за пропозицією ОСОБА_4, взявши дерев’яні палиці, прийшли на берег ставу, де грубо порушуючи громадський порядок, виявляючи явну неповагу до суспільства та особливу зухвалість, умисно, безпричинно з хуліганських спонукань спільно вчинили побиття раніше незнайомих ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3
Виявляючи п’яну зухвалість та показуючи грубу силу, ОСОБА_5 умисно наніс декілька ударів дерев’яною палицею ОСОБА_2 по різних частинах тіла, заподіявши їй тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці лівого плечового суглобу, лівої лопатки, лівого стегна, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що не спричинили розладу здоров’я, а також тілесні ушкодження у вигляді відкритого перелому 2-ї п’ясткової кістки правої кисті та перелому основної фаланги 2-го пальця правої кисті, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень. ОСОБА_4 наніс удар дерев’яною палицею ОСОБА_10 в область верхніх кінцівок та під час боротьби, яка зав’язалась між ними, удар кулаком в область голови.
Продовжуючи хуліганські дії ОСОБА_4, переслідуючи ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_3, які стали втікати до житлових будівель, умисно наніс, знайденою на городі лопатою, удари ОСОБА_3 по різних частинах тіла, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці обличчя, тулуба, верхніх і нижніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень без розладу здоров’я та у вигляді рани в правій виличній ділянці, ушкодження 2-го різця на нижній щелепі з правої сторони, які відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
В своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_5 ставить питання про зміну вироку Гайсинського районного суду Вінницької області щодо нього, застосувати до нього ст. 69 КК України, та обрати міру покарання не пов’язану з позбавленням волі.
Мотивуючи свої вимоги тим, що по місцю проживання він характеризується позитивно, свою вину у вчиненні злочинів визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному.
Прокурор Гайсинського району на підставі ст. 355 КПК України апеляцію державного обвинувача відкликав.
Засуджений ОСОБА_4 вирок суду щодо нього не оскаржував.
Заслухавши доповідача, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_4, які вважають вирок суду законним та обгрунтованим , міркування прокурора про законність та обгрунтованість вироку щодо ОСОБА_5, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_5 в заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодженя, тобто в нанесенні умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я та у вчиненні хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб є обгрунтованими.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що органами досудового слідства і судом по даній справі дотримано вимоги кримінально-процесуального законодавства, спрямованих на встановлення в справі об’єктивної істини.
У справі зібрано достатньо доказів, які прямо і побічно викривають ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їм злочинів. Кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.3 ст. 296 КК України та ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 296 КК України є правильною.
Засуджений ОСОБА_5 в своїй апеляційній скарзі не оспорює фактичні обставини справи, зазначає, що призначена судом міра покарання є занадто суровою.
При призначенні засудженому ОСОБА_5 покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних злочинів, особу засудженого, пом’якшуючі та обтяжуючі його вину обставини, тому підстав для задоволення апеляційної скарги засудженого ОСОБА_5 по справі колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_5, - залишити без задоволення.
Вирок Гайсинського районного суду Вінницької області від 15 листопада 2010 року щодо ОСОБА_5, - залишити без змін.
Судді:
Ляліна Л.М. Ващук В.П. Кривошея А.І.